Автор романів «Баборня» та «Світ не створений» і кількох поетичних збірок Мирослав Лаюк відповів на 10 несподіваних питань блога Yakaboo. Вийшло дуже весело та цікаво.
У домашній бібліотеці Мирослава Лаюка…
…дуже мало книжок. Час від часу складаю кілька коробок різних видань і відправляю батькам, щоб колись передати місцевій бібліотеці. Я можу читати у будь-якому форматі, хоча, правда, паперовий дозволяє мені малювати й писати на полях: «Та що ти кажеш, авторе!» або «Класно!», «Ого!». Хоча для мене страшно важливо, щоб власні книжки були неймовірно красивими.
Наступна книга Мирослава Лаюка...
…буде називатися «Троянда». Це поезія, вона майже завершена. Ось один з віршів:
Серце і його назва
У мене було зайве ребро –
я віддав тобі його,
у мене було царство – я віддав тобі половину,
у мене було щось таке, що я віддав цілком,
у мене було Серце – але воно
ніколи мені не належало:
як хліб не належить маслу, як Троянда не належить руці,
як Втрата не належить словам. Серце, що у власності Форми,
стукає мені, стукає – як хтось, кого закрив у темній кімнаті, –
навмисно чи випадково.
Серце я називаю ключем, коли забуваю ключі,
і заводжу машину, скрутивши дротики замка запалювання.
Серце – так само поцілунок, грушевий льодяник.
Серце називаю поцілунком, коли крізь губи чути
стукання іншого Серця.
Серце – я витягаю з грудей і запихаю в кишеню,
коли неможливо витримати –
а воно замащує новісінькі сині джинси
і стукає мені, стукає.
Мирослава Лаюка дратує в людях…
…дратівливість щодо інших людей.
Якби Мирослав Лаюк став міністром культури...
…то ввів би вишиванку / шаровари / очіпок як обов’язкову уніформу для працівників усіх культурних установ. Ірину Білик призначив би заступницею. І розпорядився б виділити кошти на те, щоб на місці пам’ятника Леніну на Бесарабці все ж встановили ту синю руку – вилити її з бронзи і пофарбувати емаллю.
На Youtube Мирослав Лаюк зазвичай дивиться…
…все. Ток-шоу про топ-моделей і кохану, яка з коханим убивають їхніх дітей, кліпи улюблених музикантів і естрадний треш, інтерв’ю з політиками й повіями, блогерів, матеріали про кримінальних авторитетів, життя в Анголі, великі будівництва в Китаї, нові сорти кавунів, реакцію кока-коли з ментосом, а також літію з азотом.
Мирослав Лаюк навіть за великі гроші купив би квиток на концерт…
…Девіда Боуї. Загалом – ходити на концерти я не люблю, але для Боуї зробив би виняток. Але вже не зроблю.
Перші гроші, які Мирослав Лаюк заробив на літературі, він витратив на…
…не знаю, на що. На їжу, певне. Ніколи не фетишизував якісь перші зароблені гроші, взагалі щось перше. Я в житті мало ритуальний і мало сентиментальний. Тому не купую сувенірів, не купую особливого одягу на згадку, не зберігаю квитків, не купую журнали з матеріалами про мене і не дивлюся телепрограми зі своєю участю. Колись придбав собі капелюх на пам’ять про Гданськ, який одягнув один раз – треба буде його викинути.
Мирослав Лаюк вважає, що книги треба читати щоб…
А) свій розум мати, Б) щоб читалося, В) щоб було у кожній хаті… Тут варіантів може бути багато. Але я не з тих, хто вважає, що читати книжки – найбільша потреба в житті. Мені книжки відкривають нові світи й дають насолоду. Але література – це далеко не все.
Три фільми, які Мирослав Лаюк радить подивитися всім…
Ну, як це три фільми? Тут я можу кілька годин диктувати. Але вкладуся у 20 секунд: «Агірре, гнів Божий» Вернера Герцога, «Олдбой» Чан Вук Парка, «Залягти на дно в Брюгге» Мартіна МакДонаха, «Амаркорд», «Солодке життя», «Дорога», «Репетиція оркестру», «8 з половиною», «Ночі Кабірії», «Рим» Федеріко Фелліні…
На президентських виборах Мирослав Лаюк ніколи не проголосував би за…
…себе.
16 thoughts on “10 несподіваних фактів про Мирослава Лаюка”