- Його робота стоїть за величезною кількістю світових брендів, від Nestle і до піцерій Domino’s, де він допомагав вийти на нові ринки й рівні розвитку. Він називає себе «ніндзя брендів» і у 2021-му увійшов до тридцятки найкращих бренд-гуру. Він був засновником марки одягу та відкрив інноваційну кав’ярню. Але його ім’я ви навряд чи чули, бо він воліє залишатися в тіні. Луїс Педроса нарешті вирішив заявити про себе світу, видавши книжку «Гнучкі бренди».
- Starbucks у Китаї — це люкс
- Бігуни бувають різні
- Японська увага до деталей
- Схожі книжки
- Авторка: Юлія Перекрест
Його робота стоїть за величезною кількістю світових брендів, від Nestle і до піцерій Domino’s, де він допомагав вийти на нові ринки й рівні розвитку. Він називає себе «ніндзя брендів» і у 2021-му увійшов до тридцятки найкращих бренд-гуру. Він був засновником марки одягу та відкрив інноваційну кав’ярню. Але його ім’я ви навряд чи чули, бо він воліє залишатися в тіні. Луїс Педроса нарешті вирішив заявити про себе світу, видавши книжку «Гнучкі бренди».
Робота розробника глобальних брендів малопомітна, але без неї важко зробити так, щоб компанія сподобалася і філіппінцям, і українцям, і колумбійцям. У кожній країні є своєї особливості ведення бізнесу, маркетингових кампаній; є свої уявлення про якісний продукт, попит. І ось деякі розбіжності у сприйнятті відомих брендів, які наводить Луїс:
Starbucks у Китаї — це люкс
Для американців пити каву в Starrbucks — так само звично, як для нас в ларьочку під домом. А ось для китайців це справді дороге й рідкісне задоволення.
«В Америці гарячі години — це ранок, коли клієнти вишиковуються в чергу по свою звичну дозу кофеїну в той самий час і на тому самому місці. У Китаї гарячі години в Starbucks — після обіду. У цей час кав’ярні переповнені жінками, які попивають солодкі напої та роблять селфі з друзями. Для цих клієнтів похід до кав’ярні — це розвага й доступний лакшері-досвід. Багато із цих жінок ніколи не зможуть поїхати в Америку, але час від часу вони можуть дозволити собі чашечку американської кави».
Самі заклади в Китаї також вишукані, незвичні. Наприклад, розміщені у будинку в стилі Ренесанс, збудованому ще в 1921 році.
Чи величезний магазин, де відразу обсмажуються зерна і можна в інтерактивному форматі подивитися більше інформації з поясненнями цього процесу.
А ще китайці люблять пробувати щось нове, тому тут більший вибір різноманітних напоїв, яких не знайти в США. Зокрема, натхненні коктейлями безалкогольні аналоги: колдбрю лемон-сауер, газований еспресо-тонік, персиковий пунш.
До речі, більш «елітними» у країнах Азії вважаються й інші бренди. Луїс розповідає про ставлення до піци у Південній Кореї — тут її споживають переважно на свята, а не коли затримуються на роботі до десятої. Тож Domino’s увійшли на їхній ринок як справжній преміумсегмент.
Довелося компанії також підлаштувати й під гастрономічні смаки корейців — скоринка в піці тут наповнена не сиром, а улюбленим бататом.
Бігуни бувають різні
«Adidas виявили відмінність у стилі бігунів із різних міст. Наприклад, у Лондоні люди бігають рано-вранці та пізно ввечері, щоб дістатися роботи й дому. Крім того, лондонцям доводиться бігати під дощем. Бігуни Нью-Йорка натомість бігають довше й швидше, переважно на асфальті та бетоні. Тож міжнародні дизайнери Adidas узялися подорожувати такими містами, як Лондон і Париж, щоб проводити більше часу з бігунами. Дизайнерські команди запросили до співпраці бігунів-інфлюенсерів (КЛД), щоб збирати інформацію про їхні спортивні звички: як, чому, куди та коли вони бігають.»
Зібравши цю інформацію, потім розробляють під різні ринки взуття з різною посадкою, підошвою, кольоровою гамою. На ринках багатьох країн брендам доводиться конкурувати з місцевими компаніями — наприклад, в Індії у 2021 році пік продажів спортивного одягу, і хоч багато хто й обирає визначні марки, все ж є варіанти серед колекцій від боллівудських зірок і значно дешевший мас-маркет. Їх теж треба врахувати — навіть якщо ви Nike і впевнені, що переплюнете Puma, не всі можуть ризикнути спершу зайти до вас, а не на ринок, де можна приміряти все без яскравого світла, ідеально вдягнених консультантів і на звичній картонці.
Японська увага до деталей
Прискіпливість смаку японців — не просто стереотип, і Луїс Педроса доводить це ще на початку книжки. Коли він навчався міжнародного маркетингу, на заняттях вони якось розбирали відмінності між банками з колою в США і в Японії. Цей напій взагалі дуже варіюється в різних країнах — десь є трилітрові пляшки, десь замість кукурудзяного сиропу додають тростинний цукор, тож вона солодша; десь буває зовсім прозора чи зі смаком зеленого чаю. Але найбільше вирізняється упаковка японської продукції:
«… що впало в око, коли я роздивлявся обидві банки, це те, яка гарна японська. Вона була меншою за американську, з неймовірною якістю друку. Японська банка була ніби покрита глянцевим червоним лаком, а низ — наче пофарбований у білий колір. Натомість американська не була такою вишуканою: графіка якась нерівна, а колір видавався блідим на тлі японського глянцю. Тоді ці відмінності мене здивували, але, попрацювавши в Азії, зокрема в Японії, я все зрозумів. Японці відомі своєю увагою до деталей, причому крута упаковка — це лише «розмір ставки». Насправді будь-який бренд, що запускає новий продукт у Японії, має використовувати найякісніші пакувальні матеріали, щоб японські споживачі йому довіряли».
Завдяки такій увазі до деталей джинси Levi’s теж змогли підібрати хороше позиціювання на японському ринку. Компанія залишила усі вінтажні деталі, виготовляла свій товар зі справжньої «селвідж» джинсової тканини, фарбованої в індиго, та ткала її на човникових верстатах — таких самих, на яких робили оригінальний денім Levi’s сто років тому. І японців ця ретельність і відданість традиційності дуже підкупила у виборі цього бренду.
Ну а більше про те, що ще варто враховувати компаніям, розпочинаючи виходити на ринки інших держав, читайте у книжці Луїса. Там ще безліч цікавого, а ми, повірте, не переповіли і сотої частини.
