Стати стрункішим до літа і… назавжди: Як бути здоровим і до чого тут Будда

Книжка Тари Котрелл і Дена Зігмонда «Дієта Будди. Давнє мистецтво скинути вагу, не втрачаючи здорового глузду» пропонує худнути без зайвого стресу, серйозних обмежень та виснажливих фізичних вправ… А це реально взагалі?

Для багатьох із нас (для мене навіть дуже) вага є постійним джерелом переживань. Комусь забагато, комусь замало. Через неї (і через стандарти краси) корчиться в муках наша самооцінка і страждає бідолашне его (здоров’я часто теж). То що ж? Довічний підрахунок калорій та всі вечори у спортзалі? Не обов’язково, переконують автори «Дієти Будди».

Не дієта — система

Людину, яка вирішила (або її змусили) сісти на дієту, вирізняють голодні очі та стражденний вираз обличчя. Її вабить спокусливий аромат свіжої випічки, витончені форми фруктів зі збитими вершками, а ще їй нестерпно хочеться літрове горня какао з маршмелоу. Їй можуть снитись бургери з соковитими жирнючими котлетами, смажена картопелька та інше висококалорійне зло. Така людина не особливо переймається навколишнім світом, тому що вона голодна. Гризе яблуко і думає про пасту з морепродуктами, п’є воду, візуалізуючи шоколадний раф.

У такому стані легко зірватись і за один вечір звести нанівець усі свої зусилля.

«Найбільша проблема обмежувальних дієт полягає не в тому, що вони не працюють, а в тім, що навряд чи хтось може їх дотримуватись. Довго сидіти на дієті, яка робить людину нещасною, дуже складно».

Дієта Будди особливо нічого не забороняє. Цукерку? Так, можна й дві. Стейк? М-м-м, чудова думка. Картоплю фрі? Тобі точно це потрібно? Якщо так, то їж.

То як же працює ця дієта?

Стеж за часом, бейбі

Будда — зовсім не той пузатий коротунчик, до якого ми звикли. Сіддхартха був атлетичним юнаком, який міг проводити у медитаціях так багато часу, що наближався до анорексії. Він не був вегетаріанцем, але й переконаним м’ясоїдом теж не був, адже сповідував філософію не шкодити живому. Як монах він жив з того, що подавали на милостиню, тому, коли траплялось м’ясо, він його їв.

«Підтримувати тіло у здоровому стані — це обов’язок, — казав Будда своїм першим учням, — бо інакше ми не зможемо зберегти силу та ясність свідомості».

Тож як нам худнути за його методикою? Тут дві ключові категорії — серединний шлях і час. Автори пропонують скоротити час споживання їжі до дев’ятигодинного вікна — наприклад з 10 до 19. Краще робіть це поступово, починаючи з 12 годин, бо якщо так розібратись, їсти можемо весь час, коли не спимо, а це часто до 16 годин! Найкраще скоротити час вечірніх трапез, адже саме ввечері виснажений за весь день організм тягне на різні нездорові штуки, які швидко готуються і назавжди осідають на боках, а ще потім заважають спати.

«Ченці, я не їм увечері. Маю добре здоров’я та ясний розум, я сповнений життєвих сил і гармонії саме тому, що уникаю пізніх трапез. Ви, ченці, теж не їжте ввечері — і матимете міцне здоров’я».

Взагалі автори закликають їсти тільки у світлу пору дня, але взимку є ризик залишатись голодними і дуже мерзнути на морозі.

Серединний шлях

Поняття «золотої середини» є у багатьох культур. От і серединний шлях Будди передбачає стратегії уникнення всього, де може йтись про занадто — і не важливо, чи цього занадто багато, чи занадто мало. Серединний шлях не змушує відмовлятись від того, що ми любимо, серединний шлях дозволяє помилятись, щоправда, контрольовано.

Звісно, як і будь-яке вчення про здоровий спосіб життя, дієта Будди не толерує алкоголь, але автори не заперечують, що інколи бокал ігристого нам просто необхідний.

«Нам усім треба знайти свій «серединний шлях». Для декого це буде чарочка тільки в особливих випадках. Для інших — може й більше, але не набагато».

Дев’ятигодинне вікно на їжу практично повністю перекреслить вечірні посиденьки з друзями (не знаю, як ви, а я зі своїми завжди їм і п’ю…), зробить з нас асоціальних елементів, які стійко ігноруватимуть всі свята, а на корпоративах цмулитимуть водичку і зелений чай? Зовсім не обов’язково так чітко дотримуватись цих приписів та отримувати від друзів ярлик дієтного маніяка, який псує всім настрій кислим фейсом.

«Дієта Будди дозволяє вам один день на тиждень відступатись від рекомендованого розкладу прийому їжі. Ви не мусите цього робити. Такий відступ — не одне з правил дієти. Але якщо це трапиться раз на тиждень — нічого страшного».

Голодне «его» ніколи не насититься їжею

Будьмо відверті, якби ми їли тільки тоді, коли справді голодні, то людей з надлишковою вагою було б геть мало. Переїдання — найчастіше психологічна проблема, коли потрібно заповнити порожнечу, компенсувати собі смаколиком негативний досвід або ж розслабитись після важкого дня. Їжа — гарантований кайф, особливо солодке, якого наш мозок прагне, як справжній наркоман. І про це Будда знав, коли говорив про голодних духів, які прагнуть наситити свою порожнечу хоча б їжею.

«Поганий день не стане кращим, якщо з’їсти брауні чи крендель. Бо так само як і голодні духи, ви насправді потребуєте не їжі. Прета намагаються позбутись гнітючого відчуття порожнечі, яку створили пристрасні бажання, жадоба і невігластво. Цю «чорну діру» всередині себе вони прагнуть заповнити їжею, однак результату немає. Звучить знайомо, чи не так?».

Якщо витримувати 15 годин без їжі на добу, то сніданок зазвучить новими барвами. Так само як вже за кілька днів без цукру заново відкриється солодкість навіть кислих яблук. Організм, який матиме вдосталь часу на перетравлення їжі, потішить метаболізмом. Здаватиметься, що кілограми тануть (і так справді буде, адже ви справді з’їдатимете менше).

Як же дисциплінувати своє голодне его? Ось мотивуюча цитата:

«Якщо ви трохи втомились посеред дня, то не одразу ж біжите до ліжка? А якщо хтось на роботі розповів про чудове телешоу, то не кинете ж ви всі справи заради негайного перегляду, чи не так? І навряд чи ви купуєте кожну пару взуття, яка впала у вічі. Однак при цьому ставлення до відчуття голоду чомусь інше. Коли йдеться про їжу, ми вмить перетворюємось на розбещених принців. Щойно відчуваємо навіть найменший натяк на апетит, без жодних вагань починаємось щось їсти».

Також ми попросили експертку зі здорового харчування, нутриціологиню Ольгу Дорош проаналізувати дієту Будди з точки зору впливу на організм та порадити, кому вона може бути корисною, а кому все ж краще утриматися від таких обмежень:

«Для людей природно їсти вдень, а спати вночі. Тому дієта Будди, яка є різновидом інтервального голодування (коли ми певний час їмо, а потім ні) має місце бути. За умови, що ви дотримуєтесь такої системи харчування регулярно.

АЛЕ харчування за дієтою Будди чи будь-яке інше харчування за типом інтервального голодування заборонене:

  • людям, які мають проблеми з тиском;
  • людям з діабетом 1 типу;
  • вагітним та годуючим грудьми (досліди на них ніхто не проводить);
  • людям з проблемами з жовчним (коли їсти треба часто й потрохи);
  • людям із хронічними проблемами з ШКТ (як от гастрити, виразки тощо);
  • людям з порушеною харчовою поведінкою (можуть мати зриви і внаслідок цього з’їдять значно більше).

Усім вищеперерахованим людям обов’язково потрібно узгоджувати питання харчування з лікарем. Взагалі особисто я завжди рекомендую на початку змін в харчуванні мати консультацію в лікаря, робити УЗД черевної порожнини та нирок (так ви дізнаєтесь, до прикладу, що у вас проблеми з жовчним чи пісок в нирках) і робити біохімічний аналіз крові. Лише знаючи на старті стан свого здоров’я, ви можете правильно підібрати спосіб харчування і пізніше порівняти результати аналізів, скажімо за 2–3 місяці.

А для потенційно здорових людей і тих, кому треба позбутись кількох зайвих кілограмів — рекомендую спробувати систему харчування за типом дієти Будди і впевнена, що вже за місяць ви дійсно почуватиметесь краще. При цьому слід пам’ятати, що в дозволені для трапез години ви маєте їсти повноцінну збалансовану їжу, а не будь-що!

Також вам не обов’язково одразу не їсти 16 чи 12 годин. Філософія книжки, як на мене, перш за все в тому, щоб не хом’ячити весь день і у вечірній час та свідоміше ставитись до того, що і коли ми їмо! Спробуйте, для прикладу, спершу просто раніше завершувати вечерю і якщо їли о 22 год, спробуйте не їсти після 20 год.

Ну а для тих, хто каже, що зранку не любить снідати — дієта Будди дуже помічна. 90 % моїх клієнтів снідати не люблять тому, що ситно вечеряють і мають пізні перекуси. Звісно, що тоді о 8 ранку хочеться випити лише чаю чи кави. Тому я за хороший збалансований сніданок та легку непізню вечерю.

Загалом, їжа, яку людина в надмір регулярно їсть пізно ввечері чи вночі, сприяє розвитку діабету, ожиріння, проблем з тиском, холестерином, гормонами. Коли ми тривалий час не їмо — це дозволяє організму перемикатися на інші види метаболічних реакцій, і це в багатьох випадках добре для нас.

Щоб відчути позитивні ефекти від харчування за планом Будди, робити цей план треба регулярно і бажано поєднувати із фізично активністю та активним способом життя».

Очевидні правила (для нас часто неочевидні)

«Не слід забувати про ще одне: не влаштовуйте перекус, коли не голодні. Можливо, це здається очевидним, але дослідження показали, що коли людина щось їсть, не відчуваючи при цьому голоду, то на наступний прийом їжі це ніяк не впливає».

«Коли ви їсте на роботі, то намагайтесь робити це не за робочим столом і без телефону в руках. Обідня перерва має бути саме перервою».

«Бути смітником — означає з’їдати більше, ніж насправді потрібно. Це зайві калорії, зайва вага, і, цілком можливо, купа різних розладів та хвороб, пов’язаних з надлишковою вагою. Це також означає, що ви, ймовірно, ігноруєте сигнали, які подає мозок. Він каже: «Будь ласка, не їж цього». Але ваша відповідь може бути така: «Я знаю, ти не хочеш, щоби я це їв, але я не хочу викидати харчі, тож краще доїм».

«Шість речей, яких треба уникати в житті: надмірного спання, перелюбства, бійок, поганих друзів, заподіяння страждань іншим людям, жадібності».

Кому варто читати

Усім, хто переймається своєю вагою, та тим, хто прагне перейти на здоровіше харчування.

Кому не варто читати

Тим, хто вже знає про здоровий спосіб життя все, адже ця книжка доволі базова, хоча може допомогти систематизувати вже відоме.

Схожі книги

«Книга про тіло» Камерон Діаз, «Їж, пий, худни. Здоров’я без дієт» Наталії Самойленко.

Юлія Дутка
Трилероїд, інтроверт та психоаналітик-аматор. Ви хочете про це поговорити? За фахом - журналіст, та більше тяжію до редагування. Люблю соло-подорожі, важкий метал, м’яке світло, волохатих корів, Скандинавію та бензопили. Мрію попестити ісландських коників та потиснути руку Чакові Поланіку.
http://tarels.blogspot.com/%20

Добавить комментарий