Яка ж осінь без віршів? Листя вже опадає, а поетичні збірки розгортаються — час їх читати, перечитувати, зачитуватись їхніми сторінками і гортати, гортати, гортати… Добірка нових і улюблених книжкових цікавинок, сповнених римованих і верлібрових рядків. Насолоджуйтесь поезією і виконуйте 12-те, 5-те чи навіть 17-те завдання з осіннього бінґо.
Українська авангардна поезія. Антологія 1910-1930
Експериментальна, часто епатажна, наївна і непроста водночас — у цій антології зібрана поезія авангардистів ХХ століття різних літературних напрямків: футуристів, конструктивістів, дадаїстів, експресіоністів. Вірші, які не передруковували по кілька десятиліть. Більш ніж сорок добре відомих і зовсім не знаних чи призабутих авторів: Михайль Семенко, Микола Бажан, Віктор Вер, Сава Голованівський, Майк Йогансен, Гео Коляда, Едвард Стріха. Ця книжка переконує: український авангард не лише був — він відбувся як цілком оригінальне і самодостатнє явище, хоч це не завжди визнавала традиційна критика.
Василь Стус. Поезії
Поет, перекладач, мислитель і дисидент. Василь Стус творив здебільшого у «політичних» таборах, де відбув 15 років. Він не вважав себе поетом і не любив так себе називати, однак писав весь час. За життя його твори були заборонені, його книжки не видавали, а в тюрмі відібрали і знищили збірку з 300 віршів. По собі поет залишив творчий доробок із 6 томів, а до цього видання увійшли його вибрані вірші 1938—1985 років. Поезії Стуса — це символ боротьби, це «образки доби», в яку йому судилось жити.
Василь Голобородько «Яблуко добрих вістей»
Один із найвидатніших і найвідоміших українських поетів XX століття Василь Стус писав про нього так: «З наймолодших сучасників найбільше ціную Голобородька». Дослідник народної творчості, опублікував кілька розвідок на теми українського фольклору. «Яблуко добрих вістей» — хрестоматійна книжка поета, до якої увійшли вибрані вірші майже з усіх його поетичних збірок (шістдесятих, сімдесятих, вісімдесятих і дев’яностих років двадцятого століття).
Маріанна Кіяновська «373»
373 вірші поетки, написані за більш як 20 років, поєднані в цілісну, концептуальну поетичну збірку. 373 — це не лише унікальне просте число, а ще й температура кипіння води за Кельвіном. Вода, навіть ставши парою, не перестає бути водою. І це найважливіша метафора книжки, головним внутрішнім сюжетом якої є любов і подолання смерті.
«Освідчу — зі страхом. Віддам — з любов’ю.
Печать зламаю.
Розгорнуто вимір — вихід в клепсидр спіралі.
Я вже нетутешня. В міжсвіттях, в світлах триває
Відлуння душі. Щомиті ніде — все далі»
Юрій Іздрик «NAKED ONE»
Поетичний фотоальбом, в якому римовані вірші та верлібри Юрія Іздрика поєднались із його знімками в стилі ню авторства фотомайстрині Насті Телікової. Поет каже, що ця книжка — його метафоричний, а водночас і цілком буквальний fuck цьому світу та сподівається нею нагадати про один із найактуальніших лібертаріанських лозунгів: «Моє тіло — моє діло». Це «своєрідний coming out зрілого чоловіка, зневіреного як у силі поетичного слова, так і в силі воскресаючого духу. Залишається тільки тіло. Смертне тіло. Оголене тіло. NAKED ONE».
Сергій Жадан «Список кораблів»
Мабуть, найінтимніша і найболючіша книга Сергія Жадана — артбук із шістдесяти текстів поета і дев’яти картин художниці Катерини Косьяненко. «Список кораблів» — це список тих, хто пішов, але кого не можна забути. Список імен, які супроводжують тебе протягом життя. Список міст, де на тебе завжди чекають. Шістдесят віршів про пам’ять, що народжується з любові, та про вогонь, по якому лишається ніжність. Шістдесят спроб окреслити світло й розповісти про повітря над містом. Шістдесят уривків чужих розмов, шістдесят голосів, якими наповнюються весняні сутінки.
«Ви готові?
Душі лісових птахів зіштовхуються в повітрі.
Час наслухáти ніч, торкатись невидимих крил.
Ви готові зійти на опівнічній платформі
й підхопити цю давню мелодію?»
Таня Малярчук «За такі гріхи Бог ще подякує»
Понад п’ятдесят віршів, доповнених авторськими колажами.
«Це — зліплений по клаптиках в химерні картинки і прості слова досвід блукань і страждань, які жінка переживає, коли наважується на самознищення. Неодмінно заради того, щоб самовіднайтися, — говорить письменниця про свою книжку. — Любов як найвишуканіша форма насильства — її основна тема».
Волт Вітмен «Листя трави»
Американський поет, який здійснив справжню революцію у світовій поезії. «Листя трави» — головна його книга, це пронизаний світлом Радості храм мистецтва, який Вітмен добудовував і розбудовував протягом багатьох років. За життя поета вийшло дев’ять видань цієї книги. У першому, набраному власноруч за свої кошти (1855), містилося 12 віршів і поем без назви та без вказівки на ім’я автора. Але у книзі був його портрет і згадувалося про те, що права на видання має Волт Вітмен. На обкладинці домінував зелений колір: «…Це прапор моїх почуттів, зітканий із зеленої тканини — кольору надії», — пояснював поет. Третє видання (1860) налічувало вже майже сто віршів, а дев’яте (1892) — чотириста поезій різного обсягу. Так, упродовж усього життя з кожним черговим виданням Вітмен поповнював збірку, залишаючи символічну назву Leaves of Grass, яка могла перекладатися по-різному — «листя», «стебла», «паростки», «аркуші» трави.
Гурам Одішарія «У Сухумі очікується дощ»
Сучасний грузинський письменник родом з Абхазії, який через війну змушений був залишити рідний край. «У Сухумі очікується дощ» — збірка його поезії та прози, просякнута тугою за малою батьківщиною, в якій автор із таким глибоким знанням, таким болем і доброзичливістю розповідає про дивовижну землю Абхазії, про її жителів, їхні характери, взаємини, побут.
