Вміти критично мислити – це важливий навик сучасного інформаційного суспільства, де кожен намагається переконати у своїй правоті. Без такого вміння дуже легко потонути в морі інформації, стати жертвою маніпуляцій та робити неправильні висновки про події навколо. Тому мислити критично мусить і може кожен – ще жодна людина не народилась із гострим розумом, безстороннім сприйняттям інформації та без когнітивних упереджень і стереотипів. Ключовий аспект, який показує, чи мислить людина критично – це те, чи піддає вона сумніву і перевіряє отриману інформацію, навіть якщо отримала інформацію з авторитетного джерела.
Людина, яка вміє мислити критично, завжди трохи скептик – адже жодна інформація не буде правдивою, якщо вона отримана з одного джерела і не проаналізована найкращим чином. Як стати трохи скептиком? Перш за все – постійно усвідомлювати свою обмеженість, адже ми ніколи не отримаємо всієї інформації. Не менш важливим аспектом критичного мислення є також і усвідомлення когнітивних упереджень – як свідомих, так і не свідомих – вони відіграють ключову роль у тому, як ми інтерпретуємо і сприймаємо інформацію, незалежно від її обсягу. І не менш важливим є розуміння широкого контексту – кожен факт, подія чи ситуація можуть інтерпретуватися під абсолютно різними кутами зору до такої міри, що іноді не перестаєш дивуватися людській уяві.
Сьогоднішня добірка книг дозволить розвинути критичне мислення, переосмислити давно знайомі нам події й розширити наш світогляд – все заради того, щоб стати трохи скептиком, який вміє перевіряти інформацію.
Греко-фінікійський мислитель та есеїст Насім Талеб вже встиг прославитися своїми роздумами про філософські та етичні сторони невизначеності людських прогнозувань та самовпевненості. Цього разу у книзі «Шкура у грі» автор вміло обдумує роль і місце відповідальності у сучасному житті.
Книга Талеба змусить переосмислити багато речей, задуматися над власною обізнаністю, місцем у суспільстві та звісно ж – впливом інформації на формування нашої ідентичності, цінностей та суспільство загалом. Талебу як нікому іншому вдається гостро піддати сумнівам і переосмислити цінність раціоналізації людської поведінки у реальному світі.
Головна теза автора – немає нічого без ризику власною шкурою. І ризикувати потрібно у всьому. Під таким кутом зору Талеб розмірковує про те, коли відповідальність має значення і чому її неможливо делегувати іншим. Тому найбільшу цінність у цій книзі отримує висвітлення питання моральної відповідальності та наслідки, які вона за собою тягне у разі провалу. Поблажок не буде. Талеб як завжди знаходить неочікувану точку зору і переосмислює давно знайомі нам речі. Тому у цій книзі не буде очевидного, зате буде багато цікавого – від папи-атеїста, зв’язку інтелектуалів з реальністю та обговоренням рівня соціальної справедливості. Тому у «Шкурі у грі» Насім Талеб порушує не завжди зручні питання та суперечності, породжених нашою цивілізацією з якими ми живемо і вдаємо, що все гаразд.
«Злочини майбутнього» – це книга про нову площину реальності, однак не про комп’ютерну гру. Книга експерта з глобальної безпеки Марка Гудмена – це подорож до віртуального світу можливостей, яка переверне ваше уявлення про користь і доступність технологій.
Хоча ми живемо тільки на зародженні нової технологічної ери, і ми вже встигли повністю поринути у блага її інновацій, і водночас ми мало задумуємось про наслідки цієї цілковитої залежності від віртуального світу. Книга «Злочини майбутнього» – це тверезе застереження про нашу наївність. І у цій книзі автор розповість про зворотну сторону медалі – цифрове підпілля, уявну безпеку та ілюзію анонімності. Марк Гудмен переконаний: сьогодні можна зламати будь-який електронний пристрій, навіть якщо це добре засекречені військові розробки.
З глобальної перспективи, «Злочини майбутнього» – це не лише історія сучасного суспільства, а й прогноз того, в що воно може перетворитися, якщо несерйозно ставитися до власної безпеки. Тому ціль цієї книги – не в тому, щоб розповісти захопливі і дивовижні історії хакерства, а в застереженні щодо нашого майбутнього. Автор переконаний: за останні десятиліття технологічний прогрес полегшив життя всьому людству, яке користується комп’ютером – як задля благих цілей, так і задля злочинів у кіберпросторі, масштаби якого уявити важко.
Книга однозначно змусить переглянути багато власних уявлень про інновації та допоможе бути більш критичним до технологічних надбань сучасності.
Кожна людина – це клубок звичок, як хороших і корисних, так і поганих та згубних. І хоча сьогодні, напевно, всі знають рецепт формування успішних навичок, мало хто замислювався про звички, які заважають нам у досягненні успіху. Саме такий незвичний підхід обрала психологиня Емі Морін у книзі «13 звичок, яких позбулися сильні люди». Що заважає вам бути сильними? Що стоїть на заваді досягати бажаного? Що не дозволяє вам жити щасливо? – Ваші погані звички.
Кожна людина має набір слабкостей, з якими важко жити. Ми сприймаємо їх як щось звичне, і ніколи не замислюємось, що можемо змінити багато речей, які роблять нас слабкими: надмірна жалість, фрустрація і втрата дорогоцінного часу, страх невідомого та помилок – це лише вершина айсберга. Вміння долати такі внутрішні страхи і непевності – це основа здорового формування свідомої особистості.
Ця книга написана не лише від імені психолога. Це особиста історія втрат. У книзі червоною ниткою простежується історія, як пережити важку втрату. При тому декілька разів. Такий сюрреалістичний досвід авторки важко описати словами, однак його за будь-яку ціну потрібно побороти, бо тільки від вас залежить, як жити далі.
Зумівши вийти із депресії, тепер Емі Морін переконана – кожен із нас може не лише залишити в минулому всі слабкості, які ведуть до деструкції, розчарування та невіри у себе, ба навіть більше – ми можемо сформувати міцні життєві звички у будь-якому віці.
До головних законів критичного мислення належить вміння швидко адаптуватися і постійно розвиватися. Саме такому підходу розвитку критичного мислення присвячена книга відомого американського фізика Леонарда Млодінова. Ключова теза автора полягає в тому, що ми можемо і маємо змінюватися, відходити від лінійного мислення та позбуватися шаблонів.
Млодінов запевняє – не потрібно боятися бути іншим, мислити поза шаблонами, бо досягнути бажаного можна за допомогою нашої уяви. Ця книга не буде вкотре розповідати про швидкі темпи прогресу та інноваційні виклики. У ній Млодінов дає відповідь на ці зміни потрібно реагувати – він пропонує свій алгоритм мислення, який мав би допомогти нам у цій шаленій епосі не втратити головних орієнтирів. Цим підходом автор кидає виклик аналітичному мисленню і пропонує свою версію сучасного типу мислення – гнучкого.
Сучасний світ переповнений інформацією. Тому й цій книзі автор навчить як аналізувати інтернет-ресурси, обирати найкраще та формувати цілісну картину із необмеженого потоку інформації, яким нас закидає світ інтернету. Ви дізнаєтесь чому не варто боятися вийти із зони комфорту, вміти швидко пристосовуватися до обставин, відмовлятися від старих переконань та вчитися цінувати уяву не менше, аніж логіку. Бо саме такий алгоритм допоможе мислити масштабно.
У такий підхід автор пояснює, чому люди мають змінювати своє сприйняття світу, Млодінов показує, що людське мислення змінюється повільніше, аніж суспільні й технологічні процеси сучасності, і тому ми не встигаємо за власними відкриттями.
Головний заклик книги «Гнучкість» – ми маємо швидко формувати нові моделі поведінки, реагувати на інформацію, яка випадково потрапила у наше поле зору, розв’язувати проблеми, яких не існувало 3 роки тому. І як результат, це допоможе нам зберігати баланс і визначати пріоритети на фоні швидкого ритму життя.
Володіння мистецтвом стратегії – це найкращий прояв критичного мислення для досягнення цілей. Ніщо так не допомагає в отриманні бажаного, як вміння прогнозувати, перевершувати суперника і знаходити вихід зі складної ситуації. А головний ключ ефективного стратегічного мислення – це правильна інтерпретація існуючої інформації, багатовекторна оцінка подій і можливостей.
Професори економіки і бізнес тренери із Принстонського і Єльського університетів Авінаш К. Діксіт та Баррі Дж. Нейлбафф у «Мистецтві стратегії» вчать нас, як ставити себе на місце іншого, давати точну оцінку подіям та швидко знаходити вихід із складної ситуації.
Сильна сторона цієї книги у тому, що автори не лише описують найбільш ефективні стратегії мислення у бізнесі, політиці та повсякденному житті, а й показують, як міркування можна впроваджувати в дію та змінювати хід подій. Мистецтво стратегії – це більше, ніж логіка та вміння прораховувати два кроки на перед. Стратегія – це майстерність поєднувати ефективні інструменти вирішення проблем із життєвим досвідом навіть у лічені хвилини. «Мистецтво стратегії» навчить обмірковувати в обмеженому часі, бачити підводні камені ситуацій, уникати шаблонного мислення та мавпування кроків супротивника.
«Роздуми про ХХ століття» – це унікальна рефлексія на європейську історію розміром в століття. Книга-діалог між Тімоті Снайдером та Тоні Джадтом описує незвичайне життя і метаморфози Тоні, людини, яка шукала себе протягом всього свого життя.
Книга є цікавою рефлексією на політичні ідеї ХХ століття, роздумами про уроки минулого століття та прогнозами про те, яким має бути наше майбутнє. Поняття справедливості, напевне, було головним після 1945 року, і попри багато його ідеологічних відтінків залишається таким дотепер. Читаючи цю книгу, складається враження, що Джадт не лише був знайомий з усіма головними ідеологіями ХХ століття і вивчав їх як науковець, він намагався бути частиною тої чи іншої ідеологічної реальності. Тоні Джадт свідомо обирав кожен шлях, який пройшов, і кожного разу не міг у нього цілком інтегруватися. На сторінках книги він пояснює, чому він не міг цілковито прийняти кожну політичну ідею, якою захоплювався у певний період свого життя.
У книзі «Роздуми про ХХ століття» Джадт і Снайдер піднімають гострі питання сучасності по відповідальність інтелектуалів, проблеми моральної відповідальності та багатогранність правди і реальності, яка у кожної політичної ідеології своя. Тому ці довгі роздуми про переосмислення людського життя завершуються важливим рішенням: інтелектуали мають свої обов’язки перед суспільством, вони мусять мати сміливість голосно говорити про політику та її наслідки на плинність суспільства і людських відносин.
Відповідь на запитання, якою має бути всесвітня історія, людство шукає з часів великих географічних відкриттів. Хто головний? Кому належить право моралізаторства? Задля чого вести війни та де межі справедливості? А космос? До якої міри людська історія зазіхає на простір і час?
Нову і цікаву перспективу історію людства створив професор та директор інституту Великої історії Девід Крістіан. У цій книзі поєднано підходи історії та природничих наук, головна ціль яких – подивитися на мільярдну історію нашої галактики під незвичним кутом зору. І він дійсно незвичний – ніколи історія людини та динозаврів не була так вміло поєднана.
Сильна сторона цієї історії у спробі вийти з прийнятих нам шаблонів мислення племінної ворожнечі, яка буквально знайшла свій відголосок навіть у риториці ядерного озброєння. Тисячоліття минають, а люди не змінюються.
Девід Крістіан хоче дати новий погляд на людське співіснування – надзвичайного різноманітного людського товариства, про яке часто забувають за постійними розмовами про війни. Історію людства можна написати без пафосу великих і непереможних націй. Відходячи від наративу возвеличення, Девід Крістіан звернувся до проблеми людської еволюції, яка й привела його до самих початків, до створення всесвіту. Вслід за Гербертом Уеллсом Крістіан шукає свою відповідь на запитання, що має об’єднувати людство поза звичними нам шаблонами. Наша історія сповнена дечого більшого, аніж злетів і падінь. Ми маємо спільну праісторію від Буенос-Айресу до Пекіну, від Лоґосу до Лондону. Про неї Девід Крістіан і розповідатиме у своїй книзі в надії про оптимістичне майбутнє.
Наскільки ви впевнені у власних уявленнях і переконаннях про світ навколо? Які ірраціональні страхи заважають вам мислити і правильно роздивлятися факти? Доктор медицини Ганс Рослінг переконаний – ми рідко задумуємося про масштаби нашого розуміння світу, і частіше схильні перебільшувати власні страхи і негативний досвід.
Найбільшою небезпекою сучасного інформаційного суспільства є перебільшення засобами масової інформації подій, які трапляються у різних куточках світу: репортери та журналісти шукаючи сенсацію не завжди піклуються про достовірність інформації та її значущість. Однак Ганс Рослінг переконаний: вихід є. Світ не такий страшний, як нам іноді може здаватися, а краще це зрозуміти нам може допомогти інформаційна терапія: перевіряти факти, не довіряти єдиному джерелу інформації, навчитися читати між рядків. Результати такої звички у сприйнятті інформації автор порівнює зі здоровою дієтою та регулярними фізичними навантаженнями – це допоможе зберігати нервову систему і тверезий погляд на життя та не драматизувати подій завчасно.
У книзі Ганс Рослінг наводить абсолютно неочікувані факти, які зможуть переконати читача, що світ не є чорно-білим, у ньому є чимало важливих сірих зон, які обіцяють багато хороших перспектив. «Фактологія» – це новий погляд на користь вакцини, масштаби бідності, доступність дітей до освіти та медичної допомоги. Автор переконаний – раціональний і конструктивний підхід до фактів допоможе по іншому подивитися на світ навколо нас.
Зворотною стороною блага інтернету з його можливостями є незлічена кількість новин, де кожен переконаний у своїй істині. Сучасний інформаційний простір переповнений неправдивої інформації та крикливих заголовків заради того, щоб втримати увагу своїх читачів. Спростовування фактів таке ж реальне, як роздування з мухи слона – і все заради аудиторії.
Дмитро Кулеба, представник України в Раді Європи, як ніхто краще розуміється, що таке інформаційна війна останніх років в українському суспільстві. У своїй книзі «Війна за реальність» він намагається показати, що маніпулювати уявленням про правду, підмінювати цінності та спотворювати мораль сьогодні дуже легко. На сторінках книги автор чітко і зрозуміло у формі 5 правил пояснює як уберегтися від будь-яких інформаційних потоків і навчитися їх фільтрувати.
Головний посил автора книги «Війна за реальність» – вміти знайти правду. І для цього перш за все потрібно знати, як захищати свої персональні дані, розвивати критичне мислення і контролювати емоції, формувати суспільство та вміти читати новини між рядків, якими б на перших погляд правдоподібними вони б не здавалися.
Професори когнітивістики Стів Сломен та Філіп Фернбах у своїй книзі «Ілюзія знання» переосмислюють нашу здатність мислити та показують, наскільки ми переоцінюємо наші знання. Автори книги доводять, що людський розум одночасно геніальний і жалюгідний, блискучий та ідіотичний. Людина може кидати виклик стихіям, однак не до кінця розуміє механізмів всіх здобутків суспільних благ, якими користується щоденно.
Ви колись задумувалися, скількома суспільними надбаннями ми користуємось, не знаючи механізму їх дії? Жодна людина, яка зранку варить каву, не повинна знати всього шляху, який пройшла кава від плантації, а кавова машина з майстерні, щоб могти насолоджуватися цим здобутком цивілізації щоразу, коли забажає. Більш того, автори переконані – жодна людина не знає повністю механізму конструювання літака від А до Я – для цього потрібно декілька десятків спеціалістів.
Людське мислення надзвичайне. Попри всі наші обмеження, упередження і стереотипи, ми пізнаємо світ, надаємо цінності нашим спогадам і створюємо суспільства, яких не було раніше. Саме завдяки спільному надбанню, переосмисленню і діалогу, ми можемо рухатися далі.
Однак варто пам’ятати, що попри яскраві спогади чисельних здобутків, помиляються усі, бо наш розум одночасно геніальний, та не всесильний. Саме тому вчені не змогли передбачити масштабів ядерного вибуху бомби «Креветка» в 1954 році. Це було надто складно – вони недооцінили вибух в тисячу разів.
Чи задумувалися ви над тим, як ми спілкуємось з іншими? Чи наскільки важливою є комунікація у нашому житті?
Чи не найбільшою проблемою критично мислити і не боятися виражати свою точку зору є невміння комунікувати. Якщо ми ще якось вміємо робити компліменти та підбадьорювати друзів, то тоді ми геть боїмося бути іншими, суперечити загальній думці чи просто сказати про складні і неприємні речі. У збірці своїх есеїв Марія Титаренко вчить свою доцю не боятися спілкування, бути відкритими до світу і готовим до поразки, яку завжди можна пережити.
Вміти спілкуватися – це надзвичайно важливий навик, який створює відчуття важливості та вартісності. І хоча ми втрачаємо його через складне і часто неправильне дорослішання, вміння комунікувати можна повернути. І книга «Комунікація з нуля» з її важливими життєвими історіями змушує задуматися, наскільки важливим є вміння доносити свою думку, не боятися бути іншим і мати сміливість змінювати суспільство.
Спілкування – це не просто слова. Перш за слова, які мають значення, щирі емоції та непідробні почуття які в сьогоднішню цифрову епоху так важко стратити.
Найбільша проблема сучасного динамічного світу у тому, що ми рідко задумуємося над нашими провалами, не вміємо робити висновків із важливих життєвих уроків і невдач.
Навчитися переоцінювати власні провали допоможе книга Тома Філіпса. У своїй книзі «Людство» він покаже історію людини останніх 70 тис. років з абсолютно незвичної точки зору: легко, динамічно, весело, сатирично і головне – завжди повчально, він пояснить, чому вартує вміти оцінювати власні промахи.
Книга «Людство» допоможе поглянути на речі під іншим кутом зору: без катастрофи, і головне – з правом на помилку. Адже навіть сам Колумб помилився, і він був далеко не один. Під час читання книги очевидним стає важлива річ: у будь-який час свого існування люди вчиняють помилки. Іноді надзвичайно тупі, іноді надзвичайно катастрофічні. І цьому сприяли власні стереотипи, забобони і не бажання поступатися авторитетом. Не менш цікавим буде дізнатися, які звичні і прийнятні сьогодні наукові відкриття спочатку сприймалися вороже, а самі відкривачі не рідко платили за свою інакшість власним життям, свободою чи гідністю.
Два найголовніші уроки, які варто винести під час читання «Людство» – завжди оглянутися назад і знайти схожу історію в минулому, та пам’ятати про те, що ви завжди можете зупинитися.
Сучасні війни все більше переходять із формату фізичного на ментальний і когнітивний рівень: вірогідність інформації, свідома маніпуляція істиною, кліпове мислення використовуються задля створення свого кола прихильників будь-якою ціною.
В технологічному світі інформація стала більше аніж просто знанням – це важливий стратегічний інструмент, який допомагає переконати суспільство у власній правоті. Георгій Почепцов переконаний, що когнітивна війна є важливим і недооціненим полем бою. Соціальні медіа – це безпрецедентне і раніше не відоме поле впливу на користувачів, яке справляється зі своїми завданнями набагато краще аніж телебачення та книги в попередній період.
На сторінках книги автор закликає свідомо оцінювати інформаційні потоки та риторику переконання, яку ЗМІ використовують аби контролювати комунікацію. Перш за все у книзі «Когнітивні війни» Георгій Почепцов вчить чіткого розуміння: у нашому інформаційному просторі ми часто недооцінюємо роль і зацікавленість самих соцмереж, як важливої суспільно сфери життя поряд із політикою, економікою та культурою.
Інформаційна і когнітивна війна взаємопов’язані. Якщо інформаційна війна впливає на те, що ми читаємо, то когнітивна війна – який вибір робимо, як інтерпретуємо події і реагуємо на них. У своїй книзі Георгій Почепцов детально розповість які засоби соцмедіа використовують, щоб не лише привернути увагу читачів, а й змусити їх зробити необхідний для них вибір реальності.
Деніел Сміт переконаний: геніальності і проникливого мислення можна навчитися! Головний секрет у тому як думає Шерлок – він уважніше, аніж інші, спостерігає за своїм оточенням. Чітка логіка, раціональне мислення і унікальна ясність розуму – ось в чому запорука секрету проникливості Шерлока Холмса.
У книзі «Думати, як Шерлок» автор Деніел Сміт пояснює, для чого, чому і як розвивати спостережливість, вдосконалювати пам’ять і загострювати логіку. Мислення легендарного детектива у сучасному світі може стати в пригоді будь-кому – як у відкритті неправдивої інформації, так і брехні загалом. Більш того, у книзі повно не лише методик легендарного Шерлока, а додано останні сучасні підходи для ефективного аналізу не лише свого співбесідника, а й самого себе.
А також головним бонусом від Деніела Сміта є цікавий підхід, як мотивувати себе і підтримувати цілеспрямованість в ситуаціях невизначеності, і особливо коли здається, що все летить шкереберть.
281 thoughts on “Включайся: 14 книг про критичне мислення”