- Сет М. Сіґел, автор книжки «Нехай буде вода. Ізраїльський досвід вирішення світової проблеми нестачі води», переконаний, що Ізраїль може пишатися як мінімум трьома досягненнями: армією, абсорбцією мільйонів репатріантів та вирішенням проблеми води. Як пустельній країні вдалося забезпечити постійно зростаюче населення та аграріїв водою, експортувати її сусідам та що з цього досвіду може запозичити Україна – в інтерв`ю пана Сіґела.
- - Як ви вважаєте, чи насправді світові загрожує водна катастрофа? Можливо, це тимчасові кліматичні зміни?
- - Що лежить в основі особливого ставлення ізраїльтян до води?
- - Як «фантазійні» водні плани можна перетворити у реальність?
- - Цікаво, як в Ізраїлі влаштовано управління національною системою водопостачання?
- - Як крапельне зрошення змінило економіку? Перш за все сільське господарство?
- - Екологічно дружні технології: наскільки це дорого?
- - Які шляхи виходу з водної кризи пропонує Ізраїль?
- - А як би ви сформулювали «секрет» успіху ізраїльської водної філософії?
Сет М. Сіґел, автор книжки «Нехай буде вода. Ізраїльський досвід вирішення світової проблеми нестачі води», переконаний, що Ізраїль може пишатися як мінімум трьома досягненнями: армією, абсорбцією мільйонів репатріантів та вирішенням проблеми води. Як пустельній країні вдалося забезпечити постійно зростаюче населення та аграріїв водою, експортувати її сусідам та що з цього досвіду може запозичити Україна – в інтерв`ю пана Сіґела.
- Як ви вважаєте, чи насправді світові загрожує водна катастрофа? Можливо, це тимчасові кліматичні зміни?
— Я гадаю, що не варто говорити тут про зміни клімату, хоча, очевидно, вони є значним фактором, що змінює патерни ведення сільського господарства.
До уваги потрібно взяти інші явища. По-перше, зростає чисельність населення в світі, що наразі нараховує 7-7, 5 мільярдів, і ще збільшиться до десяти мільярдів до середини цього століття. З’являється велика кількість людей, що потребують їжі. По-друге, у всьому світі люди потроху виходять з бідності і переходять з харчування рослинними продуктами на продукти тваринного походження. Це суттєво збільшує використання води: щоб виростити собі їжу, щоб прогодувати тварин, яких люди їдять, від яких вони отримують яйця, сир та м’ясо. Цей тип трансформації вимагає набагато більше водних ресурсів, таким чином проблеми із водою з’являються повсюди. Через зміни клімату, у багатьох місцях випадає набагато менша кількість дощів, ніж була навіть кілька років тому. Також додається проблема інфраструктури, адже вона побудована 50-100 років тому й наразі добігає кінця своєї придатності, потребує ремонту, але коштуватиме дорого, тож це буде призводити до втрат води. Також ми живемо у світі, де є безліч заводів та безліч хімікатів, які забруднюють нашу воду.
Я б не хотів вживати таких сильних слів про «водну катастрофу», але я вважаю, що існує проблема із водою. Але у цих проблемах є одна непогана річ. Перед тим як трапитися, вони подають нам безліч попереджень протягом довгого періоду часу. Ці проблеми не раптові, як землетрус або цунамі. Вони насуваються набагато повільніше і у нас є багато років, щоб вирішити проблему перш, ніж вона стане нагальною
- Що лежить в основі особливого ставлення ізраїльтян до води?
— Ізраїльтяни зробили воду найвищим пріоритетом у своєму суспільстві ще навіть до проголошення незалежності держави у 1948 році. Бережне ставлення до водного ресурсу – частина освіти та культури. Особливістю ізраїльського суспільства є релігійна складова адже люди читають молитви, щоби була вода. Ізраїль – інноваційна країна, тож цілком логічно, що вона так активно зосереджена на вирішенні проблем нестачі води не тільки на своїй території, а у всьому світі загалом.
- Як «фантазійні» водні плани можна перетворити у реальність?
— Розкажу кілька кейсів. Ізраїльські вчені знайшли безліч способів зберегти значні обсяги води у рослинництві, попри те, що воно вимагає великі обсяги водних ресурсів для поливу.
Вони подумали: «Добре, якщо нам потрібно багато води для вирощування, то чому б нам не вивести рослини із малим корінням, короткими лозами або зовсім без листя?»
Тепер в Ізраїлі є пшениця із дуже-дуже коротким стеблом, рослини зовсім без листя, ціла низка фруктів та овочів із коротким корінням.
Або інший спосіб, який відкрили ізраїльські вчені: можна використовувати воду з певним вмістом солей, що не придатна для пиття, але яка буде підходити для поливу деяких типів рослин, яким вона до вподоби.
Отже, замість того, щоб відмовитися від її використання і витрачати питну воду, можна використати «солонувату воду» для вирощування фруктів та овочів, а чисту воду зберегти для інших цілей.
- Цікаво, як в Ізраїлі влаштовано управління національною системою водопостачання?
— Ізраїль має дуже складний підхід до національного водопостачання з одного боку, адже є дуже капіталістичною країною. На воду в Ізраїлі немає жодних субсидій, тож населення сплачує повну вартість за водопостачання. Люди платять за все, що стосується води: за її видобуток, очищення, транспортування, розподіл. Проте сили ринку тут працюють на благо. Якщо люди платять повну вартість, вони мусять використовувати воду ощадливіше.
З іншого боку, є розуміння наявності єдиного підходу, який найкращим чином вирішує проблеми суспільства. В Ізраїлі є урядова організація – Національний орган управління водними ресурсами, яка дбає про інтереси держави в управлінні водою для споживача. Їхня робота – здобути найбільшу кількість води найвищої якості за найнижчою можливою ціною для народу і вони чудово з цим вправляються.
- Як крапельне зрошення змінило економіку? Перш за все сільське господарство?
— Крапельне зрошення вже є дивом саме по собі і має великий потенціал у майбутньому. Загалом є три основних види зрошення: паводкове, або лиманне зрошення, яке використовувалося по всьому світі понад 4 тисячі років тому. Люди заливали поле, більша частина води випаровувалась, а менша діставалась до коренів. Другий – це спринклерне зрошення, після якого все ще випаровується значна частина води. Третій – це крапельне зрошення, де трубки із крапельницями протягують у поле і крихітні краплі води потрапляють на корені через регулярні інтервали, таким чином майже ані краплі води не втрачається через випаровування.
Більш того, нещодавно компанією N-Drip у Ізраїлі був винайдений новий тип крапельного зрошення. Їхні потужності працюють на силі тяжіння й не потребують зайвої енергії, тож цей тип крапельного зрошення ефективний для будь-яких видів рослин: картоплі, люцерни, пшениці, рису – чого завгодно, що не могли досягнути попередні типи зрошення через високу ціну.
- Екологічно дружні технології: наскільки це дорого?
-Це залежить від багатьох речей: частково від вашої повсякденної філософії, а частково — від технологій. Філософія — це те, що у вашій голові й не обов’язково вона вимагає додаткових витрат. Це ідея того, що ми мусимо робити, щоб виростити врожай, а не те що ми хочемо.
Наприклад, якщо ми щось застосовуємо, це відбувається тому, що ми так вирішили, тож не потрібно виганяти трактор у поле лише тому, що бензин або керосин коштує дешево, а воду можна отримати безкоштовно, або її вартість покривають субсидії. Такий підхід характеризує багато країн світу: вони не мають філософії збереження та філософії сталого розвитку. Отже, ця частина нічого не коштує.
Технології самі по собі окуповують свою вартість. Слід прорахувати які економічні вигоди ви отримаєте від збереження води і від того, що вам не треба думати, де вам здобути воду наступного року. Тож ви можете приймати економічне рішення на основі раціонального використання своїх ресурсів: які з цих ресурсів можна зберегти, що можна зекономити, щоб наші діти та онуки також могли насолоджуватись життям.
- Які шляхи виходу з водної кризи пропонує Ізраїль?
-Ізраїль може запропонувати «дорожню карту» для будь-якої країни — великої чи маленької, багатої чи бідної, із браком плодючих земель, або із великим приморським узбережжям. У Ізраїлю є модель для кожного. І починається вона з побудови культури та суспільства, яке буде сфокусоване на проблемі води задовго до того, як станеться криза.
Не кожна країна може втілити все, що робить Ізраїль, бо не всі перебувають у настільки бідному водою регіоні. В Україні багато дощів, повноводні ріки, великі озера. Але це не означає, що не потрібно застосовувати систему усвідомленого споживання та планування використання водних ресурсів. Якщо ви будете застосовувати ізраїльську модель, то у майбутньому ви виявите, що у вас з’явиться кращий уряд, краща промисловість і ,певна річ, краще сільське господарство.
Я сам американець, я – не ізраїльтянин. Я вирішив написати книгу «Нехай буде вода. Ізраїльський досвід вирішення світової проблеми нестачі води», щоб цим досвідом могли скористатися США. Книга стала популярною, її переклали більше ніж на двадцять мови. Я написав її для американських фермерів та урядовців, але вийшло, що вона може принести користь будь-якій країні.
- А як би ви сформулювали «секрет» успіху ізраїльської водної філософії?
— Головний секрет ізраїльської філософії полягає в тому, що не існує жодних «магічних» рішень чи однієї речі, яка виправить все. Секрет полягає у тому, щоб робити правильним чином безліч дрібних речей. Якщо ви робите багато речей правильно – це означає, що ви робите багато речей ретельно та послідовно, отже ви отримаєте набагато кращий результат від ваших дій. Цей урок, який маємо вивчити всі ми. Люди думають, що достатньо лише все переосмислити, або лише зменшити споживання, або змінити спосіб розподілу води. Це не те, що робить Ізраїль. Їх успіх полягає в тому, що працює ціла система, щоб продумати одночасно десятки речей. Про це моя книга «Нехай буде вода».