Австрія регулярно входить в трійку кращих європейських країн за рівнем життя. Відень – одне із найкращих міст світу для проживання. Література в цій країні теж повинна бути, як мінімум, цікавою. Так це чи ні – спробуємо з’ясувати на прикладі 10-ти вибраних книг австрійських письменників.
Життєпис, у якому описано долі двох видатних жінок. Одна з них – королева Шотландії Марія Стюарт, яка хотіла правити і Англією. Друга – англійська королева Єлизавета. Марія в першу чергу керувалася покликом серця, а вже потім використовувала аргументи розуму. Єлизавета була хорошою правителькою, але нещасною жінкою, котрій не вдалося пізнати радість від взаємної любові й материнства. Основа книги – протистояння видатних, розумних, хитрих і сміливих королев, кожна з яких заплатила свою ціну за владу.
Збірка текстів від «батька психоаналізу», в яких він описав певні періоди свого життя. Значну увагу автор виділив проблемам, які йому вдалося вирішити завдяки психоаналізу. Фрейд також назвав труднощі, з якими зіштовхнувся під час популяризації власних теорій. Автор із самого початку писав тексти, розраховані на широке коло читачів, не вдаючись в тонкощі науки. Тож, суть може вловити кожен.
Збірка поезій найвидатнішого австрійського поета – Р.М. Рільке. Його вірші стали класикою не тільки в Австрії, а й у всьому світі. У книзі представлені роботи поета і в оригіналі (німецькою мовою), і в перекладі українською. Для українського читача вірші Рільке відтворював вітчизняний поет Мойсей Фішбейн.
У цій книзі опубліковані листи видатної поетеси Інґеборґ Бахман і німецькомовного поета з українським корінням Пауля Целана. Літератори познайомилися у повоєнному Відні 1948 року. Бахман жила й працювала в столиці Австрії, а Целан перебував у місті тимчасово. Через місяць після знайомства поет поїхав до Парижу. Літератори почали листуватися. Спочатку це були поодинокі, нерішучі листи, які з часом переросли в цілий епістолярний роман, наповнений драматичними фазами в людських стосунках.
Усе своє доросле життя Герольд Плассек вважав себе невдахою. Сім’ї у чоловіка не було, а робота не приносила ніякого задоволення. Життя головного героя різко змінилося після появи колишньої коханої. Жінка повідомила Плассеку, що в нього є 14-річний син. Герольд повинен деякий час провести з хлопцем і не може відмовитися від своїх зобов’язань. Згодом виявляється, що підліток Мануель став справжньою знахідкою для батька. Хлопець почав приносити Герольду удачу, та ще й допоміг йому в розслідуванні детективної історії.
Події в романі відбуваються через 25 років після закінчення Другої світової війни. Американці окупували німецьке місто Моор, жителі якого мають робити тільки те, що їм наказують. Повоєнна Німеччина в романі Рансмайра – це гротескний світ вини, депресії та розпачу. В цьому вимірі поміж тисяч людей живуть троє головних героїв. Усі вони – жертви, та кожен із них має свою стратегію виживання.
Книга – опис останніх 18 годин життя знаменитого автора «Енеїди». Читач може провести ніч і частину дня разом із Верґілієм, поринувши в його роздуми й видіння. В останні години свого життя видатний представник філософської прози багато чого переосмислив і переглянув уже пройдений шлях. Верґілій став першим письменником, хто провістив настання християнської доби через літературу.
У Римі, на площі П’яца Віторіо Емануеле розташований ринок. З одного боку розкладені овочі, фрукти, риба й м’ясо, а по іншу сторону стоять галасливі продавці, ходять покупці й жебраки. На фоні цього неможливо не помітити Піколето – сина торговки інжиром. Юний і вродливий хлопець притягує до себе не тільки покупців, й а інших численних персонажів. З появою Піколето історія звичного для Риму дня поступово переходить в повноцінний літературний сюжет із драматичною кульмінацією.
У центрі роману – людина зі зміненою свідомістю. У своєму найвідомішому і, можливо, найскандальнішому творі Бернгард зачепив проблеми, що хвилюють не тільки австрійців. Книга стала довгим і багаторівневим оповіданням про людську гідність і страждання. Автор через головного героя також хотів показати, що історія не завжди достойна того, щоб на неї рівнятися.
Одного разу головний герой випадково надів на себе чужого капелюха. Вже пізніше чоловік побачив на головному уборі напис, який свідчить про те, що власником капелюха є Атанасіус Пернат. Після цього оповідачеві почали снитися дивні сни, в яких він був Пернатом – різьбярем із єврейського гетто в Празі. У снах головний герой пережив багато різних історій, після чого вирішив знайти володаря того самого капелюха. Та згодом виявилося, що сни оповідача відтворювали не реальність, а давно минулі часи.
1 414 thoughts on “Бестселери Центральної Європи: 10 книг австрійських письменників”