Посттравматичний синдром: Стівен Гайтон «Соловей не дасть тобі заснути» VS Юлія Ілюха «Східний синдром»

Той, хто пройшов крізь вогонь і вистояв, – книжки канадця Стівена Гайтона та українки Юлії Ілюхи показують пекло післявоєнного синдрому та як герої долають його кожен по-своєму.

Трохи теорії

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – психічний розлад, який виникає внаслідок травмуючих подій: насильства, війни, теракту, аварії, катастрофи… Тривожність, переживання стресових подій знову і знову, розлади сну, апатія, напади агресії – у цього неврозу чимало симптомів. Часто разом з ним розвивається депресія, яка не дозволяє поставити правильний діагноз.

Люди, які переживають ПТСР не можуть знайти собі місця, адже психічно вони не повернулись звідти, де отримали травму. Синдром заважає їм рухатись далі. Міні-історію тисяч ветеранів з поствоєнним синдромом лірично показав гурт Five Finger Death Punch у відео на пісню Wrong Side Of Heaven. Обов’язково подивіться: пісня чудова, а її повідомлення – ще сильніше. 

Що між цими книжками спільного

  • Війна забирає в них найдорожче

Персонажі Стівена Гайтона втрачають домівку та можливість жити так, як звикли і могли б за інших обставин.

Дім, кохання, – все це горить на вівтарі війни у романі Юлії Ілюхи.

  • Але й пропонує щось натомість

Маленька згуртована спільнотка – рідніша за найрідніших – ось як живуть греки у турецькій частині Кіпру. 

Звільнення від болю та здійснення давньої мрії – як не дивно, але саме це отримує героїня «Східного синдрому». 

  • Нове життя – не те, що було до того

Жоден з персонажів обох романів не повертається до того, чим займався до війни, яка провела чітку лінію. Вони опановують нові сфери діяльності, переїжджають, починають стосунки. 

  • Негативний військовий персонаж

Капітан Полат у «Соловей…», який не дає спокою мешканцям Вароші, – проходить через низку спецоперацій, але не може встояти перед купкою самоселі.

Досвідчений російський полковник (Чечня, Сирія, Україна) Сергій Сухарєв – віртуозно знущається зі своєї дружини Тетяни. Він теж отримає по заслузі.  

Стівен Гайтон «Соловей не дасть тобі заснути»

Роман про реабілітацію канадського кадрового військового грецького походження на Кіпрі. Еліас Трифанніс нікого не чіпає, та все ж одного вечора на нього нападають місцеві вояки. А все тому, що їм теж сподобалась дівчина – турецька журналістка Ейлюль, яка вибрала для себе Еліаса. Красуня ловить кулю і залишається лежати на вологому піску нічного пляжу, а хлопець тікає у заборонену зону – покинуте курортне містечко Вароша, де височіють напіврозвалені готелі, розорені крамниці та рясніють оливкові дерева. 

Коли Триф наступного дня приходить до тями, він розуміє, що місто – зовсім не покинуте. Йому доводиться згадати все, що знав з грецької, щоб вижити серед самоселів. Простий побут поволі лікує його, та комусь з турецького боку дуже хочеться крові «грека», тож більше спокою вони не матимуть. 

Серед персонажів Гайтона: старе подружжя з сином-інвалідом, які ніколи не хотіли залишити Варошу; німецький миротворець ООН Роланд – історик та поліглот, який підтримує сякий-такий зв’язок із зовнішнім світом; підстаркуватий грецький націоналіст Неокліс, який прагне винищити всіх турків; молода матір Кеті, яка дуже кохала свого чоловіка-турка, полковник Кая – турецький командувач, який з усіма хоче миру – пацифіст і гедоніст; капітан Полат, прізвище якого так гарно римується з Пилат – і це невипадково.  

Потужна історія про покарану підлість, кохання попри все та волю до життя, яка не раз вичавлюватиме з вас сльозу.  

Стівен Гайтон «Соловей не дасть тобі заснути»

Війна на сході України звела разом: Василя – уродженця Рівного, який поїхав до Харкова вчитись в «юрці» і там залишився; успішного програміста Макса з Донбасу, який мав власний бізнес, та росіянку Таню, яка втекла від чоловіка-тирана до Києва, а там стала активісткою Майдану, а згодом – військовим медиком. Ці троє стають кутами химерного любовного трикутника, трикутника болю та нездійснених мрій. 

Кожен персонаж «Синдрому» – міцний, мов камінь, і водночас крихкий, як вдарити занадто сильно. Війна гартує їх, але по кожному б’є надто сильно: Василь втрачає землю під ногами, Макс навіть не уявляє, де похована його наречена Оля, Таня розуміє, що чоловік поруч і може дотягнутись до неї своїми сталевими кулаками.  

«Якби її спитали, де їй було страшніше: на війні чи тут, у Києві, наодинці з думками про Сергія, відповідь була б однозначна – тут. Бо війна – це лотерея. Вона не обирає, кого вбити, вона тільки розкидає своє вбивче насіння, не розбираючи, крізь чи розпанахані груди вони проросте. Війна дає шанс вижити. А Сергій – вона знала це – жодного шансу не дасть».

«Східний синдром» не жаліє жодного з них, та хтось може переступити через невидиму межу і дозволити собі жити далі, а хтось скніє на дні початої пляшки.

Хто з них переміг

Той випадок, коли не можу визначити переможця, та й не хочу, тому що обидві ці книжки про те, що так потрібно кожному з нас – про віру в те, що буде добре. Якщо не сьогодні, то вже зовсім-зовсім скоро. Цікаві пронизливі тексти, які дають надію, – чого ще хотіти вередливому читачеві? 

«Соловей не дасть тобі заснути» – майже вдвічі більший за обсягом за суперника та повніше розкриває характери. «Східний синдром» натомість перемагає його динамізмом та емоційною складовою. Як на мене, тим, хто цікавиться темами війни та поствоєнного періоду, читати потрібно обидва роман, адже вони демонструють різні аспекти, а ще проводять читача через правдивий катарсис. 

Плачте разом з героями, не соромтесь, нехай ці сльози полегшать біль.