Як підбити підсумки 2019 року і спланувати наступний — та яка література в цьому допоможе

Напередодні нового року для багатьох вже стало традицією планування – хтось просто пише списки, хтось купує різноманітні планери, де детально розписує свої плани і побажання щодо наступного року – із кожним роком у продажу їх з’являється все більше, на різний смак і для різних потреб. Та чи реалізовуються потім списки задуманого, чи не залишаються планери заповненими тільки на перший тиждень або місяць, а решту року відлежуться поміж іншими блокнотами? 

Що потрібно для ефективного планування, які передумови обов’язково потрібно врахувати та що нам дають підведення підсумків минулого року – про це блог Yakaboo розпитав Ірину Юськову, психологиню, тренерку з розвитку емоційного інтелекту. Ірина вже понад 12 років допомагає клієнтам та відвідувачам її лекцій прислухатися до себе задля особистої ефективності – щоб досягати цілей та реалізовувати задумане. 

GV_00315-2 (1)

1. Чому важливо підбивати підсумки року, що минає? Можеш порадити кілька ефективних методик?

Як на мене, це головна частина в плануванні. Без аналізу наш план буде схожий на витримування загального стандарту, який складається із стереотипів, з ярликів, суб’єктивних коментарів оточення. А потрібно саме власне бачення і чесні відповіді «чого я хочу». Тому аналіз прожитого відрізку життя – це саме спосіб вивести уроки. Ви зізнаєтесь собі чесно, що зроблено «на п’ятірочку», де самі свідомо лінувались і головне – чому? Адже людина ходить по колу з року в рік, не реалізовуючи свої мрії, тому що не бачить причинно-наслідкові зв’язки. Це можна зробити за допомогою рефлексії, зайнявши «позицію спостерігача», оглядаючись на прожитий рік. Це наче ви і головний герой, і глядач фільму одночасно. Глядач фільму співпереживає актору, але при цьому бачить всі вихідні умови ситуації та мотиви інших героїв. Ми ж, перебуваючи в гострій емоційній фазі часто даємо хибну оцінку реальності і можемо вивести уроки в дуже «дитячій позиції»: я – хороша, а він – поганий, більше не буду з ним спілкуватись. Урок під час аналізу – це що саме не вдалось у нашій взаємодії і чому. Замість оцінки «хороший–поганий» варто змістити свій фокус на власні вміння – чи вдалось вам донести свою позицію; чи вдалось вам почути кардинальну іншу реальність співрозмовника; чи намагались взагалі слухати, замість переконувати у власній точці зору. 

Тому нульовим кроком являється не сам аналіз, а підготовка до нього: згадати все. Я спочатку по пам’яті виписую ключові моменти кожного місяця, що мають для мене емоційну прив’язку будь-якого забарвлення (приємні і не дуже). А потім вже на допомогу приходить календар, соціальні мережі, які веду досить активно і можу відслідкувати події в своєму житті. Навіть по цій таблиці бачу взаємозв’язки: вплив людей на темп та насиченість мого життя, книги, місця тощо. 

Ці взаємозв’язки переводять мене до другого етапу – аналізу оточення. Я підводжу ефективність кожного значимого контакту: з ким продовжувати взаємодію, бо це дає плідні та взаємовигідні плоди, а хто міг виявитись для мене токсичним і звести до мінімуму спілкування. В цей час я також займаюсь чисткою, так би мовити – позбавляюсь непотрібних або недоречних подарунків, речей, одягу, відписуюсь в соціальних мережах, скасовую підписки на продукти чи клуби та складаю потенційний список того, що хочу в собі розвивати – від людей, які мене надихають своїм прикладом.

Також важливо перевірити себе  технікою «5 why» або «навіщо?», коли мінімум 5 разів задаєте собі запитання до кожної нової відповіді «навіщо це мені». Наприклад, вивчення іноземної мови чи біг по ранкам – це звучить як корисна справа. Але так тяжко себе дисциплінувати і за рік хоча б більше місяця тренуватись у цьому. Доки не відповім чесно, навіщо мені це і як напряму збільшиться моя ефективність, не вписую це до своїх планів. Наприклад, вивчення складнішого рівня англійської перетворюється із «колись пригодиться» у «щоб отримати пропозицію співпраці на англомовному ринку» в другій половині наступного року.

2. Що нам дає планування?

Дає матеріалізовані в слова бажання і переведені в чіткі цілі та усвідомлення потрібних кроків / ресурсів для їх реалізації. Дає звужений фокус на можливостях саме для мене і шансу мобілізувати свої сили, аби досягати свої цілі, замість щоразу задавати собі запитання «моя–не моя можливість». Дає чесну розмову з собою і можливість звіритись з внутрішнім компасом, цінностями, переконатись, чи в тому напрямку рухаєтесь взагалі. А можливо, варто напрям змінити, а не швидкість? Та це дає не саме планування, як така чесна розмова з собою під час будь-якого виду планування. На це вже не кожен наважується, адже в багатьох підхід «поставлю планку вище, щоб хотілось пересилити себе стрибати взагалі». Це про самоґвалтування та життя за чужим планом, доводити комусь і про потенційні розчарування «планування–не працює».

3. Чи є секрети дієвого планування?

Дієвість відбувається тоді, коли людина знає себе і чого хоче. Коли чесно зізнається, де слабкі сторони, а де сильні. Коли виводить реалістичні плани, опираючись на:

  • свої чесні відповіді, знання себе та своїх реальних потреб;
  • регулярну рефлексію «чому в мене вийшло саме так?»;
  • власні цінності, а не моду.

4. Наскільки детально треба пропрацьовувати план на рік? Як часто впродовж року його варто переглядати і коригувати?

Навіть описаний у вигляді речень (не відSMARTованих цілей) план – це вже бачення себе в майбутньому. Якщо для того, щоб побачити себе в майбутньому часі вам важливо розписати окремо оточення, потрібні вміння та звички у календарний графік та баланс роботи і відпочинку, то це може зайняти більше аркушів. Але найбільша цінність планування перед новим календарним роком полягає в тому, що ви вміло розподіляєте ресурси і ставите перед собою задачі відповідно до сезону, знаючи себе: коли ви більш продуктивні, коли менш або в пріоритеті сімейні / робочі важливі події. 

5. Чи є універсальні поради для всіх, чи кожен повинен знайти дієві для себе методи планування?

Однозначно що дієве для мене – варто знати. Для всіх підійдуть лиш етапи: чистка, аналіз, стратегічне бачення, списки звичок та потрібних вмінь, конкретні кроки по сезонам і місяцям, чіткий покроковий графік на перший місяць.

6. Які найпопулярніші помилки в плануванні року, що заважають реалізувати заплановане?

  1. Планувати без аналізу – це вирвані, часто нереалістичні плани, запал досягати яких проходить вже після першого місяця. Навіть цей період тримається на запалі «потрібно» або «повинен», а не свої особисті мірки відчуття задоволеності результатом. 
  2. Планування без врахування цінностей – часто це зумовлює мобілізацію сил, в тому числі психічних і навіть після досягнення таких цілей, людина відчуває сильне спустошення, смуток, навіть розчарування. Не було дано відповідь собі – навіщо це мені, заради чого були всі мої зусилля? 
  3. Некоректний спосіб досягнення бажаного. Наприклад, побудова стосунків без знання потреб та мови любові іншої людини, а лише так, як вам підходить, що є «щастям» для вас, без звірки поглядів.

7. Які книжки можуть допомогти спланувати правильно?

Рік продуктивності
Кріс Бейлі

Наш формат, 2019, пер. Ірина Павленко

Как привести дела в порядок
Девід Аллен

МИФ, 2019, пер. Юлія Константинова

Розпали вогонь
Даніелла Лапорт

КСД, 2019, пер. Світлана Новікова

Як ви збудуєте своє життя
Клейтон Крістенсен

Видавництво Старого Лева, 2015

Стратегії геніїв
Майкл А. Кусумано

КСД, 2017, пер. А.Новікова

Достижение целей
Мерилін Аткінсон

Альпіна, 2012

8. Яку літературу, що може мотивувати до змін у новому році, порадиш?

До змін та щоб наступне планування було більш виваженим і рік провести у дослідженні себе та своїх цінностей, рекомендую наступну літературу:

Мар'яна Хемій
Редакторка блогу. Люблю книжки, розмови, подорожі.

126 thoughts on “Як підбити підсумки 2019 року і спланувати наступний — та яка література в цьому допоможе

    Добавить комментарий