Арундаті Рой написала есе про сутність пандемії, яке увійде до нової книги

Письменниця Арундаті Рой (авторка романів «Бог дрібниць» і «Міністерство граничного щастя») написала есе для видання Financial Times під назвою ‘The pandemic is a portal’. Його можна прочитати безкоштовно і без підписки, яка зазвичай необхідна для отримання доступу на цей сайт. Це есе увійде до нової книги Арундаті Freedom. Fascism. Fiction, яка планується до публікації у вересні 2020 року.

У есе письменниця ставить резонні питання: чи думає хтось зараз про щоденні радощі, не оцінюючи їх ризик? Чи наважилися б ми поцілувати незнайомця? А відправити без страху дитину до школи? Чи не здригаємося ж ми тепер від слова “вірусний”? 

Рой також має сумніви щодо того, чи варто порівнювати наш стан з війною: бо хто б тоді був більш підготовлений до такої масштабної війни, як не США, а втім ця країна навпаки виявилася безсилою.

Письменниця багато критикує дії уряду Індії в ці часи. Тепер хвороба бідної людини може похитнути здоров’я багатих; тож межі потроху стираються. Та в Індії це досі непомітно. Багатьох робітників, переважно внутрішніх мігрантів, примусово вигнали з мегаполісів, і їм довелося пішки йти до своїх домівок. Дехто не дійшов; решті багатьом довелося зіткнутися з голодом і хворобами. Часом на шляху траплялася поліція. Потім уряд злякався, що вірус таким чином поширюватиметься ще швидше, і людей змусили повернутися туди, звідки їх лише нещодавно вигнали. Арундаті поспілкувалася з кількома такими знедоленими: вони були нажахані вірусом, змушені ютитися в щільно заселених таборах. І всього таких людей в країні близько 460 млн. А прем’єр-міністр тим часом викладає в мережу відео, де він демонструє асани для заспокоєння.

Та письменниця запевняє: впродовж історії пандемії змушували людей покінчити з минулим і наново уявити свій світ. Цього разу все так само; тож пандемія — це фактично портал, перехід між світами.

Частина відео, де Арундаті зачитує фрагмент свого есе, вже з’явилося в мережі: