Вас попередили! або 10 найімовірніших передбачень майбутнього з циклу Дена Сіммонса «Пісні Гіперіона»

Космос! Подорожі в часі! Кривава різанина! Штучні інтелекти! Філософія! Релігія! Ні, це не хмара тегів. Все це і ще безліч всього іншого — це тетралогія Дена Сіммонса «Пісні Гіперіона». Цей цикл можна охарактеризувати одним словом — монументальний. Класичний приклад космоопери, він охоплює цілий візок гострих тем і розвиває низку сюжетних ліній, хоча починалося все… з простеньких історій для дитсадка. І, звісно ж, як кожна поважна наукова фантастика, «Пісні Гіперіона» прогнозують розвиток людства — і все йде до того, що Сіммонс не так вже й нафантазував. Ось 10 передбачень, які мають усі шанси стати реальністю в близькому і не дуже майбутньому.

Загибель Землі

Одна з найпопулярніших тем у науковій фантастиці — знищення нашої планети, проте Сіммонс не пішов протореним шляхом воєн і забруднення. У його версії планета була розтерта на порох через Велику Помилку в експерименті (несподівано) київської групи вчених. Катастрофа відбувалася не миттєво, тож людство змогло врятуватися, однак сама планета зникла без сліду. Ці події в першій книзі циклу уже є історією 800-річної давнини, як давній епос, однак навіть тут знаходяться герої, які бачили Стару Землю на власні очі. Такого майбутнього ніхто собі не побажає, проте хто знає, до чого може призвести дослідження невідомого у космосі, чи не так?

Технології, що можуть все

Розселення людства космосом було б неможливим без технологій, що можуть буквально все. Люди будують кораблі, що долають десятки і сотні світлових років за один гіперстрибок. Медицина винайшла спосіб якщо не зупинити старіння, то хоча б уповільнити його до мінімуму — звісно, за високу плату, як грошима, так і здоров’ям. Звучить доволі фантастично, але хто б не відмовився бути відносно молодим декілька десятків років поспіль, хай навіть ціною певного посиніння шкіри рук? Це, звісно, лише невеличка частинка, «Пісні Гіперіона» дуже детально змальовують наше потенційне майбутнє через декілька сотень років, від побутових дрібниць до величезних кораблів, на побудову одного з яких йдуть кошти цілої планети.

Інфосфера

Інтернет, який для нас ще з 15 років тому був далеко не всюдисущим, у «Піснях Гіперіона» розвивається до глобальної мережі, яка об’єднує цілі світи. Достатньо лише увімкнути комлог — і ви миттєво отримуєте необхідні дані. Медіа і довідка, зв’язок і записи, контроль транспортними засобами і своїми біологічними показниками — усе за допомогою комлогу і доступу до інфосфери. Люди більше не читають книжок і не дивляться фільмів — це архаїчне мистецтво часів до Великої Помилки. Один натиск — й інформація вже у вашій голові. Що буде, якщо раптом забрати у людей доступ до всіх даних інфосфери і відрізати від інфосфери, навіть не хочеться уявляти… Проте у «Пісень Гіперіона» є свій варіант щодо цього.

Штучний інтелект

Зараз, переглядаючи відео Boston Dynamics або читаючи новини про розвиток нейромереж, здається, що розвиток штучного інтелекту до рівня повної автономії ще ген за горами. Сіммонс, однак, пише, що все це зовсім не так далеко. Спочатку роботи і прості алгоритми, далі потужні самостійні комп’ютери, а потім — окрема спільнота Штучних Інтелектів, які живуть в невідомому місці, які ми навіть не здатні уявити. Комп’ютери більше не обслуговують людей, а укладають з ними союзи, торгуються і мають свої плани на побудову Абсолютного Інтелекту. Вони можуть прорахувати ймовірність будь-якого розвитку подій — і відкоригувати його відповідно до своїх потреб. Наскільки при цьому будуть враховані інтереси людства, здогадайтеся самі.

Телепортація

Напевно, один з найбажаніших винаходів майбутнього — миттєвий телепорт. У світі «Пісень Гіперіона» за допомогою телепорта можна блискавично переміститися до ледь чи не будь-якої точки відомого світу — якщо у вас є відповідна сума на рахунку і потрібний рівень доступу, адже не всі телепорти — публічні. Це свого роду метро галактичного масштабу, з тією лише різницею, що з будь-якої станції можна переміститися до будь-якої іншої, задавши правильні координати. Телепорти дають можливість жити на одній планеті, а працювати на іншій. Телепорти є найзручнішим способом подорожування, адже можна не витрачати час на дорогу з однієї планети до іншої. Деякі туристичні атракції навіть створені за допомогою телепортів — як ось річка Тетіс: насправді її не існує, але телепорти об’єднують частини різних річок, тож у туристів складається безперервна подорож. Телепортація стала одним з подарунків від Штучного Інтелекту людству, коли вони вирішили покинути служіння людям і існувати автономно. А ось що вони з цього матимуть, уже інше питання.

Глобалізація до планетарних масштабів

Глобалізація, як не дивно — ідеальний засіб від внутрішніх воєн. Після Великої Помилки людство змушене шукати собі новий дім, то чому не розселитися по різних планетах для кожної спільноти? Планета азіатів, планета християн, планета євреїв, планета старої доброї Європи і так далі. Усе це в «Піснях Гіперіона» — лише побіжні примітки, які доповнюють загальне полотно сюжету і доповнюють картину світу. У такому випадку усі війни за територію відходять у минуле, адже кожен облаштовує свій світ лише за власним бажанням і уподобаннями — і, що головне, доволі автономно від інших.

Винищення ендеміків

Звісно, розселення людства космосом не може обійтися без жертв. Навряд чи ті планети, які заселятимуть люди, будуть цілком пустельні. Кожна з них має свою унікальну флору і фауну, однак для розвитку технологій і побудови нових людських поселень вони навряд чи підійдуть. Таке майбутнє — зовсім не фантастика, адже й зараз уже багато видів знаходиться на межі зникнення, а ще більше — зникли повністю. Чи варта побудова одного телепорту життя цілого виду? Навіть якщо цей новий телепорт приведе на планету, яку вважають справжнім раєм, цілі натовпи туристів? Адже туристи потребуватимуть відповідних умов і розваг, а значить, все менше місця і ресурсів для місцевої природи. І тоді виникає парадокс: наплив туристів знищує те, заради чого ці туристи сюди прийшли.

Воскресіння і вічне життя

Якщо об’єднати церкву й армію, вийдуть хрестоносці й інквізиція. Якщо додати до цього технології, які буквально можуть все, отримаєте воскресіння з мертвих, навіть якщо ваше тіло ледь чи не розтягло на атоми. Через понад тисячу років після Великої Помилки християнська церква віднайде спосіб воскрешати мерців, тим самим даруючи вічне життя — за долучення до церкви, пожертви і підкорення, звісно. А це вже — серйозний важіль управління людством, і по суті — теократія. Зі свого боку, Штучні Інтелекти, яким не потрібні фізичні тіла, також спроможні воскрешати — але не щойно померлих, а давно відомих людей. Зібравши інформацію про особистість з усіх можливих джерел, Штучні Інтелекти могли відтворити будь-кого: у «Піснях Гіперіона» є Джон Кітс, той самий англійських поет. І не один.

Нетерпимість до інакшості

Нетерпимість до не таких, як більшість, — це більше не передбачення, а закономірний розвиток подій. І якщо зараз це виражається більше у зовнішності чи вподобаннях, то в майбутньому ризикує дорости до глобальних масштабів. Частина людства, яка не захотіла колонізувати нові світи (які уже були заселені тубільцями) і пристосувалася жити в космосі — Вигнанці — автоматично стала найбільшим ворогом решти. Навіть якщо Вигнанці модифікувалися, щоб пристосуватися до умов майже постійної невагомості, навіть якщо вони не мають таких технологій, як розвинені планети, навіть якщо вони вирощують орбітальні ліси дивної краси, вони — вороги. Все, що люди не розуміють, вони в переважній більшості намагаються знищити.

Емпатія

Всесвіт завжди перебуває в балансі і завжди знайде, що протиставити. Знищення цілих планет заради прокладання телепорту, війна з Вигнанцями, теократія в масштабах Галактики — це не єдині варіанти розвитку людства. Навіть у нібито всемогутнього Абсолютного Інтелекта, який буде збудований в захмарному майбутньому, буде своя противага. Яка — таємниця, інакше це буде величезний спойлер 🙂

Тетралогія Сіммонса «Пісні Гіперіона» — це значно більше, ніж 10 пунктів вище. Вони лише в загальному змальовують світ, у якому відбувається частина з подій. Ще тут блукає монстр, суцільно зібраний з металевих шипів, на які він наколює своїх жертв. Є подорожі в часі і наукові феномени, які ніхто не може пояснити. Тут є персонажі, які вражають своєю силою волі — або жагою влади й хитрістю. Читати «Пісні Гіперіона» складно, бо текст наповнений безліччю термінів і понять, а сюжет настільки обширний, що фактично неможливо визначити головних героїв. Однак прочитати їх варто кожному, хто любить хорошу наукову фантастику.

Українською тетралогія вийшла у видавництві «Навчальна книга-Богдан», в декількох серіях. Окрім хорошого перекладу, у книгах є обширні примітки, які пояснюють не лише специфічні речі, згадані в тексті, а й різні посилання та алюзії. Тому приготуйтеся, що читання буде довгим і непростим, але незабутнім!