- Інтернет подарував нам доступ до терабайтів безкоштовної інформації. Завдяки Всесвітній мережі можна взагалі не витрачатися на квитки в кіно, книги чи альбоми улюблених музичних виконавців. Але ціна за все це, насправді, досить висока. «Смерть митця» – це правдива розповідь відомого критика Вільяма Дерезевіца про скрутне становище більшості творчих професій у сучасному світі, а також сумлінне керівництво до дії: що робити і як в таких умовах жити.
- На запитання: «як живеться митцям у цифрову епоху?» – думки розбіглись…
- Чим особлива книжка Дерезевіца?
- Що, на думку автора, призвело до зубожіння творчих працівників у ХХІ столітті?
- Що можна обговорити за чашечкою кави з автором?
- Кому варто читати
- Кому не варто читати
- Схожі книжки
- Автор: Сергій Черевань
Інтернет подарував нам доступ до терабайтів безкоштовної інформації. Завдяки Всесвітній мережі можна взагалі не витрачатися на квитки в кіно, книги чи альбоми улюблених музичних виконавців. Але ціна за все це, насправді, досить висока. «Смерть митця» – це правдива розповідь відомого критика Вільяма Дерезевіца про скрутне становище більшості творчих професій у сучасному світі, а також сумлінне керівництво до дії: що робити і як в таких умовах жити.
На запитання: «як живеться митцям у цифрову епоху?» – думки розбіглись…
І. Представники Кремнієвої долини вважають, що «ще ніколи не було ліпшого часу для того, щоб заробляти творчістю». Сучасні смартфони, купа цікавих програм, додатків – усі потрібні інструменти вже є під рукою. Хто завгодно зараз може стати звукорежисером, фотографом, графічним дизайнером і т. д. Потрібно тільки знайти свою нішу і творити в ній унікальний контент.
ІІ. А самі музиканти, письменники, художники і кінорежисери відстоюють діаметрально протилежну думку. Звісно, опублікувати можна будь-що, але хто за це заплатить? Все стало безкоштовним – музика, тексти, відео, картинки – ВСЕ! Який сенс морочити голову, якщо все це можна просто завантажити з Мережі? Скажемо так – «якщо нічого не зміниться, мистецтво в багатьох його проявах може просто не вижити».
То хто ж має рацію? Є люди, які сьогодні дійсно заробляють на творчості. Як їм це вдається? Вільям Дерезевіц, відомий літературний критик, есеїст і знавець сучасної культури, готовий відповісти на ці та інші запитання.
Ще ніколи творчі плоди не були такими доступними і при цьому не цінувалися так дешево.
«З розвитком Інтернету доходи творчих індустрій у світовому масштабі насправді сильно знизилися. Процвітають ті, хто продукують пристрої та технології, а не творці контенту, – розповідає головний редактор Livebook Анна Бабяшкіна. – Порівняно з 1999 роком загальний світовий дохід музикантів значно знизився – з 39 млрд доларів до 19 млрд. Здається, що заробляти стало простіше, та, насправді, – набагато складніше».
Чим особлива книжка Дерезевіца?
Книга написана на основі інтерв’ю з представниками творчого світу, які ще раз доводять, що перед нашими очима відбувається епохальна трансформація.
З одного боку, зараз епоха аматорського мистецтва – часу, коли кожен бажаючий може завантажити відео в TikTok і проголосити себе співаком або режисером.
З другого – глобальне піратство, яке веде до того, що люди щиро не розуміють, чому вони повинні платити за фільм чи книгу, які можна скачати безкоштовно.
До Вільяма Дерезевіца мало хто підіймав ці теми так ретельно. Йому вдалося зібрати величезну кількість митців під однією обкладинкою, та ще й записати унікальну історію кожного.
Вільям Дерезевіц виокремлює три основні парадигми, через які пройшло мистецтво за останні кілька століть. В епоху Ренесансу художники були майстрами, у ХIХ столітті – богемою, а в ХХ столітті – професіоналами. Нині, автор стверджує, що ми входимо у «четверту парадигму» еволюції мистецтва, у якій на тлі нової економічної моделі світ спостерігаємо за поступовим зникненням митців «середнього класу».
Що, на думку автора, призвело до зубожіння творчих працівників у ХХІ столітті?
- Демонетизація контенту. Як тільки музику, текст і зображення стало можливим відцифровувати і передати онлайн, миттєво відчинилися двері для вільного файлообміну та інших форм піратства.
- Добровільна щедрість. Щойно розповсюджувачі контенту зрозуміли, що його все одно будуть красти, вони стали роздавати його «за спасибі» або оголошувати занадто низьку ціну.
- Знецінення мистецтва в очах глядачів. За наявності Facebook, Instagram, YouTube та інших соціальних ресурсів, музика, тексти та зображення стали уподібнюватися воді з водопроводу, яку можна увімкнути і вона тече нескінченним потоком.
- Розквіт Інтернету і занепад культурної індустрії. В світі мистецтва настає дефіцит художньої освіти. Сьогодні в митців не інвестують – вони мають вкладати в себе самі.
Що можна обговорити за чашечкою кави з автором?
- Демонетизація контенту. Як тільки музику, текст і зображення стало можливим відцифровувати і передати онлайн, миттєво відчинилися двері для вільного файлообміну та інших форм піратства.
- Добровільна щедрість. Щойно розповсюджувачі контенту зрозуміли, що його все одно будуть красти, вони стали роздавати його «за спасибі» або оголошувати занадто низьку ціну.
- Знецінення мистецтва в очах глядачів. За наявності Facebook, Instagram, YouTube та інших соціальних ресурсів, музика, тексти та зображення стали уподібнюватися воді з водопроводу, яку можна увімкнути і вона тече нескінченним потоком.
- Розквіт Інтернету і занепад культурної індустрії. В світі мистецтва настає дефіцит художньої освіти. Сьогодні в митців не інвестують – вони мають вкладати в себе самі.
А також, що насправді означає бути художником тут і зараз.
Кому варто читати
Тим, кого цікавить взаємодія між великими платформами, митцями і грішми, яку вони створюють. Читати всім представникам творчих професій і поціновувачам прекрасного.
Кому не варто читати
Тим, кому мистецтво не заходить.
