- Умберто Еко «Номер нуль» (Фоліо, 2015, пер. Ю. Григоренко)
- Алессандро Барікко «Море-океан» (КСД, 2016)
- Паоло Джорджано «Самотність простих чисел» (ВСЛ, 2016, пер. Андрій Маслюк)
- Паоло Россі «Їсти. Потреба, бажання, одержимість» (Видавництво Анетти Антоненко, Ніка-Центр, 2018)
- Альберто Моравіа «Чочара» (Фоліо, 2009, пер. Петро Соколовський)
- Федеріко Моччіа «Человек, который не хотел любить» (Лимбус Пресс, 2014, пер. Наталя Колесова)
- Муні Вітчер «Ніна – дівчинка планети Шостого Місяця» (Рідна Мова, 2018, пер. Анатолій Камінчук)
- Тоніно Ґверра «Сад забутих плодів» (ВСЛ, 2017, пер. Володимир Чайковський)
- Італо Кальвіно «Якщо подорожній одної зимової ночі» (ВСЛ, 2018, пер. Роман Скакун)
- Беатріче Мазіні «Дети в лесу» (Самокат, 2016)
Італія має ще одну назву – Bel Paese. У перекладі – «гарна країна». Тут винайшли барометр, термометр і механічний годинник, а вино почали робити ще за тисячу років до нашої ери. Писати італійці, напевно, навчилися пізніше, але все виходить у них все одно гарно. Далі – 10 книг італійських письменників, які допоможуть у цьому переконатися.
Умберто Еко «Номер нуль» (Фоліо, 2015, пер. Ю. Григоренко)
Останній, сьомий роман відомого італійського письменника-професора, дія в якому відбувається у 90-ті роки. В Мілані відкривається нова газета, котра може стати серйозним політичним інструментом. На її сторінках друкуються переважно компрометуючі статті про бізнесменів. Головна тема твору – продажна журналістика. Однак автор описав і інші, вже не вигадані події, котрі стали історичними для Італії..
Алессандро Барікко «Море-океан» (КСД, 2016)
У таверні на морському узбережжі зупиняються декілька постояльців. Кожний із них по-своєму любить водні простори. Математик хоче дізнатися, де закінчується море, а художник малює картину морською водою. Одна жінка має забути любов на узбережжі, а інша – знайти. Постояльці за певний проміжок часу стають близькими, особливо коли з’являється небезпека від нового гостя.
Паоло Джорджано «Самотність простих чисел» (ВСЛ, 2016, пер. Андрій Маслюк)
У цій книзі важко виділити якусь одну тему. Цей роман про людей, яких не визнає сучасний світ, а вони, в свою чергу, не визнають його. Твір про самотність, біль, почуття, батьків, дітей, перешкоди і страхи. Крім того, автор вирішив дізнатися, чи може таки людина втекти від примар минулого.
Паоло Россі «Їсти. Потреба, бажання, одержимість» (Видавництво Анетти Антоненко, Ніка-Центр, 2018)
Філософ культури провів дослідження, темою якого стала їжа. Ця книга – не збірка вишуканих італійських рецептів. Робота Россі – це пояснення, чому потреба в їжі стала для людства фундаментальною. Автор розповів, яку роль страви відіграють у культурі, побуті, традиціях і навіть ритуалах. Кінцевий результат дослідження – цікава розповідь у поєднанні науки й мистецтва.
Альберто Моравіа «Чочара» (Фоліо, 2009, пер. Петро Соколовський)
Чезіра переїхала в Рим із села. В столиці жінка жила простим, скромним, але щасливим життям, окрасою якого стала донька. Однак її місце під сонцем швидко зникло з приходом війни. Жінка змушена була втікати в гори від знавіснілого світу. Вона втратила все матеріальне, та зберегла в собі найголовніше, духовне, що допомогло їй надіятися на краще майбутнє.
Книга від автора «Трьох метрів над рівнем неба». У центрі подій дві особи. Танкреді – молодий, багатий і одинокий бізнесмен. Софія – талановита піаністка. Жінка відмовилася від, можливо, блискучої кар’єри заради кохання. Та чи була жертва вартою того, враховуючи, що на зміну одним стосункам можуть прийти інші?. Хоча і з ними все не так просто.
Муні Вітчер «Ніна – дівчинка планети Шостого Місяця» (Рідна Мова, 2018, пер. Анатолій Камінчук)
Ніна жила і навчалася в Мадриді. Однак дівчині термінового довелося поїхати до Венеції, бо там помер її дідусь. Родич головної героїні був не прости чоловіком, а магом і алхіміком. Виявилося, що дідусь заповів Ніні магічну книгу, чаклунські атрибути та справу всього свого життя – порятунок планети Ксоракс. Дівчина не може відмовитися від своєї місії.
Тоніно Ґверра «Сад забутих плодів» (ВСЛ, 2017, пер. Володимир Чайковський)
Збірка відомого італійського письменника, поета, сценариста й художника Тоніно Ґверри. До книги увійшли вірші митця, прозові твори, записи зі щоденника та репродукції картин. Видатний італієць розповів про своє життя та описав враження від зустрічей із людьми різних соціальних рангів. Основою книги стали роздуми автора, його думки і переживання. До книги увійшли як відомі, так і ексклюзивні матеріали.
Італо Кальвіно «Якщо подорожній одної зимової ночі» (ВСЛ, 2018, пер. Роман Скакун)
Одна із найзагадковіших книг італійської літератури. Роман починається детективом, а потім переходить у нові оповіді, набуваючи інших жанрів. В одній книзі переплітаються трилер, сімейна сага та антиутопія. Кальвіно не просто написав книгу, а створив літературну гру на основі гіпертексту. Переможцем стане той, хто дочитає до кінця і, можливо, складе зовсім різні історії в один пазл.
Беатріче Мазіні «Дети в лесу» (Самокат, 2016)
Після масштабної катастрофи невеликим групам людей пощастило вижити. Та чи дійсно так пощастило дітям? Підлітків тримають у спеціальному Таборі, де за ними ведеться цілодобове спостереження. Вони – робоча сила, яку можна вигідно продати. Діти вже не надіються на краще життя. Однак 13-річний Том випадково знаходить книгу казок, твори з якої читає своїм друзям. Підлітки дізнаються, що є й інший, можливо, більш приємніший світ. А знаходиться він зовсім поряд, за стінами Табору – в лісі.
1 655 thoughts on “Література Bel Paese: 10 книг італійських письменників”