Агов, книгоголіки та книгозалежні, маємо для вас підказку на одне з найскладніших завдань зимового бінго. Будемо вболівати за персонажів, які вихиляють зайве, та прагнуть позбутись залежностей, зокрема й залежності від кохання. Тож побажаймо їм успіху у цій справі.
«Вуличний кіт на ім’я Боб»
Джон Бовен
Знаменитий кіт, який врятував життя вуличному музикантові. Хлопець, який в компанії симпатичного рудька знайшов сенс життя та зрештою переборов наркотичну залежність. Майже щоденникові записи, в яких автор постає без прикрас тішать щирістю та викликають глибоке співпереживання. Це своєрідна терапія дружбою та підтримкою, від того, від кого не сподівався, адже котів вважають ще тими егоїстами.
Історія Боба та Джеймса – надзвичайно зворушлива і надихнула безліч читачів по всьому світу прихистити безхатніх котів та почати нове життя.
«Стражі порядку»
Кен Бруен
Головний герой забагато п’є та постійно втрапляє у якісь халепи. Колишній ґард, а тепер щось на зразок приватного детектива, який зрісся зі старим форменним пальто. Ні, він його так і не повернув, а листи-вимоги й далі надходять. Джек Тейлор мав би робити щось з власним життям, але йому байдуже.
Все краще вже було, а попереду – нічого доброго. Та одного разу в пабі до нього підійде красуня, якій знадобиться допомога, і раптом він вирине з п’яного ступору, щоб простягнути непевну руку допомоги. А ще радимо подивитися екранізацію з харизматичним Ієном Ґленом («Гра престолів») у головній ролі.
«Несподівана радість самотності»
Кетрін Ґрей
Залежність від кохання, можливо, не така очевидна, але доволі деструктивна. Ви страждаєте, коли поруч немає половинки, бо не почуваєтесь цілими. Ви заздрите чужому щастю в коханні, бо вам постійно чогось не вистачає. Ви не здатні радіти тому, що маєте себе.
Авторка цієї книжки теж такою була, але методом спроб і помилок досягла того, що любить власну компанію та почувається щасливою. Так, звісно, вона прагне кохання, але не кидається зі стосунків у стосунки тільки для того, щоб на вечірки приходити з +1.
«Дух сп’яніння. Історія звичаїв уживання алкогольних напоїв»
Арі Турунен
Історія пияцтва від найдавніших часів. Нехай почнеться вакханалія, а вино ллється рікою. Це – не той трактат, який воліли б бачити адепти здорового способу життя, але його мета показати роль алкоголю в культурі й історії, адже без сухого і напівсолодкого, а тим паче чогось міцнішого не обійшлось. Чимало видатних діячів були ще й видатними чаркоманами. Можна сперечатись щодо істини у вині, але безумовно алкоголь надихав (і надихає) на творчість та увійшов до багатьох соціальних ритуалів, якими слідуємо. Тож приймаймо цю книжку виключно в освітніх дозах. Хе-хе!
«Патрік Мелроуз»
Едвард Сент-Обін (комплект з 5 книг)
Автобіографічна серія, яка стала терапією (і допоможе виконати одразу п’ять бінґо-завдань). Хлопець з аристократичного роду, який з дитинства терпів знущання і домагання батька, а потім пустився берега і скотився на дно наркотичної залежності. Ми бачимо добрий шмат його життя, його боротьби за ясний розум і щастя.
«Не зважай» – про дитинство Патріка. «Паскудна звістка» розповідає про полегшення і шал. «Трохи надії», показує чоловіка, який досяг певного успіху у боротьбі зі своїми демонами. «Молоко матері» про розчарування. «Нарешті» – фінальний акорд, який розставить всі акценти у цій історії.
«Усі їхні демони»
Поліна Кулакова
Зелений змій – це демон, який заволодіває ними і змушує робити лихе. Втрачати людську подобу. Це все демони. Дівчинка переконана в цьому, адже не може її мама ось так сама перетворюватись на відьму, а вітчим – на потвору, яка її лупцює. Брат знає, що й до чого, але в нього досить своїх проблем. Йому простіше піти з цього клятого дому, ніж слухати п’яні сварки та ухилятись від стусанів нерідного батька.
До трагедії залишається зовсім мало часу, чаркуючи, дорослі не помічають, що прірва зовсім близько.
«Комо»
Срджан Валяревич
Ми наллємо ще вина… Розкішний побут на озері Комо: смачна італійська кухня, добрі вина і не тільки, флірт та природа, яка вабить. Тут добре сербському письменникові, якого вдома чекає тільки розруха. Такий колосальний розрив між ситою і щасливою Італією та його країною, яка постає на уламках Югославії.
У цьому романі немає жодного слова про війну, вона далеко за кадром, але її холодне дихання змушує автора знову і знову перехиляти чарку. Щоб зігрітись чи забути? Чи й те і те? Йому не хочеться тверезіти, а ще менше йому хочеться протверезіти у реальності своєї домівки.
«Несподівана радість тверезості»
Кетрін Ґрей
Вона думала, що ніхто не здогадується, але це було очевидно. Вона пила все більше і більше, вечорами і вдень, з друзями і на самоті, її аж трусило без алкоголю, а похмілля було таким же звичним, як і ранкові заспані очі. Аж раптом не зрозуміла: так далі не можна. Кетрін почала кидати, але якось ненадовго і непереконливо.
Тим паче, що алкоголь – він ж всюди. Зустріч з друзями? Випивка! Вечірка? Випивка! Презентація? Як же без келиха ігристого! Щира розповідь від колишньої жінки напідпитку про те, як зав’язала і вже роками не п’є. І знаєте що? Авторкатепер щаслива як не була ніколи до того.
«Щоденник наркомана»
Алістер Кроулі
Як ви вже зрозуміли з назви, ця книжка підходить стовідсотково. Автобіографічний роман, де містика переплітається з наркотичними видіннями. Де одна залежність поглинає іншу, а, може, просто доповнює… Кокаїн, кохання. Кохання, кокаїн. Що вибере головний герой? Що буде для нього страшнішою залежністю? Скандальний роман ставить несподівані запитання. Чи справді цю книжку варто спалити, як волали газети? Чи все ж читати її як терапевтичну прозу, яка показує, що шлях до справжньої свободи тернистий і звивистий.
Завжди замало. Про залежність, з досвіду та нейронауки
Джудіт Ґрізел
Джудіт Ґрізел – нейролог та професорка психології Бакнельського університету, яка все життя вивчала залежності. Її книга багато в чому автобіографічна: студенткою Джуді пробувала наркотики та доклала багато зусиль, щоб позбутися залежності.
«Моменти неймовірного задоволення вимагають дзеркального досвіду, страждання; за ейфорію платимо дисфорією, а намагання уникнути поганих відчуттів, уживаючи нові наркотики, цю плату просто підвищує»,- пише професорка.
Авторка показує, що наркотичні речовини роблять з нашими мізками і як зупинити епідемію «кайфу». Погана новина: будь-який препарат, що стимулює дофамін, змащує рейки для іншого. Тому не дивуйтеся, що після келиху вина виникає непереборне бажання затягнутися сигареткою.