9 малих українських видавництв дорослої літератури, за якими варто стежити

Нещодавно ми писали про невеликі видавництва дитячої літератури, зараз же хочемо детальніше розповісти про видавців дорослих книжок, що працюють у певних нішах. Окрім чіткої тематичної спеціалізації, кількість виданих ними назв наразі становить не більше 30. За ким варто стежити, щоб бути в курсі новинок нон-фікшну, сучасних перевидань класики чи популярних видань про мистецтво – ділимось у матеріалі.

Човен

Львівське видавництво, що спеціалізується на художній репортажистиці та документальній літературі. За менш ніж 2 роки роботи, тут вийшли 5 книжок, серед яких репортажі з нетуристичного Єгипту («Єгипет: харам, халяль» Пьотра Ібрагіма Кальваса), Південного Кавказу («Тост за предків» Войцеха Ґурецького), Східної Словаччини («Собакоїди та інші люди» Карла-Маркуса Ґауса), про нацменшини України («Наші інші. Історії українського різноманіття» Олесі Яремчук), «Вбити дракона. Українські революції» польської письменниці Катажини Квятковської-Москалевич, а також книжка есеїстики австрійського письменника Мартіна Поллака «Топографія пам’яті», присвячена дослідженням пам’яті й наслідкам колективних травм, яких зазнали східноєвропейські суспільства під час Другої світової війни.

Pabulum

Видавництво, що взяло собі за назву латинське слово, інтерпретуючи власні видання як «їжу для розуму». «Pabulum» орієнтується на читача-інтелектуала і пропонує нон-фікшн книжки для фахівців з різних галузей – бізнесменів («Вміння бачити бізнес-процеси» Майка Ротера і Джона Шука, «Машина, що змінила світ» Джеймса Вомака, Деніела Т. Джонса, Деніела Руса), фотографів («Invisible photo business» Василя Шульги), копірайтерів («В очікуванні копірайтера» Стаськи Падалки), письменників (дорослих – «Пиши сильно» і дітей – «Письмонавтика» Тані Стус). 

Також серед асортименту видавництва є книжки для ширшої аудиторії – дві книжки літературознавця Ростислава Семківа «Як писали класики» і «Як читати класиків», книжки-інтерв’ю з акторкою Адою Роговцевою «Прості речі. Вісім розмов з Адою Роговцевою», з письменниками Олександром Бойченком, Юрієм Андруховичем та Орестом Друлем «Ворохтаріум» та інші.

Важливу увагу зосереджує також на глобальних проблемах людства, пропонуючи шляхи їх вирішення у книжках «У пошуках добробуту» Ґрема Макстона та Йорґена Рандерса, «Межі зростання» Донелли Медоуз, Йорґена Рандерса й Денніс Медоуз та в новинці «Визволення тварин» Пітера Сінґера, що з’явиться в продажу на початку квітня.

Yakaboo Publishing

У сегменті нон-фікшину працює також невелике наразі, але з амбітними планами на найближче майбутнє, Yakaboo Publishing. Заснували видавництво інтернет-книгарня Yakaboo і незалежна видавчиня Оксана Форостина у 2016 р.

Серед найвідоміших його видань – «Ефект Люцифера» Філіпа Зімбардо, «Країна стартапів» Дена Сенора, «Блиск і полум’я. Біографія діамантів» Рашель Берґстін, «Дилема інноватора» Клейтона Крістенсена, «Суперхаби. Як фінансові еліти та їхні мережі керують світом» Сандри Навіді, «Хітмейкери» Дерека Томпсона та «Викрадачі вогню. Таємна революція змінених станів» Стівена Котлера.

«П’яний корабель»

Видавництво «П’яний корабель» створили в Івано-Франківську 2015 року. Завдяки йому українською заговорив культовий музикант, лідер гурту «The Doors» Джим Моррісон (книжка «Американська молитва», що є повним зібранням його творів), польський поет Рафал Воячек («Незакінчений хрестовий похід»), чеський бітник Вацлав Граб’є («Блюз для божевільної дівчини») та німецький експресіоніст Ґеорґ Гайм («Злодій»).

Terra Incognita

Львівська «Terra Incognita» – перше і наразі єдине українське видавництво, що спеціалізується на виданні езотеричної літератури, а також книжок з психології та філософії. Та навіть якщо перша з характеристик викликає у вас негативні асоціації, радимо не поспішати із висновками. Адже серед тих назв, що вже побачили світ – розкішно видана книжка «Сковорода. Найкраще» (також готуються його «Байки харківські»), арт-бук з Прохаськовими «НепрОстими» та не менш гарно оформлені перекладні книжки – «Танатонавти», «Империя ангелов», «Завтра будуть коти», «Мурахи» Бернара Вебера, серія книжок ОШО та «Сила моменту» і «Нова земля» Екгарта Толле, «Вчення дона Хуана» Карлоса Кастанеди.

Komubook

Це єдине з українських видавництв, що збирає кошти на видання книжок ще до їх публікації, шляхом краудфандингу. За 3 роки було підготовано 5 таких черг, підтриманих читачами (остання готується до друку), і видано понад 20 книжок. Komubook відкрили (або ж для когось – зробили доступнішими) українському читачеві Вільяма С. Берроуза («Наркота»), Джеймса Джойса («Портрет митця замолоду», «Дублінці»), Річарда Бротіґана («Генерал Конфедерації з Біґ-Сура», «Ловля форелі в Америці»), Філіпа Діка («Чи мріють андроїди про електричних овець?», «Затьмарення», «Убік»), Гантера С. Томпсона («Страх і відраза в Лас-Вегасі»). 

Та видавництво не обмежилось сучасною класикою, поповнивши асортимент трьома нон-фікшнинами – «Погляд навскіс. Вступ до теорії Жака Лакана через популярну культуру» Славоя Жижека, «Риба всередині нас» Ніла Шубіна, «Етика. Нарис про розуміння зла» Алена Бадью.

«Вавилонська бібліотека»

«Вавилонська бібліотека» спочатку попроектно кооперувалась з іншими видавцями, що так чи інакше працюють з перекладною літературою. Так, у кооперації з ВСЛ вийшли антиутопія «Який чудесний світ новий!» Олдоса Хакслі, «Бойня № 5» Курта Воннегута, у «Видавництві 21» – Воннеґутовий «Ґалапаґос» та «Пастка-22» Джозефа Геллера, у Фоліо – відомий завдяки “непозбувній бентезі” «Маг» Джона Фаулза, у «Аба-ба-га-ла-ма-зі» – «Уот» Семюела Беккета, у видавництві «Навчальна книга – Богдан» – «Щось лихе насуває» Рея Бредбері.

Як книжки окремого видавництва вийшли «Осінь в Пекіні» та «Серцедер» Бориса Віана, «Країна припливів» Мітча Калліна, «Груповий портрет з дамою» Генріха Белля та «Буфонада» Воннегута. Усі видання «Вавилонської бібліотеки» вирізняються стильними яскравим оформленням.

«Легенда»

«Легенда» «виросла» із дитячого видавництва «Фонтан казок» і має на меті видання і популяризацію книжок наших сучасників. Вона працює як зі знаними для нас іменами – Степаном Процюком («Травам не можна помирати»), так і менш відомими – Роксоланою Сьомою («Світи суміжні»), Дмитром Білим («Кабінет доктора Калігуси»), Тетяною Стрижевською («Де ESC з моїх халеп»), які, проте, активно завойовують увагу публіки.

Arthuss

ArtHuss все стрімкіше завойовує як широке коло читачів, заповнюючи нішу науково-популярних книжок про історію мистецтва («Не бійтесь галерей» Ґрейсона Перрі, «Що це взагалі таке. 150 років сучасного мистецтва в одній пілюлі» Вілла Гомперца, «100 ідей, що змінили мистецтво» Майкла Бьорда, «Неймовірні. П’ятнадцять жінок, які творили мистецтво та історію» Бріджит Квінн та інші), так і професійну аудиторію – художників, дизайнерів («33 митці у трьох актах» Сари Торнтон, «Як стати успішним ілюстратором» Дерека Бразелла і Джо Девіса, «Думай як митець» Вілла Ґомперца, «Основи. Графічний дизайн 01: Підхід і мова» Ґевіна Емброуза і Найджела Оно-Біллсона – готується до друку).

Щоб зібрати навколо себе побільше книголюбів, ArtHuss підкупили їх книжкою з провокаційною назвою «365. Книжка на кожен день, щоб справляти враження культурної людини» літературознавиці Ганни Улюри.

Кількість незалежних видавництв щороку зростає. Дехто з них не має на меті стрімко вирости за кількістю назв, зосереджуючись на невеликих потужностях і вузькій спеціалізації. Деякі зі згаданих через кілька років навпаки ми вже не розглядатимемо у сегменті малих гравців ринку.

З анонсованих нових видавництв, що мають тематичне спрямування та от-от з’являться на ринку, – «Їжак», що займе порожню досі кулінарну нішу, «Дім химер» працюватиме, як можна було здогадатися, з химерною прозою, «Safran books» спеціалізуватиметься на сходознавчій літературі, «Цивілізація», що стала паралельною гілкою до «Вавилонської бібліотеки», видаватиме інтелектуальну літературу з уже існуючого канону, переосмислюючи її в нових перекладах, та книжки, що мають шанси невдовзі його доповнити.

(Visited 850 times, 1 visits today)