Багато хто з нас чув про «кризу трирічного віку» або ж період категоричного «ні». Це «Ні!» звучить із вуст вашого малюка так часто, що здається, ви, дорослі, скільки разів його не вживали. У такі моменти хочеться цитувати і Януша Корчака і Джона Медіну, які заспокоюють батьків тим, що кожен новий виток дорослішання дається насамперед непросто самій дитині. Тож варто з розумінням відноситися до вже відомих капризів дитини та нових, але неминучих ознак дорослішання.
Читати: Джон, Мері та Джулія: біолог та педагоги про виховання сучасних дітей
Відомий за французько-канадським мультиком герой Каю, нарешті, потрапив до україномовних книжок-картонок, а саме – видавництва Навчальна книга – Богдан. Тут огляд лише трьох книжечок, але вони достойно представляють цілу серію з назвою Рука в руці, де разом із «Я не хочу слухатися», «Як татко», «Жодних підгузників» є ще немало книжок-порадниць.
Якщо вам зручніше слухати, а не читати, тримайте подкаст:
Незвичайний доктор
Текст до цих робіт розробляла доктор медицини Ніколь Надо. Коли до неї, лікарки-психіатра, приходять пацієнти, то вони вітаються, сідають на стілець і … граються. Перед ними – ляльковий будиночок, собачки, конструктор та цілий асортимент іграшок, які, як правило, аж ніяк не знайдуться в лікарському кабінеті, але не тут, бо пацієнти доктора Надо – діти віком від 3 до 12 років. Отож, досвідчена лікар працює в Монреалі. А героями своїх книжок зробила абсолютно звичайних дітей, з їхніми нормальними, відповідними віку варіантами поведінки. До того ж її книжки – зовсім не нудні порадники, а консультанти-історії зі змістом, який зрозумілий і дитяті, і молодим батькам, які теж вчаться.
Серія рекомендована для діток від двох років, і в ній ви знайдете теми щодо самостійного сну, режиму дня, харчування, відносин із молодшими братами й сестрами, про наслідування поведінки батьків.
Отож, книжки серії.
Дитині необхідні «видимі» рамки
Психологи радять у якості виховних застосовувати до малят тільки ті наслідки, які ви зможете виконати до кінця. Які завжди будуть невідворотними. Наприклад, у книжці про Каю «Я не хочу слухатися» змальовано ситуацію, коли хлоп’я неквапливо збирається йти з татом до магазину, і, коли ж час на збори вже минув, тато, який раніше про це й обіцяв, просто пішов сам. Саме такі невідворотні наслідки допомагають дітям стати відповідальнішими і краще орієнтуватися у виборі правильної поведінки.
Як важливо передбачити дії улюбленого чада. Інколи варто по-іншому змоделювати ситуацію, щоб уникнути істерики. Наприклад, у французькій книжці, яку нам запропонувало і видавництво Навчальна книга-Богдан, є епізод із приміркою взуття. Батьки купляють малому нове взуття, примірки за примірками… Уявляєте, як це могло виснажити хлопчика двох-трьох років?! Тож добре, що авторка в цій роботі виписала текст із практичною порадою: з’ясування розміру ніжки стало справжньою грою, адже виміряти стопу запропонували по черзі й таткові Каю, і навіть продавцеві. Тож, це дає підстави стверджувати, що ця книжка дуже тонко, у простих, щоденних ситуаціях розповідає про складні моменти, можливі капризи, і так само легко вчить, як зарадити труднощам.
Бути схожим і ближчим. Діти – наше дзеркало
Простеньку назву «Як татко» має ще одна змістовна і важлива книжка із серії. Дітки наслідують батьків та інших дорослих, які їх виховують. Два-три роки – це період самоідентифікації себе як дівчинки, яка схожа на маму, чи хлопчика, який схожий на тата. Наш головний герой – Каю, запитує в тата: звідки він у батьків з’явився … І тут – найголовніша й найпоширеніша порада психологів та педіатрів у дії: тато не уникає розмови. Навпаки – так само захоплююче й серйозно розповідає про те, що хоче чути Каю. Батько акцентує увагу на тому, що Каю дуже схожий на тата, а тато так само – на дідуся.
Для тих, хто цікавиться правилами виховання за Монтесорі, буде корисним зазначити розписані в книжці бажання Каю самостійно виконувати потрібну й корисну роботу для всієї сім’ї. Тут Каю згрібає листя. Він одягається, як дорослий і використовує справжні дорослі інструменти. Каю від цього щасливий. Бо тато й дідусь не завадили втіленню його бажання. А виконання домашніх обов’язків у такому віці є хорошим підґрунтям для розвитку сильної і відповідальної особистості в майбутньому.
Книжка «Жодних підгузників» – є хорошим доповненням теми самостійної дитини, впевненості дорослих у тому, що маля вже може контролювати себе, а за деякі свої дії повністю брати відповідальність.
На горщик до кінця
Перехід із підгузків на горщик – насправді відповідальний момент. І хоча питанню присвятили не одну книжку, та саме ця картонка про Каю допоможе дітлахам поставити в такому тонкому запитанні велику крапку. Буває, що вдень дитя вже проситься до туалетної кімнати, а вночі вставати і йти в темряві до туалету стає справжньою проблемою. Через це дитина ще спить у підгузках. Тут автори приділили достатньо уваги на перший погляд, дрібницям, але таким, які своїм сукупним впливом сприятимуть закріпленню набутих умінь, і допоможуть дитині бути впевненішою у своїх діях. Це стосується і встановлення спеціального сидіння на унітаз і стільчика, який проставляється до рукомийника. Автори пишуть про такий необхідний нічничок у кімнаті, де спить дитина. І текст сприймається дитиною, бо тут і розуміння, і співчуття страхам, і їхнє поступове розвінчання.
Легенько підштовхни: гра й читання
Варто згадати слова педагога Мері Шіді Курсінки, яка пише, що діткам допомагають «маленькі поштовхи», які дають успіх початку чи завершення певної справи. Й от саме такі книжки із серії Рука в руці від видавництва Навчальна книга – Богдан і є тими «штурханцями», які у формі гри й теплого спільного читання допомагають вирішувати психологічні труднощі на різних етапах дорослішання дво- або трирічок.
Якість видання книжок про Каю в Україні – це добротне оформлення книг і у твердій і в м’якій обкладинці. Ілюстрації не завантажені непотрібними деталями, є впізнаваними з огляду екранізацію цих історій. Дітки легко віднайдуть не лише Каю, і маму героя, і тата, дідуся з бабусею, сестричку і всіх його друзів із мультика. Сторінки є достатньо цупкими для того, щоб довіряти дитині самостійно їх розглянути після спільних занять. Друк, шрифт і фарба цілком відповідають рівню грамотного смислового внутрішнього наповнення.
Коли мультфільм із книгою на «ти»
Читання дітям – це дуже добра терапевтична вправа й заняття для дорослих. А якщо мова йде про книжки, які створенні і для дітей, і для батьків, то користь подвоюється. Для тих, хто дозволяє дітям дивитися мультфільми, відразу маємо порадити однойменну екранізацію історій про Каю.
На додачу, до тихих вечорів сімейного читання слід порадити серію «Що таке?», яка отримала український переклад у видавництві Чорні вівці, книжки-картонки Емілії Бомон – теж вийшли у видавництві Навчальна книга – Богдан.
Читати: Балет, крадіжка і трохи космосу – собачі справи в книжках-картинках
550 thoughts on “Каю вчить взаєморозумінню. Огляд книжок доктора Ніколь Надо”