Історії геніїв, мрійників та оптимістів: 10 книжок із дуже довгою назвою

Коли життя підкидає чергові випробування і все летить шкереберть, головне пам’ятати будь-які складнощі можна подолати, якщо вірити у себе і краще майбутнє. До літнього бінго ми зібрали десять книжок, які, попри їхню довгу назву, ви прочитаєте на одному подиху. 

Лулу Майо «За кожною видатною жінкою стоїть видатна котяча особистість»

Усі сильні жінки мають маленькі слабкості. А іноді не такі й маленькі. Бо коти, а саме про них ідеться у книжці, можуть бути більшими за деяких собак.

Лулу Майо розповідає про роль домашніх улюбленців у житті видатних жінок. Вони керували країнами, здійснювали наукові відкриття та знімались у кіно, а вдома на них чекали пухнастики. Ви познайомитесь із котами Одрі Хепберн, Рози Люксембург, Туве Янсон та інших не менш відомих жінок. І можливо, навчитесь деяким котячим мудрощам. Звісно, якщо ці поважні істоти вам дозволять.

Скарлетт Кертіс «Феміністки не носять рожевого та інші вигадки»

У цій книжці відомі жінки діляться своїми думками про фемінізм. Здавалося б, скільки можна про це говорити? Куди не подивись усюди нас переслідує це «страшне» слово. І що ще тим феміністкам потрібно? Чого їм не вистачає? 

«Феміністки не носять рожевого» не лише про розвиток фемінізму чи певні стереотипи. Вона про те, як воно бути жінкою, жити, вчитись, працювати, досягати висот там, де «вам зовсім не місце». І про те, як боротись усе життя.

Роберт Пенн «Про що я мрію, коли їду на велосипеді»

Для багатьох велосипед це просто засіб пересування і, можливо, спосіб підтримувати себе у формі. Для Роберта Пенна це любов усього життя. Ну не просто так він проїхав майже 40 тисяч кілометрів навколо світу, дослідив історію розвитку велосипеду і написав про все це книгу. Він ще й вирішив зробити свій власний велосипед. І таки досяг своєї мрії!

Коли винайшли велосипед, його вважали одним із найбільших досягнень. Відтоді минуло багато часу, та автор наголошує, що його роль зовсім не зменшилась. Напроти, сьогодні велосипед на зорі нового золотого віку.

Мері Енн Шеффер, Енні Берроуз «Клуб любителів книжок та пирогів з картопляного лушпиння»

Головня героїня письменниця. Вона намагається знайти сюжет для книги, але всі її спроби є марними. Звучить як початок звичайної історії. Та це лише на перший погляд. Одного дня Джулія отримує листа від читача з острова Ґернсі, і її життя змінюється. Здалеку острів здається порятунком від усіх жахів війни. Та чи так це насправді? Що чекає на героїв?

Це книга про книги, що здатні рятувати душі людей. А ще вам, можливо, буде трохи незручно, бо читати чужі листи це як підглядати у шпаринку.

Тара Шустер «Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалось»

Буває, приходить момент, коли усвідомлюєш: або ти змінюєш життя, або твоє життя то взагалі не життя, а існування. Тара Шустер пише про те, як не дійти до такого. І якщо вже до дійшов, то як із цієї халепи вибратись. 

Авторка на власному досвіді переконалась, що змінити життя на краще допоможуть прості речі  букет квітів, вільний вечір, час для себе. Зовсім не обов’язково доводити себе до ручки, щоб почати їх робити. Ключове слово «робити», бо інакше це ще одна мотиваційна книга, яка не для вас, вона «нічого нового вам не скаже, і взагалі це все дурниці».

Гелен Філдінґ «Бріджит Джонс. На межі здорового глузду»

Ох ця Бріджит Джонс! Ну що ще потрібно для щастя, яке вона знайшла у першій книзі? Марк Дарсі ідеальний чоловік, стосунки складаються якнайкраще. Та Бріджит не була би Бріджит, якби постійно не знаходила проблем на свою голову. Все звалилось докупи робота на телебаченні, екстравагантна матуся, та й отой чоловік. І дарма, що він втілення всіх мрій, це не зменшує проблем.

Певною мірою, ми всі трохи Бріджит Джонс, і нічого з цим не зробиш. Головне з вірою в краще дивитись у майбутнє і йти до своїх мрій. Лише так героїні вдається подолати всі труднощі.

Реймонд Карвер «Про що ми говоримо, коли говоримо про любов»

Реймонд Карвер один із найвідоміших американських письменників у стилі короткої прози. Його оповідання порівнюють із творчістю Ернеста Гемінґвея. Та у нас він не дуже відомий.

«Про що ми говоримо, коли говоримо про любов» збірка коротких, можливо, аж надто оповідань, у яких автор виклав свої життєві історії та переживання. Але ці історії були б зовсім іншими, а може і взагалі не побачили світ, якби не редактор Гордон Ліш — той настільки їх скоротив, що автор відмовлявся їх видавати. «Брудний реалізм» саме таку назву отримав цей напрям в американській літературі у 1970-80 роки.

Кенні Флегг «Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»

Невеличке кафе «Зупинка» розташовувалось поруч із залізничною станцією маленького містечка. Завдяки власникам і персоналу воно стало для багатьох не просто закладом, де можна поїсти смачну їжу і весело провести час, але і справжнім порятунком, бо там можна було поїсти безкоштовно. 

«Смажені зелені помідори» це історії окремих людей і водночас цілої епохи. 30-ті роки минулого століття принесли багато змін у тогочасне суспільство. Та мешканці цього містечка зберегли людяність, доброту і віру в майбутнє.

Тім Гарфорд «Шкереберть. Як творчий безлад може змінити життя на краще»

Чи всі геніальні люди мали навколо себе ідеальний порядок? Чи вони організовані й зібрані? Якби ж то! Ну подумайте, чи може бути в людини, у якої в голові тисяча ідей, порядок на столі чи в кімнаті? Можливо, в когось і може, та таких небагато. А може найкращі рішення приходять, коли ви три дні сидите і думаєте над проблемою? Теж навряд.

Тім Гарфорд наводить приклади з життя відомих людей і переконує, що раз ви вже взялись за книгу, хочете відкрити власну справу чи нові горизонти, то саме цим і займайтесь, а не відволікайтесь на прибирання.

Катерина Бабкіна «Мій дід танцював краще за всіх»

Не можна будувати майбутнє, забуваючи про минуле. Адже воно вчить нас, зберігає наші таємниці, нагадує про перемоги і поразки, дає віру у щасливе життя. Та щоб там не трапилось у минулому, не можна зупинятись, потрібно йти вперед і не впадати у відчай.

«Мій дід танцював краще за всіх» збірка оповідань, у яких розповідається історія п’яти родин. Діти знайомляться у школі першого вересня, і їхні долі переплітаються назавжди. На фоні важливих історичних подій вони ростуть, долають життєві труднощі, радіють перемогам і вірять у щасливе майбутнє.