Ви любите казки? Щоб таємничо, загадково, з воїнами, чарівниками, злодіями, принцесами та магією? Звичайно, ми тут ніби як всі дорослі, але іноді дуже хочеться зібрати всі речі та стрибнути в якусь країну чудес. Саме це пропонує Робін Слоун, автор однієї

Дивний збіг: варто було мені поскаржитись з приводу недосконалості обґрунтування магії в фентезі, як до рук потрапила книга, яка просунулася в цьому плані трохи далі, ніж всі інші. Не шукайте в цьому руки вищих сил: дилогія (поки ще дилогія, хехе)

Скажу вам щиро: в сучасному науковому світі дуже складно писати магічне фентезі. Головна проблема полягає в самій магії. Ми стоїмо на порозі техносингулярності, наука остаточно перемогла різні там вуду і майже всім довела, що є основним способом керування і вивчення

Що першим виринає з пам'яті, якщо сформулювати подумки: "Жінки, які пишуть фантастику (ну або ж - фентезі)"? У моїй уяві одразу спливають два кити: доробок Урсули ЛеҐуїн та "Бараярська сага" Лоїс Буджолд. І лише потім та уява схаменеться та сором'язливо

Сьогодні, у зв'язку з раннім виходом, буде ледачий випуск рубрики. Лінивий, бо на годиннику пів на шоста ранку, через півгодини мені виходити, а потім ще і їхати, тому мова піде про книжки, які, в принципі, можна читати в подібному стані.

Нещодавно один православний священик, який сидить на ФБ, написав довгий пост, в якому порівнював "Володаря перснів" Толкіна і "Гру престолів" Джорджа "Я вб'ю навіть тих персонажів, яких не показав вам" Мартіна. Основна думка була такою: Толкін був досить поміркований у

Ймовірно, ви вже знаєте, як я люблю «нових та дивних». Це такий дивовижний рух у фентезі, який плюнув на рамки жанру, перетворив чарівну казку в політичні маніфести та галюцинації, змішав всі доступні жанри та прикрасив гострими алюзіями на класику на кшталт