12 книжкових страв на зимові свята від Кота Інжира

«Щороку треба читати стільки книжок, скільки важиш сам» — такі плани на рік має Кіт Інжир, знаний книголюб українського інтернету. Окрім книжкового блогу, Інжир веде також кулінарний. Тому традиційні 12 страв на Святвечір пропонує доповнити 12 книжковими стравами. Разом з особистою секретаркою Оленою Павловою, Інжир підготував 7 котячих порад на Різдвяні свята та поділився 5 книжечками, з яких він хоче почати новий читацький рік.

Записала Олена Павлова, особистий секретар кота Інжира:

7 котячих порад для Різдвяного дива

Не налягайте на пампухи та інші пундики.

49699927_1368479509961086_5750705607250280448_o

Ну хіба холодець дієтичненький можна. Бо врешті, холодильник існує для того, щоб у ньому стояв холодець. Пам’ятайте, що набрані кілограми збільшать вагу книжечок, які доведеться прочитати наступного року. Де знаходити час на книжки? Все дуже просто: гарні книжки читаються швидко, бо якщо вже сунув туди носика, то не відірватися. А зле написані книжки дочитувати не варто. Бо навіть дев’яти котячих життів замало, щоб прочитати усі найкращі книжечки світу. То навіщо марнувати час на інші?

Започаткуйте у своїй родині нову різдвяну традицію.

78488147_1631570150318686_264740899362177024_o

Це може бути щось миле та маленьке, наприклад, вийти разом усією сім’єю погодувати синичок. Або на годинку вмоститися біля ялинки й почитати з дитиною якусь добру книжку, наприклад «Казки під ялинку». Найважливіше — увага до близьких та рідних, адже Різдво існує саме для цього — щоб ділитися любов’ю.

Влаштуйте собі різдвяний детокс.

49561018_1369580229851014_6496875919171387392_o

Вимкніть на декілька годин телефони. Одразу з’являється стільки часу і стільки цікавих справ! Але найважливіше — виникає можливість ставати чуйнішими до близьких, говорити про найважливіше і слухати уважно. А котиків ще встигнете полайкати потім. І взагалі, неполайкані в інтернеті котики не образяться. Бо знають, що на Різдво є щось важливіше за них. Всі нудні справи перенесіть на післясвят. Післясвят переважно настає на перший календарний день після третього дня Різдва. І хай там буде, що буде, але ще ніколи не було, щоб якось воно не було.

Не надсилайте картинки-вітання в месенджерах.

78785147_1631582656984102_8970211769481953280_o

Навіть із котиками. Вітання лише тоді має цінність, коли вони щирі й сказані власними словами, персоналізовані та індивідуальні. Знайти такі слова допоможуть книжки. Справді, що більше ви читаєте, то соковитішою стає ваша мова та стиль. Пишіть вітання своїм близьким так, щоб їх потім можна було вивчати в школі на уроках літератури. 

Влаштуйте собі вдома зимову казку.

81845545_1666888623453505_7412910233439174656_o

Допоможуть святкові вогники, гірлянди, какао, випечене вдома імбирне печиво чи булочки з корицею, так, щоб пахло на всю. Розпишіть печиво глазур’ю, виріжте власні дизайнерські сніжинки під улюблені різдвяні мелодії. Вимкніть нарешті той телевізор, самі складіть плей-лист з гарних українських пісень чи якогось онлайн-джазової радіостанції. Нехай нічого не відволікає. Навчіться робити щось, власноруч  про що давно мріяли — хай то будуть троянди з фоамірану чи панакота, тісто на круасани чи торт із желе. Взагалі, маю універсальний рецепт, як влаштувати собі зимову казку. Всього два кроки: 1. Загортаєшся у теплу ковдру. 2. Поринаєш у теплу книжечку. Можливе ще доповнення у вигляді муркітливого лагідного котика на колінах. 

Вивчіть нову гарну колядку чи щедрівку.

72905316_1587872951355073_3185720583681736704_o

Зараз є безліч книжечок, де можна знайти красиві старовинні та сучасні колядки на будь-який смак. Мабуть, нікому так не на руку два Різдва, як українським дітям. Деякі як почали колядувати 25 грудня, так до Водохреща й не припинятимуть. А що, колядки самі з вуст злітають, ще й родичі постійно поруч, гроші дають. Важливо вчасно пояснити дитині, що колядки — це не просто бізнес, як вважають найменшенькі. І ще дуже раджу подбати про класний традиційний костюм для юних колядників. А ще можна зняти вашу колядку і викласти на YouTube та Instagram — оцифруймо українські традиції та заполонімо ними інтернет.

Робіть добрі справи.

79927233_1648551011953933_7276965924291215360_o

Не тільки на Різдво, а завжди. Якщо робити одну хоча б маленьку добру справу щодня, то за рік це буде 365 добрих справ, а це вже чимало.

Книжкові плани та добрі справи дуже зручно планувати у планувальнику кота Інжира і нотувати в нотатнику кота Інжира. Там багато котиків з порадами на кожен місяць та кожен тиждень. Наприклад, що замість накручувати себе краще накручувати голубці. Або головне травневе правило: посадив картоплю — почитай книжку. Інжир нагадує, що мріяти треба завжди, сміливо та багато. Нехай мрії стають діями!

5 книжечок, з яких я планую почати цей рік

Дослідження доктора психології та викладачки Гарвардської школи медицини про красу. Врода, сексуальність, соціальне сприйняття та наука краси — це вже дуже привабливо звучить. Я часто закохуюся у гарних киць, але найспокусливішими вважаю тих, хто багато читає. Чому ж так, пошукаю відповіді у цій книжці. Бо в розумних та начитаних киць завжди особливий погляд та почуття гумору, перед яким не можу встояти. А найгарніша на мій смак киця — з бантиком, характером і неодмінно книжечкою у сумці. 

Впевнений, що Україна рвоне уперед, як тільки ми проведемо остаточну декомунізацію — і йдеться не про пам’ятники та назви вулиць. Про якісь шкідливі радянські звички, які досі лишилися у нашому суспільстві. Чому, коли заходиш до магазину, продавчиня на тебе інколи дивиться, наче ти винен. Ок, я кіт. А на людей чому вони так вороже позирають, чому ніхто не усміхається, чому ми такі злі? Чому всі згадують ту ковбасу за 2.20? Це мене цікавить не лише, як ласого до ковбаси кота, а і як громадянина. А ворога треба знати в обличчя, тому хочу почитати цю культову книжку хорватської інтелектуалки. Вона про життя жінок у країнах колишнього соцтабору до падіння залізної завіси. Про залишки нинішніх негараздів, які коріняться там.

80061952_1638989192910115_5341385315451928576_o

Дуже сподобався ТЕД-виступ соціального психолога та викладачки Гарвардської бізнес-школи Емі Кадді «Мова вашого тіла формує вас». Вона розповідає, що у вас, людей, все насправді, як у нас, звірят. Що мова тіла здатна не лише виказати наші справжні приховані відчуття, але навпаки — ці відчуття можна програмувати мовою тіла. Адже є пози сили та слабкості. Були дослідження — якщо перед співбесідою ви сидите, як лев, зайнявши більше простору — то й на співбесіді будете впевненішими. А якщо в очікуванні важливої розмови зіщулитеся, наче мишка, то й на самій розмові можете мати менше шансів. Тому перед співбесідою Емі Кадді радить розправити плечі й зайняти таку позицію сили. Та найбільше шансів мають ті, чия мова тіла не конфліктує зі словами та діями — бо це засвідчує справжність, щирість та цілісність особистості. А ще пам’ятайте, доросла людина завжди здатна визначити нещирий сміх. Теж за мовою тіла. Тому можете навіть не вдавати реготу, коли жарт вам несмішний. Хіба бажаєте, щоб усі знали, що ви лестите. 

Дуже мені сподобалася книжка «Ми — це наш мозок» Свааба, бо я кіт учений, а вчені коти полюбляють читати усіляке нейробіологічне. А у новій книжці — все, що я люблю найбільше: і про мозок, і про мистецтво. Автор книжки Дік Свааб майже тридцять років керував Нідерландським інститутом головного мозку і точно знає, що каже. Як ми сприймаємо мистецтво, звідки беруться креативність та інтуїтивні ідеї, як музика стимулює розвиток мозку. Особливо інтригує розділ, чи до снаги музика тваринам — адже як кіт скажу, я — величезний меломан. А найбільше я люблю українську музику — бо це наче зорі падають в серденько. От недарма увесь світ зараз слухає на свята наш «Щедрик». Ну це вони ще не чули, як я навесні киці співаю — точно стало б хітом. 

79275205_1638921769583524_5268254971727446016_o

Інтернет існує, щоб лайкати котиків. Але дехто використовує Facebook з лихими намірами. Ця книжка — про сучасні війни за увагу, економіку лайків, фейки та постправду, про нашу нову віртуальну реальність. «Facebook — як поле бою, а Instagram — ніби сучасний концентраційний табір вільного часу із лайками-наглядачами» — написано на обкладинці видання, що стало книжкою року за версією Amazon, The New York Times, Washington Post і журналу Time. Думаю, для мене як для мемчика, що живе в інтернеті — це мастрід. Бо давно помітив, що навіть котики можуть бути потужною інформаційною зброєю. І що в цій інформаційній війні дуже важливо напрацювати захист. Захищатися треба від фейків, кліпового мислення та марнування часу. А головним інструментом захисту та антиотрутою можуть стати саме книжки. Бо якщо замість фейсбука читати книжечки, то так можна і прочитати все, що ти накупив на шалених розпродажах Yakaboo. І пам’ятайте, ті, хто читає книжечки завжди переможуть тих, хто читає самі коментики в інтернеті.

Олена Павлова
Журналістка, редакторка, художниця, авторка кота Інжира – найкнижковішого комікс-котика України. Засновниця і координаторка конкурсу «Новела по-українськи» від журналу «Країна», де 6 років вела відділ «Культури». Захоплюється книжковою графікою, шрифтами, антропологією та урбаністикою, веде фотопроект «Шкіра міст» про стіни, які мають душі. Мріє про нові лоукости над мирним українським небом.
https://www.facebook.com/olena.pavlova

Залишити відповідь