Мабуть, кожен із нас хоча б колись розмірковував над тим, яким було б його теперішнє життя, якби якась подія в минулому відбулася інакше, або не відбулася зовсім. Причому йтися може не тільки про події власного життя, але й про те, що сталося в далекому минулому. Адже дійсно, кожен наш вчинок, кожне рішення тим чи іншим чином впливають на наші долі, на життя навколишніх, а іноді навіть на прийдешні покоління. Ця тема популярна і в літературі. Досить часто можна натрапити на твори, в яких події теперішнього тісно переплітаються з тим, що сталося багато років тому. Пропонуємо вашій увазі добірку, в якій ми зібрали деякі з таких книг, виданих українською. До речі, хто ще не встиг закрити відповідний пункт зимового бінґо, знайде тут для себе підказки.
У відомому (і неодноразово екранізованому) романі Стівена Кінга «Воно» розповідається про купку друзів із вигаданого автором загадкового міста Деррі, що в штаті Мейн. Іще дітьми вони стикаються зі страшною, жорстокою силою, яка вбиває дітей. Вони кидають їй виклик і ціною великих зусиль присипляють на деякий час. Але минає 27 років і Воно повертається. Повертається, щоб помститися своїм кривдникам. Тож друзям, які вже давно покинули рідне місто, доведеться зібратися знову, щоб вступити у вирішальну битву зі страшним злом. Але хто переможе?..
Роман побудовано так, що сюжет розгортається у двох площинах, які чергуються між собою: теперішньому, де герої вже дорослі, і в минулому, в якому вони були ще дітьми.
Цей роман про те, як один запит на дружбу у фейсбуці може порушити спокійне і розмірене життя людини. Такий запит одного дня отримує сорокарічна Луїза. Додатися в друзі її запрошує шкільна подруга Марія. От тільки проблема в тому, що Марія зникла на випускному вечорі багато років тому. Дівчину вважали померлою. Тож такому повороту подій наша героїня зовсім не рада. Тим паче, що вона певним чином причетна до подій, пов’язаних зі зникненням подруги. Але вона таки має намір докопатися до того, що сталося багато років тому, і дізнатися, насправді жива Марія чи хтось нею вправо прикидається. Цей роман – хороший зразок британського психологічного трилера, який інтригує і тримає в напруженні до останніх сторінок.
Традиційно для книг Сари Джіо в романі «Остання камелія» загадковим чином переплітаються теперішнє і минуле. Минуле переносить нас у 1940 рік. Молода жінка Флора на замовлення так званого квиткового злодія погоджується розшукати рідкісного сорту камелію, що росте в одному маєтку в Англії. Для цього вона наймається гувернанткою в родину, якій належить маєток. Але з її місією щось йде не так…
Друга часова лінія відправляє читача у 2000-ні роки. Тут авторка знайомить нас з іншою героїнею – ландшафтною дизайнеркою Еддісон. Вона разом із чоловіком вирушає до того самого англійського маєтку, нещодавно придбаного чоловіковими батьками. Але омріяний відпочинок затьмарюють привиди минулого, що вриваються у життя молодої жінки.
У цьому романі Джоджо Мойєс теж береться погратися з часом. З одного боку – 1916 рік, окупована німцями Франція і молода жінка Софі, яка чекає на повернення свого чоловіка з фронту. З іншого боку – Англія нашого часу і нещодавно овдовіла Лів, яка з усіх сил намагається пережити свою втрату. Різні часи, різні країни… І тільки одне об’єднує цих жінок – картина під назвою «Дівчина, яку ти покинув», на якій зображено Софі і яку чоловік Лів подарував їй незадовго до смерті.
Книга зворушлива, сентиментальна, сповнена справжніми емоціями та переживаннями. Разом із тим вона дарує віру і надію на те, що навіть за найтемнішим «тепер» є світле майбутнє.
30-ті роки минулого століття. До федеральної в’язниці «Холодна гора» потрапляє засуджений до смертної кари чорношкірий велетень із вадами розвитку Джон Коффі. Судом було доведено, що він зґвалтував та вбив двох дівчаток-близнючок. Але знайомлячись із героєм ближче, ми дізнаємося що все було не так, як здається. Можливо Коффі не винен у цьому страшному злочині. Невже безневинного буде несправедливо страчено? Чи зробить він щось для свого порятунку? А може, врятує когось іншого?..
Оповідь ведеться від імені головного наглядача відділення смертників Пола Еджкомба, який згадує ці події багато років потому, перебуваючи у будинку престарілих.
«В одному містечку жили собі три жінки. Перша була лихою, друга – брехункою, а третя – егоїсткою», – такими інтригуючими словами розпочинається роман Мішеля Бюссі «Чорні водяні лілії», який, власне, і розповідає про долю цих трьох жінок. Кожна із них по-своєму загадкова і має свої таємниці. Ба більше, протягом роману автор чітко дає нам зрозуміти, що кожна зі згаданих жінок має якесь відношення до загадкового вбивства місцевого мешканця, тіло якого знайшли у річці. Розслідування ведуть двоє слідчих, які виявляють, що скоєне вбивство якось пов’язане з іншою смертю, яка сталася багато років тому. Як саме? Якою ниткою зв’язані теперішнє, минуле і майбутнє цих жінок? Розв’язка книги дивує і приголомшує.
Талановита художниця Алісія Беренсон видається цілком щасливою жінкою. Вона має прекрасне житло у Лондоні, улюблену роботу, коханого чоловіка. Але в один трагічний день змінюється все. З незрозумілих причин Алісія п’ятьма пострілами вбиває свого чоловіка. І замовкає на довгі роки… Увесь цей час героїня проводить у закладі для людей з важкими психічними розладами. Інтерес публіки до знаменитої художниці поступово вщухає. Та от розгадати таємницю мовчазної пацієнтки береться кримінальний психотерапевт Тео Фабер. Чи вдасться йому дізнатися, що насправді сталося багато років тому? В чому секрет мовчання Алісії? І до чого тут давньогрецький міф про Алкесту? Фінал абсолютно неочікуваний і шокуючий.
У будинку для престарілих «Трояндова тераса» доживає свої роки Нінні Тредґуд. Лише спогади про минуле, якими вона ділиться зі своєю новоявленою подругою, скрашують її життя. У них вона переноситься у своє рідне містечко Вісл-Стоп у роки своєї юності й зрілості. Вона то опиняється у 20-х роках ХХ століття на відкритті кафе «Зупинка», то святкує весілля однієї зі своїх названих сестер, то дізнається про свою довгоочікувану вагітність. І так щонеділі протягом майже року виринають із її пам’яті все нові сюжети вже майже прожитого життя.
Перед нами постають цікаві, неординарні люди зі своїми особливими історіями, які викликають надзвичайно різнобарвний спектр відчуттів. У романі, зокрема, зачіпаються такі непрості теми, як расова сегрегація, одностатеві стосунки та насилля в сім’ї. Але в цілому книга дуже тепла, добра і життєствердна.
У 1985 році в сім’ї Деїв сталася страшна трагедія: старший син родини Ден убив свою матір та двох молодших сестер. Чудом врятувалася лише восьмирічна Ліббі. Провину Дена доведено в суді, хлопця засуджують до довічного ув’язнення. Минають роки і вже дорослій Ліббі доведеться знову зіткнутися віч-на-віч зі страхами свого дитинства та відтворити у пам’яті усі жахливі миті тієї трагедії. Адже група людей із клубу любителів таємниць вважає, що її брат не винен у скоєному злочині, і вони мають намір це довести. З часом вже і сама дівчина починається сумніватися в тому, що її свідчення 25-річної давнини були правдивими. Але тепер їй потрібно дізнатися, хто ж є реальним вбивцею її близьких. Ця книга занурює читача у справжню сімейну драму з безліччю таємниць та загадок.
129 thoughts on “Це сталося багато років тому: книги з подорожами у минуле”