Мастрід від «менеджерки Києва», гіда і блогерки Юлії Бевзенко

Фото: Саша Самусевич

Юлія Бевзенко, менеджерка Києва, блогерка поділилася з читачами Yakaboo книжками, які її надихають. Що читає «Найкращий гід Києва» 2017 року та амбасадор Києва за версією премії Kyiv Tourism Awards у 2018 році, авторка проекту «Шукай», в межах якого в столиці вже відкрито 14 бронзових міні-скульптур, – у нашому матеріалі.

Несподівані кроки автора у сюжеті, неможливо спати під час читання цієї книжки. «Щиголь» – це історія про хлопця, похід якого до музею повністю змінив його життя. Після вибуху в музеї, Тео, пробираючись до виходу, повз каміння та тіла, підбирає безцінну картину фламандського майстра «Щиголь». Старий чоловік, який помирає, просить його винести картину з музею та дає йому адресу на папірці. Картина починає грати для Тео головну роль в його житті. Найкраща книга мого 2018-го року.

Ця книжка – вічна класика для мене. Плакала, співчуваючи головному герою Жану Вальжану. Я просто обожнюю складні сюжети в книгах. І складні, непрості долі героїв. Події розгортаються у Франції на початку XIX століття. Головний герой оповідання – Жан Вальжан – каторжник-втікач, який досягає значного успіху в суспільстві. Але його переслідує жандарм Жавер, який вважає, що жоден злочинець не повинен піти безкарно від правосуддя. Я просто ненавиджу Жавера!

В основі книжки – цікава доля найвідомішого київського архітектора. У Городецького не було нічого, потім він досяг всього, про що тільки можна було мріяти, а тоді все це втратив. Мисливець чи архітектор? Ювелір чи письменник? Ця книга – про талановиту людину, яка побудувала найвідомішу будівлю Києва – будинок з Химерами. Але не лише цим Городецький цікавий. Я обожнюю людей, які знаються на історії міста. І дуже рекомендую прочитати цю книгу.

Тетяна Жданова «Смысл жизни и его маркетинг» (Brand Book Publishing, 2018)

Перша книга, яку я придбала після великої перерви в читанні мотиваційних книг. Дуже цікавий підхід до пояснення, що таке особистий бренд. Ця книга гарненько «встряхнула» мене. Я була так рада прочитати те, з чим я абсолютно згодна. Що боятися і сумніватися – це добре. Що злість, агресія, роздратування і сором – це нормально. Тетяна не стала писати просто про особистий бренд і про те, як його монетизувати. Вона пішла в глибину.

Книга моєї хорошої подруги, яка теж без води написала, як втілювати в життя свої бажання. Спочатку у мене було упереджене ставлення до книги через її назву – «мрійники». Мені здавалося, що там буде про те, як дякувати за те, що у тебе є, і більше мріяти. І нічого при цьому не робити. Але, знаючи Єву, я розуміла, що книга не може бути такою простою. І я просто почала читати. Сторінка за сторінкою. З багатьма рядками я погоджувалася і зітхала «то-о-очно». Врешті-решт ця книга виявилася більше про «робити», ніж про «мріяти». Ця книга буде корисна людям, які візуалізують свої бажання і просто до них йдуть.

Цю книгу я ще читаю. Вона про те, як емоції впливають на економічні рішення. Заковика в тому, що ми вважаємо, що відкидаємо емоції при прийнятті рішень і діємо раціонально. А автор доводить шляхом довгих досліджень, що ми таки дуже емоційні в прийнятті рішень. Мені подобається те, з яким почуттям гумору автор розповідає про такі складні речі як ризики, капіталовкладення і психологія.

Мишель Обама «Becoming»

По-перше, я дуже рада, що маю можливість читати книгу мовою оригіналу тієї жінки, якою захоплююся. Мені трошки не вистачило «феєрверку» в книзі, я думала буде розкрито більше закулісних пліток. Але та частина, де Барак повідомляє їй про свій намір балотуватися в президенти і відмова Мішель підтримувати його в цьому – прекрасна. Я замовляла книгу з Америки, щойно вона з’явилася і уявляла, що мені її відправляє сама Мішель.

Ще одна жінка, професійна кар’єра і позиція якої викликають повагу. І ось тут якраз мені вистачило всіх пліток, історій та відвертостей. Стиль написання книги крутий – відчувається неперевершена освіченість авторки. Альона – журналістка, колись – головна редакторка журналів Interview Russia та Vogue Russia. Історії про її стосунки із людьми, роботу, фотозйомку з Аллою Пугачовою, любовні колізії – читаються на одному диханні. І, головне, читаючи, ти розумієш, что у Альони життя – точно не казка. Часто через фото в інстаграм ми уявляємо собі абсолютно щасливих людей, які нібито живуть, як коти у маслі. Такі книги ще раз доводять, що ми нічогісінько про людей не знаємо.

Книга, яка має бути у бібліотеці кожного, хто користується електронною поштою та месенджерами. Коли краще писати листи, коли – повідомлення в месенджері, а коли краще просто зателефонувати? Ми живемо в світі інтернету, і всі ми щодня комунікуємо через месенджери. За останні роки сформувалася певна етика поведінки, не слідкуючи за якою ризикуєш бути невігласом. Комунікація – наше все, і я дуже рада, що така книга з’явилася. Вона – як ковток свіжого повітря.

У мене в телефоні є альбом з фотографіями оголошень, які висять в ліфтах або в державних установах. Іноді я не можу повірити своїм очам і дати пояснення, хто взагалі написав і, головне, затвердив для друку цей текст? Всі ми комунікуємо через текст: листи, месенджери, оголошення, плакати, білборди, тексти на екрані перед кіносеансом. Всі хочуть знайти відповідь на питання: як зробити сильний текст? Книга «Пиши. Скорочуй» дає вичерпну відповідь на це питання. Яких штампів варто уникати, що вважається моветоном, як написати текст про свою компанію без порожніх обіцянок? Як продавати за допомогою тексту? Ця книга про те, що насправді справа не в словах.

(Visited 607 times, 1 visits today)