Подив і тремтіння. Фрагмент из украинского перевода Амели Нотомб

Фото: Le Huffington Post

«Подив і тремтіння» — самый известный роман бельгийки Амели Нотомб. Книга номинировалась на Гонкуровскую премию, была удостоена премии Французской академии (Гран-при за лучший роман, 1999 г.). В основе романа — глубокий конфликт двух традиций и культур: Востока и Запада. Роман вышел в украинском переводе Виктора Шовкуна в издательстве «Видавництво Старого Лева»


Героиня переезжает в Японию и устраивается на работу в крупную токийскую компанию. Девушка пытается приносить пользу, но ментальная пропасть, которая пролегла между ней и работодателями, постоянно приводит к неприятностям. Нотомб заставляет читателя смеяться, пугает, удивляет и в конце концов выворачивает наизнанку миф о Японии, выстроив сюжет вокруг психологической дуэли двух молодых красивых женщин. Интересно, что в основе книги — реальный факт биографии писательницы: окончив университет, Нотомб год проработала в крупной компании в Токио.

Автор обложки Оксана Йориш.


Амели (Фабьенн) Нотомб родилась в 1966 году в бельгийском городе Эттербек. Из-за работы отца, Патрика Нотомба, который был дипломатом, в детстве Амели довелось пожить в Японии (1968-1972). В то время ее отец был генеральным консулом Бельгии в городе Осака. Впоследствии Амели проживала в Китае, США, Лаосе, Бирме и республике Бангладеш. Ее экзотическое детство оставило значительный отпечаток в творчестве писательницы.


Screenshot_4

Фрагмент романа “Подив і тремтіння”

Шість років тому я була в захваті від японського фільму, який називався «Фурйо» – англійською назвою було «Веселого вам Різдва, містере Лоренс». Дія фільму відбувалася під час Тихоокеанської війни, близько 1944 року. Загін британських солдатів перебував у полоні, у військовому японському таборі. Між одним англійцем (Девід Бові) та японським командиром (Ріуйші Сакамото) виникли взаємини, які в певних шкільних підручниках називають «парадоксальними стосунками».

Можливо, через мій дуже юний вік фільм Ошіми надзвичайно мене схвилював, а надто сцени дивної конфронтації між двома головними персонажами. Це закінчилося тим, що японець засудив англійця до смерті.

Однією з найвишуканіших сцен цього довгого фільму було те, коли в кінці японець прийшов подивитися на свою вже напівмертву жертву. Він обрав як спосіб страти зарити його тіло в землю, з якої виглядала лише голова, виставлена на сонце. Така дотепна стратегія вбивала жертву водночас трьома способами – спрагою, голодом і сонячним ударом.

Ця смерть була особливо ефективною тому, що британець мав шкіру, яка боялася опіків. І коли японський командир, виструнчений і гордий, прийшов подивитися на об’єкт своїх «парадоксальних стосунків», обличчя вмирущого мало колір пересмаженого ростбіфа, трохи почорнілого. Я мала шістнадцять років, і мені здалося, що такий спосіб помирати був переконливим доказом кохання.

Я не могла не побачити схожості ситуацій між цією історією та моїми поневіряннями в компанії Юмімото. Звичайно, покарання, яке я мусила терпіти, було іншим. Та хай там як, а я перебувала в японському полоні, а моя мучителька могла похвалитися не менш яскравою красою, аніж краса Ріуйші Сакамото.

Одного дня, коли вона мила руки, я запитала в неї, чи вона бачила цей фільм. Вона підтвердила, що його бачила. Певно, я була дуже зухвалою того дня, бо провадила:

– Він сподобався вам?
– Музика там гарна. Шкода, що історія, яку показує фільм, фальшива.
(Не знаючи про це, Фубукі вірила в той ревізіоністський погляд на історію, якого нині дотримуються численні молоді люди в країні Східного Сонця: їхні співвітчизники не мають підстав докоряти собі щодо своєї участі в Другій світовій війні, адже їхнє вторгнення в Азію мало на меті захистити її тубільних жителів від нацистів. Я була не в тій ситуації, щоб дискутувати з нею).
– Я думаю, у цьому фільмі треба бачити метафору, – тільки й наважилася сказати я.
– Метафору чого?
– Людських стосунків. Наприклад, стосунків між вами і мною.
Вона подивилася на мене з подивом, либонь, запитуючи себе, які такі аналогії знайшла в тому фільмі ця особа з її обмеженим розумом.
– Атож, – провадила я. – Між вами і мною існує та сама відмінність, яка існувала між Ріуйші Сакамото й Девідом Бові. Схід і Захід. Поза очевидним конфліктом ‒ та сама взаємна цікавість, ті самі непорозуміння, що приховують бажання порозумітися.
Хоч би скільки я вдавалася до найменш аскетичних риторичних фігур, я розуміла, що зайшла надто далеко.
– Я так не думаю, – стримано відповіла моя зверхниця.
– Чому?

Що вона, власне, хотіла сказати? «Я не відчуваю ніякої цікавості до вас», або, може, «Я не маю ніякого бажання порозумітися з вами», або «Яке нахабство порівнювати вашу долю з долею військовополоненого!», або «Між тими двома персонажами були надто тривожні стосунки, у яких я не можу себе уявити».

Але ні. Фубукі була надто розумною. Нейтральним і чемним голосом вона дала мені зовсім іншу відповідь:
– Ви не здаєтеся мені схожою на Девіда Бові.
Я мусила визнати, що вона має рацію.

Я дуже рідко розмовляла на тій посаді, що була тепер моєю. Це не заборонялося, а проте неписане правило не дозволяло мені подавати голос. Дивно, та коли ти виконуєш таке малопочесне завдання, то єдиний спосіб захистити свою честь – мовчати.

Бо й справді, якщо прибиральниця туалетів базікає, то хочеться думати, що вона почувається легко на своїй роботі, що вона там на своєму місці й що ця посада так її збадьорює, аж уселяє їй бажання поцвірінчати.

Натомість якщо вона мовчить, то вона дивиться на свою працю як на чернече вмертвіння плоті. Непримітна у своїй мовчанці, вона виконує свою місію, спокутуючи гріхи людства. Бернанос говорить про тяжку банальність Зла; прибиральниця туалетів знає тяжку банальність випорожнення, завжди однакову, попри бридкі несхожості.

Мовчанка свідчить про її потрясіння. Вона є кармеліткою нужників.

Отже, я мовчала, а натомість багато думала. Наприклад, попри мою несхожість на Девіда Бові, я знаходила своє порівняння досить слушним. Адже в його випадку й у моєму ситуації були вельми схожі. Зрештою, аби Фубукі могла призначити мене на таку бридку посаду, її почуття до мене мали бути не зовсім чистими.

Вона мала інших підлеглих, крім мене. Я була не єдиною особою, яку вона ненавиділа й зневажала. Вона могла би знущатися з когось іншого, а не з мене. Але вона воліла виявляти свою жорстокість лише до мене. Це мав бути привілей.
Я вирішила бачити в цьому свідомий вибір.


Читать: Японський коханець. Новый роман Исабель Альенде выходит на украинском (фрагмент перевода)

Читать:  Наші душі вночі. Фрагмент новинки издательства #книголав

Читать: «Несказане» Селесте Инг. Фрагмент переводной новинки февраля

Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com

7 thoughts on “Подив і тремтіння. Фрагмент из украинского перевода Амели Нотомб

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a online game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these second life websites and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these sl articles and blogs

  3. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a online game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these sl websites and blogs

  4. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a video game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these sl articles and blogs

Добавить комментарий