Складно бути вовчиком у казковому світі! Всі тільки й очікують, що ти кусатимеш за п’ятки, огризатимешся й всіляко чинитимеш капості. Утім, велика кількість веселих і пригодницьких книжок, у яких головний герой саме він, сіроманець, з’являються на книжкових полицях, і читати їх разом із дитиною суцільне задоволення, бо там руйнується вщент стереотип класичного вовка. У цих книжках ми бачимо категорично нового, інноваційного вовка, який вражає своєю харизмою, якому співчуваєш, з якого регочеш, якому щиро дивуєшся. Отже, сьогодні пропоную вашій увазі підбірку вовчих книжок. Такими ви вовків ще не бачили!
Чи ви бачили коли-небудь синього вовка? Чи ви думали, що отакенний здоровило може мати душу, зіткану із невагомих парашутиків-кульбабок? Саме таким є Вовк Собаця, вовк за формою, пес за наповненням. Він добрий і співчутливий, товариський і милий, у нього багато друзів, і за першого ж крику про поміч, він примчить рятувати. Бо Собаця намагався ніколи не кидати друзів у біді, завжди захищати слабких і дбати про тих, хто цього потребував. Книжка-картинка про синього доброго вовка розважить і зацікавить, плюс, завжди після її гортання-прочитання можна вдатися із дитиною до теплих розмов про дружбу, добро і зло, важливі рішення й незвіданий світ. А розмови як зцілюють, так і зближують. Ось така терапевтична, добра книжка.
Цю книжку ви нізащо не пропустите у книгарні, вона одразу привертає погляд яскравим червоним кольором та ілюстраціями. Книжка-картинка, книжка-забавлянка, на сторінках якої українська народна казка набуває нових відтінків і барв. «Жив собі вовк-сіроманець, і страх який ненажера був той вовчисько». Саме такими словами розпочинається історія, і звичайно, як у більшості народних казок, далі вовк неодмінно захоче з’їсти маленьку й неслухняну дівчинку, Устинку-вередуху. А вже чи з’їсть, треба читати. Бо найцікавіше в багатьох українських народних казках у самому кінці. Де мораль.
Як воно буває: «Тату, мамо, а прочитай мені книжку! А розкажи мені історію!» Саме так усе й розпочалося. Одного вечора татко читав своїм дитяткам-козеняткам історію про страшного вовка. Козенятка слухали уважно й перестрашилися. Утім, розважливий дорослий запевнив: жодних вовків у лісі немає! А за тим пішов на темну вулицю збирати зі шнурівок білизну, і на якусь мить, майже зовсім трішечки тату здалося, що він побачив… страшного вовка! Надзвичайно цікава й весела історія, яка вчить, знову ж таки: не такий страшний вовк, яким змальовує його наша шалена уява.
Може, вовки й вміють прекрасно плавати, кролем чи батерфляєм, але ця книжка не про те. Вона про вовченятко, яке надумало дослідити море, де потоваришувало із друзями-дельфінами та зустрілося із жахезним Морським Страховиськом. Які ще тільки пригоди на нього чекали. «Почав він спускатися в море, і стало його вовче серце мліти від захвату, адже Вовк ще ніколи не був усередині моря». Для всіх любителів та любительок червоного й чорного, а також жовтого, бірюзового і зеленого моря книжка стане найсправжнісінькою знахідкою, адже можна запросто забути про те, що на вулиці осінь, і з головою пірнути у морську пригоду разом із вовчиком. Як і будь-яка книжка видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га», ця тішить ілюстраціями. І може, після прочитання, вам захочеться сісти й переглянути світлини із морської відпустки, або намалювати разом із дитиною своє власне море.
Одразу варто сказати: це дуууууже дивна книжка. Ілюстрації надзвичайно смішні, вовка висміяли тут, як вже тільки собі хотіли, добряче познущалися. Нещасний бідний вовк саме у цій книжці розплатився за всі гріхи усіх можливих казкових вовків: тут його луплять копитами, б’ють у лоба, гамселять у писок, запускають у небесний політ пенделем. Бо по-всякому воно у житті буває, і якщо одного ранку ти прокидаєшся у гарному настрої і вважаєш себе най-най-най, в один момент все може піти шкереберть. Ба навіть в одну мить!
Великі злі вовки теж хочуть, щоб їх любили. Так сталося і з цим вовком. Одного дня він зібрав усіх своїх друзів, відьм, вовкулак, людожерів, привидів і прийшов під двері до авторки з одним проханням: «Перепиши! Я хочу бути добрим!» І збентежена авторка морщить лоба, думає-міркує і вирішує взятися за вовка. Разом із авторкою він вчиться турбуватися про себе, опановує мистецтво йоги, фарбує кігті у вишневий колір, медитує і всіляко намагається докопатися до своєї доброї сутності. А що з цього вийшло – дізнаєтеся аж у самому кінці. Книжка чудова й розважальна, та ще й провокує на купу запитань, які можна потім за чашкою какао обговорити з дитиною.
«Наприкінці дня, коли повітря наповнюється дзвоном, гудінням, дзижчанням і сонячним сяйвом, немає нічого кращого за книгу перед сном». І повірте, ця книжка вас добряче розважить. Ми з донькою перечитували її кілька разів і щоразу багато й дзвінко сміялися. Попелюшка, Червона Шапочка, трійко поросят і, звісно ж, Вовк, зірка будь-якої історії, по черзі розповідають оповідки перед сном, аби приспати дитину. І вже такі вони вигадливі у сюжетних перипетіях, такі кумедні, що відкласти цю книжку бодай на мить неможливо! Книжка вчить креативності й закликає до експериментів зі звичними персонажами, моральними меседжами та збитими сюжетами. Рекомендую як must have на полиці, як пігулку від поганого настрою.
Якщо хочеться похихотіти, ця книжка саме те, що треба. Рекомендується читати в ролях, інтонувати настрої й всіляко вправлятися в акторській майстерності! Як воно, бути не просто малим вовчиком, а директором найсправжнісінької «Капосної школи поганців»? Знайти силу-силенну мішків із золотом і витратити їх не на морозиво, а на добру справу? Запровадити все на новий лад, переназвати школу на «Академію пригод» й облаштувати для усіх учнів пригодницьке подвір’я? Правда ж цікаво! Книжка читається легко і швидко, додатковим бонусом іде пречудовий настрій, із яким перегортаєш останню сторінку і йдеш до книгарні вимагати іще. І чудесно, бо ще таки є! Цілих шість книжок про Малого Вовчика, Репетуна, Чухлю-Нюхлю, Гаврика та Вовчила-Хижачила, бери й читай! Капосна книжка Малого Вовчика, Школа привидознавства Малого Вовчика, Малий Вовчик – лісовий детектив, Піратська книга Малого Вовчика, Малий Вовчик – отаман зграї.
Хлопчик Вір живе у великому маєтку, де на стінах висять голови вбитих тварин. Усіх цих тварин вбив на полюванні його батько, граф Горгій. А тут ще й побився об заклад про те, що йому вдасться вполювати донедавна невідомого світу звіра. І одного дня граф таки приводить додому закутого у ланцюги вовка. Дивне створіння, без хутра, із тонкими механізмами й серцем, що цокає немов годинник. Залізний вовк, запроторений до клітки, одного вечора зникає. Вір бачив, хто випустив його, але не знає «куди», «чому» і «навіщо». А далі події розвиваються, закручуючи читача у вир загадкових пригод. Історія захоплює з найперших сторінок, тож не дивуйтеся, якщо ваша дитина вимагатиме: «Читай ще!» або сама засяде із книжкою в руках і попросить не турбувати до того моменту, доки не перегорне останньої сторінки.
Ну і класична історія про Червону Шапочку й лихого вовка, тільки лиш англійською мовою, тож якщо ви шукаєте історії іноземною мовою, ця книжка те, що вам треба. Додатковий бонус: у кінці книжки є кросворд та кілька творчих вправ на засвоєння нових слів та фраз, а також словничок, за яким можна звірити розуміння певних слів. Можна читати по черзі, можна у ролях і вголос, у будь-якому разі звична нам казка, яка звучить англійською, перетворить навчання на задоволення.
28 thoughts on “Той, хто вкусить за бочок: Книжки про вовчиків”