- Дебютна книжка Анни Топіліної «Люби без ілюзій. Як звільнитися від токсичних стереотипів і побудувати здорові стосунки» стала хітом ще до виходу з друку. Тисячам прихильників таланту блогерки, перекладачки, а тепер й письменниці терміново потрібна книжка, в якій авторка ламає стереотипи, показує, що справжнє кохання не вимагає жертовності і порушення власних кордонів.
- АнНа ТОпіліна
- що каже письменниця про себе:
- Щасливі разом: які вони, здорові стосунки? Уривок з книжки «Люби без ілюзій. Як звільнитися від токсичних стереотипів і побудувати здорові стосунки»
- ЖІНКИ ГОВОРЯТЬ ПРО ХОРОШІ СТОСУНКИ
Дебютна книжка Анни Топіліної «Люби без ілюзій. Як звільнитися від токсичних стереотипів і побудувати здорові стосунки» стала хітом ще до виходу з друку. Тисячам прихильників таланту блогерки, перекладачки, а тепер й письменниці терміново потрібна книжка, в якій авторка ламає стереотипи, показує, що справжнє кохання не вимагає жертовності і порушення власних кордонів.
АнНа ТОпіліна
що каже письменниця про себе:
Блогерка, вчителька йоги та завжди студентка:
Навчання
Останні дванадцять років, з невеликими перервами, я навчаюсь в університеті. Якщо не вчуся, то відчуваю, як мій мозок іржавіє.
Йога
Одного разу я ледь кардинально не змінила своє життя і не пішла вчитися на викладачку йоги. Замість цього я спонтанно зірвалася і поїхала жити та навчатися до Швеції. Але згорнутися в дуже дивні пози я можу до сих пір!
Мови
Я вільно розмовляю чотирма мовами - українською, російською, шведською та англійською. Все мрію довчити німецьку, щоб розмовляти нею вільно. Моя шведська краща за українську, що мене бентежить!
Все змінити!
Я королева спонтанних рішень - можу по велінню голого імпульсу змінити професію, виїхати в іншу країну або розірвати тривалі відносини. І - завжди вдало!
Любов
Я вірю в любов, але з великою обережністю використовую це слово
Плюс Кішка
Я королева садівництва, професійно збираю ікеевскі меблі і в будь-який незрозумілій ситуації заводжу кішку!
Ще книжки
Я мріяла написати книжку з того моменту, як сама навчилася читати, а тепер я мрію заповнити цілу полицю!
Скандинавські детективи
Моє найбільше guilty pleasure - скандинавські детективи і подкасти зі страшними історіями. Здається, я переслухала і перечитала все, що є на ринку і можу читати про це лекції!
Соціальна робота
Мені завжди була важлива соціальна солідарність і взаємодопомога, що і привело мене в сферу соціальної роботи.
І один ярлик
Я феміністка, і це єдиний ярлик, який я з радістю готова на себе навісити!
Щасливі разом: які вони, здорові стосунки? Уривок з книжки «Люби без ілюзій. Як звільнитися від токсичних стереотипів і побудувати здорові стосунки»
Того дня, коли жінка зможе любити завдяки власній силі,
а не слабкості, коли вона любитиме не для того,
щоб утекти від себе, а щоб себе знайти,
не для того, щоб себе зректися, а щоб утвердитися,—
того дня любов стане для неї, як і для чоловіка,
не смертельною небезпекою, а джерелом життя.
Сімона де Бовуар
Мушу зізнатись, я довго підступалася до написання цього розділу. Описувати те, що рідко трапляється в живій природі, — завдання непросте. Це як описувати єдинорогів — сама їх не бачила, свідчення очевидців розмиті й недостовірні, та й ніколи не знаєш, чи можна на них покластися. Ще складнішим стає це завдання, якщо ти й сама не цілковито впевнена, що єдинороги насправді існують, і міркуєш собі, а чи не породжені вони багатою колективною фантазією. Хіба мало на світі міфів?
Водночас багато речей, про які ми і мріяти не могли сто п’ятдесят, сто чи навіть двадцять років тому, стали для нас щоденною даністю, і ми не можемо собі уявити світу без них. Наприклад, відносно недавно (що таке сто років із погляду історії?) жінки не мали права володіти майном, обирати партнерів, розлучатися, мати дошлюбний секс, робити аборти, регулювати народжуваність і розпоряджатися собою і власним тілом. Але часи змінилися.
Сьогодні ми живемо у світі, де в нас (принаймні де-юре) є той самий набір прав і свобод, що й у чоловіків. Ми досягнули, ми змогли. Крім того, утнули це за такий короткий проміжок часу, аж голова обертом. Напрошується висновок: якщо нашим (пра)бабусям вдалося досягти таких неймовірних результатів за такий короткий час, то й ми, напевно, зможемо домогтися успіхів у складних завданнях. А що може бути складнішим, ніж будувати в сучасному світі рівноправні стосунки — чи бодай стосунки, які задовольняють наші потреби і не руйнують нас зсередини? Правильно, тільки здобуття базових прав і свобод, а цим нам, дякувати здоровому глузду, уже не потрібно перейматися.
Але щоб рухатися до мети і дорогою не заблукати, потрібно знати бодай приблизно, що це за ціль і де вона є. Тому розберімося, що ж таке рівноправні партнерські стосунки. Стосунки, побудовані на цілісності, а не дефіциті. Стосунки, без яких можна прожити, але з якими життя стає кращим. Які вони? Поміркуймо вголос.
Мозок працює так, що нам найлегше думається «від протилежного», тому почнімо з того, чого у стосунках абсолютно точно не має бути, а тоді запропонуймо те, чим це можна замінити.
І. Логіка підказує, що в рівноправних стосунках насамперед не повинно бути нерівності. Що таке нерівність у контексті взаємин? Вона зазвичай полягає в тому, що хтось із партнерів (найчастіше жінка — з огляду на вже озвучені причини) значно більше зацікавлений у розвитку стосунків і відповідно вкладає в них більше ресурсу і менше отримує натомість.
Ця нерівність закладена ще у фундаменті стосунків, але на кожному новому їхньому етапі проступає дедалі яскравіше. Спершу саме жінка скасовує всі свої плани, якщо чоловік раптом покликав на побачення, нетерпляче чекає його дзвінка, години збуває перед дзеркалом, збираючись із ним на зустріч, і днями обдумує кожне його слово, поки він перейнятий власними Важливими Чоловічими Справами. А років за два вона ж таки одноосібно тягне на собі відповідальність за дім, дітей, планування сімейного дозвілля, догляд за старшими родичами, здоров’я і благополуччя чоловіка і все, що пов’язане з функціонуванням стосунків і сім’ї. А на додачу до відповідальності — ще й провину, якщо раптом щось пішло не так.
Антонімом нерівності у нас є, звісно ж, рівноправ’я. Багато людей вважають, що рівноправність означає однаковість, стирання різниці між «чоловічим» та «жіночим» і смерть тієї прекрасної романтичної мішури, яка оздоблює взаємини між статями. Звісно, це не так. Суть рівноправності не в однаковості й не у скрупульозному розподілі геть усіх обов’язків та інвестицій у стосунки п’ятдесят на п’ятдесят. Фундамент рівноправності в тому, що партнери, які об’єднуються, мають однакову цінність. Вони — насамперед вільні люди, які з доброї волі зав’язують стосунки і залишаються в них, розвивають, а за потреби «лагодять».
У рівноправних стосунках не буває «глави сім’ї», не буває «голови» або «шиї». Їх розпочинають дві окремі незалежні людини, кожна з яких має власну думку. Вони сперечаються, шукають компромісів і зрештою приходять до спільних рішень. Рівноправність також проявляється в тому, що обидві сторони вкладають у стосунки приблизно однакову кількість ресурсів і не користуються партнером як допоміжним персоналом.
Як рівноправ’я може виявлятися на практиці? Готових рецептів нема, у кожної пари власні правила. Утім, чи не єдиною спільною рисою тут є те, що в рівноправному партнерстві ніхто з двох не почуває, що його чи її використовують або обділяють. Для когось це — рівний розподіл хатніх обов’язків (немитий посуд і неприбрана квартира можуть швидко і якісно розбити майже кожен любовний човен), а для когось — традиційний розподіл обов’язків, коли обоє партнерів бачать внесок одне одного і вдячні за нього (не плутати з «я тут гроші заробляю, а ти вдома з дітьми відпочиваєш!»). Неважливо, як саме виявлятиметься рівноправність у конкретної пари — головне, що партнери поліпшують життя одне одному. Добровільно, взаємно і з радістю.
ІІ. У хороших, рівноправних стосунках немає місця для насилля й контролю. У насильства багато граней. І те, що ніхто ні на кого у стосунках не підіймає руку, ще не означає, що насилля там нема. Воно буває різних видів, і якщо фізичне легко помітити і припинити, то інші форми насильства здатні маскуватися під «любов і турботу», як їх бачить наше просочене нерівністю суспільство.
Скажімо, багато хто і досі вважає, що гостра критика на адресу партнера — цілком припустима, та насправді це лише форма психологічного тиску. Інші думають, що шлюб — це абонемент на секс і що сексуального насильства у шлюбі не буває за визначенням. Це теж хибна думка, яку ми докладніше розглянемо в розділі «Зі мною так не можна».
Контроль, одна з форм психологічного насилля, особливо часто ховається за маскою романтичного кохання й турботи (наприклад, «Я забиратиму тебе з роботи, щоб ти ніколи не поверталася додому сама» — цілком може бути спробою контролювати пересування партнерки). Контроль буває від ревнощів, але часто спричинений бажанням мати владу над іншою людиною. Якщо я одноосібно вирішую, що тобі вдягати, куди і з ким ходити, яким тоном говорити і що приготувати на сімейну вечерю, отже, я головний, володію тобою й можу тебе контролювати. Те саме стосується контролю за фінансами, різних заборон та інших виявів власництва.
У рівноправному партнерстві не місце ієрархічним стосункам «я начальник, ти дурбель». Саме тому в них не повинно бути й натяку на контроль і насильство.
Що має бути на їхньому місці? Свобода і повага. У стосунках, вибудуваних на принципі свободи, партнери живуть разом не через певну потребу, а з доброї волі, яка підтверджується щоденним вибором бути з цією людиною. Девіз таких стосунків — не «ми разом, тому що не можемо жити одне без одного», а «ми разом, тому що не хочемо жити одне без одного».
До того ж партнери рівноправних стосунків не зливаються воєдино і не перетворюються на неподільне «ми». Вони мають значно важливішу штуку — близькість. У чому різниця між ними? У злитті існує тільки «ми», а близькість дозволяє існувати дуже різним «я» і «ти», яким, утім, добре разом.
У партнерських стосунках, побудованих на фундаменті близькості, різниця між партнерами сприймається не як загроза, а як ресурс («ти не вмієш готувати, зате чудово даєш раду з дітьми», наприклад). Це дає змогу партнерам мати різні інтереси, смаки, бажання й захоплення, а головне — поважати право іншої людини на цю відмінність.
ІІІ. І нарешті пункт третій, чи не найважливіший. У близьких рівноправних взаєминах не має бути місця для брехні, маніпуляцій і підлаштовування під іншого. Щоб зрозуміти, чому це важливо, подумаймо ось про що: коли люди брешуть? Коли бояться, що правда про їхні істинні вчинки або думки зможе похитнути чи зруйнувати стосунки. Коли люди маніпулюють? Коли не вірять, що зможуть домогтися від партнера реакції завдяки відкритій комунікації й / або бояться показати власні реальні потреби. Коли люди намагаються підлаштуватися під когось? Коли не вірять, що їхнє «справжнє я» варте прийняття й любові.
Отже, у стосунках, де одному (або обом) партнерам доводиться брехати, викручуватися або маніпулювати, немає справжньої близькості — себто можливості повністю відкритися й бути прийнятим з усіма своїми особливостями. І, на жаль, рано чи пізно такі взаємини так чи так розваляться — тому що в них відсутня фундаментальна річ, яка дає змогу будь-яким стосункам залишатися на плаву: пряма комунікація.
Що таке пряма комунікація? Вона ґрунтується на давньому доброму понятті довіри. Тобто на впевненості в тому, що, якщо я озвучу словами власні бажання, почуття, страхи і переживання, — партнер мене почує (або спробує почути, наскільки уміє / може) і не відкине. Необхідною передумовою прямої комунікації є внутрішня цілісність обох партнерів і впевненість у тому, що інша людина не стане ламати чужих кордонів і чітко означить власні. Пряма комунікація — відкрите спілкування — це те, з чого, власне, складаються будь-які «живі» взаємини. Це повітря, яким дихає партнерство.
***
Насправді теоретизувати можна безконечно. Не я перша пишу про любов: на цю тему вже написано тьма-тьмуща сторінок філософської і психологічної літератури. Суть усього, що написано вище, можна сформулювати однією місткою фразою. Хороші стосунки — це ті, в яких краще, ніж без них. Але! Ця універсальна формула діє далеко не завжди. Якщо наше життя «без стосунків» — це хаос, порожнеча і болісна самотність, що ми їх ніяк не можемо наповнити й організувати в щось продуктивніше, то будь-які взаємини, навіть ті, у яких нас принижують і контролюють, видаватимуться нам хорошими чи принаймні кращими, ніж жахіття одиночного плавання.
Що з цього можна виснувати? Усе дуже просто. Що краще наше життя без стосунків, то вища планка — і то вдаліша буде наша взаємодія з іншими людьми, любовна і не тільки. Просто тому, що на менше ми не погодимося. Саме про це йшлося в попередньому розділі. Саме на ґрунті внутрішньої цілісності й відчуття, що наше життя — прекрасне і повне, можна побудувати взаємини, які тішитимуть. А з порожнечі й нестачі народжується, на жаль, така сама порожнеча
ЖІНКИ ГОВОРЯТЬ ПРО ХОРОШІ СТОСУНКИ
- Здорові стосунки— це коли з партнером не соромно, не страшно і не нудно.
- Хороші стосунки— це коли тобі добре, мені добре, і хочеться це постійно повторювати, байдуже, з якої причини.
- Хороші стосунки— це коли ти відчуваєш внутрішню свободу, і вона нікуди не зникає у стосунках.
- Хороші стосунки— це взаємна довіра.
- Здорові стосунки— це ті, в яких можна чесно означити власні бажання, кордони і потреби.
- Хороші стосунки— це ті, в яких я стаю сильніша, розумніша, добріша, спокійніша і які не висмоктують із мене енергії.
- Хороші стосунки— це стосунки, в яких є місце для двох.
- Хороші стосунки означають якісну комунікацію, взаємну повагу, уміння спілкуватися, слухати і приймати особливості іншої людини.
- Хороші стосунки— це стосунки, які спрощують, а не ускладнюють життя