Роман «Міс Черіті» Марі-Од Мюрай, що незабаром вийде у видавництві «Час майстрів» – це маленький театр життя, сповнений великих та малих драм, що супроводжують зростання героїні у світі лондонського вищого суспільства XIX століття. Натхненний біографією Беатрікс Поттер, прикрашений ніжними та живими акварелями Філіпа Дюма, цей роман присвячений також іншим відомим персонажам, які належать до британської спадщини: кролику Беатрікс Поттер, ворону Чарльза Діккенса, Оскарові Вайльду та Бернардові Шоу.
Про авторку
Марі-Од Мюрай — французька письменниця, найбільш відома своїми дитячими та підлітковими романами, що охоплюють широке коло тем, включаючи змішані сім’ї, самоідентифікацію, психічне здоров’я. Була нагороджена званням Кавалера Почесного легіону у Франції. В 2022 році отримала премію Ганса Крістіана Андерсена. На батьківщині авторки її книжки продаються загальними накладами 200 000 щорічно.
Марі-Од Мюрай про «Міс Черіті»
«Мій роман «Міс Черіті» — це данина поваги творчиням ХІХ століття, їхній залізній силі волі, завдяки якій вони прокладали свій шлях у світі, що ним правили чоловіки. Я ніяк не могла обрати постать для наслідування: Джейн Остін, графиня де Сеґюр, Шарлотта Бронте чи Жорж Санд? Аж тоді я згадала про біографію, яку мені подарували десь двадцять п’ять років тому, — «Маленький світ тварин Беатрікс Поттер» Маргарет Лейн. Я перечитала її й була зачудована. Це правдива історія про життя героїні в тій вікторіанській Англії, яку я щиро люблю. Тож я перетворила справжню історію життя на вигадану автобіографію — життєпис Черіті Тіддлер, героїні, яка дуже нагадує мені мене: маленька дівчинка, замкнена в зачарованому колі, якій поволі, крок за кроком удається ствердити своє право на існування в очах інших. Вона цього досягала завдяки малюванню, а я — завдяки письму.»
Сюжет: фемінізм і акварелі на тлі вікторіанської Англії
Ми знайомимося з головною героїнею роману в недільний день зими 1875 року в будинку родини Тіддлер, що розташований у новому районі Лондона. Черіті Тіддлер 5 років, і вона повинна виконати свій недільний обов’язок: пройти у своєї матері екзамен з релігії, вивчивши напамʼять «Духовний порадник для юної душі». Дівчинка слухняно відповідає, хоч і вважає ці запитання — і відповіді, яких очікує її мати, — абсолютно дурними. Все своє дитяче життя Черіті проводить в дитячій кімнаті на 3-му поверсі, покинута батьками, які вважають недоречним самостійно доглядати за дитиною, якщо цю роботу можуть виконати слуги.
Маленька Черіті була приречена гинути від нудьги і самотності, якби не три зустрічі. Перша сталася під столом у їдальні: дівчинка побачила мишку, «теплу й гладеньку грудочку», яку назвала Мадам Тихоніжкою. Незабаром з’являються й інші тварини — їжаки, равлики, пуголовки, жаби, щури, соні, солов’ї та кролики, пробуджуючи в Черіті пристрасть до біології, ботаніки та зоології. Друга важлива зустріч — із книжкою. Черіті відкрила батьківську бібліотеку і поглинала всі книжки, що їй траплялися, особливо — п’єси Шекспіра. У десять років вона напам’ять вивчила «Гамлета». Завдяки третій зустрічі, із французькою гувернанткою Бланш, Черіті опанувала мистецтво малювання, завдяки якому створить акварелі всіх тварин, що живуть в її кімнаті.
Так проходить дитинство Черіті, присвячене навчанню та науковим експериментам. У підлітковому віці вона частіше відвідує музеї, ніж бали, поглиблює свої наукові знання, а не займається пошуками чоловіка, як інші дівчата з вищих кіл вікторіанського суспільства. Згодом, аби звільнитися від опіки батьків, Черіті вирішує здобути фінансову незалежність і створює свою першу дитячу книжку, яку пише та ілюструє сама.
Сторінка за сторінкою, ми спостерігаємо за зростанням і дорослішанням сучасної жінки, письменниці, в жорстких патріархальних умовах суспільства XIX століття. Але не оминула авторка й тему кохання. Черіті Тіддлер — дівчина, «яка не виходить заміж, щоб залишатися незалежною, і яка сама заробляє на життя». Тим цікавіше спостерігати за іскрою, яка запалить вогонь в очах Черіті, коли поряд зʼявиться чоловік, що поділяє її захоплення Шекспіром і обожнює театр.
У романі Марі-Од Мюрай переплітаються дуже багато тем. Якщо на поверхні йдеться про незалежність жінки, то свобода творчості, світ видавничої справи та відносини письменника з видавцем також не залишаються осторонь.
Літературні алюзії, інтелектуальний гумор, тонкі спостереження за суспільством і людьми
Іронічна, чуттєва й делікатна, «Міс Черіті», яку переклав з французької Олексій Абраменко, прикрашена більш ніж 100 акварелями Філіпа Дюма, — це поєднання драматургії, художньої біографії та інтелектуальної прози з теплим, м’яким гумором і глибоким психологізмом. “Смачні” діалоги, подані як у пʼєсі, часто супроводжуються сценічними ремарками, задають ритм оповіді та дають можливість почути голоси персонажів.
«Міс Черіті» — це історія, яка надовго залишається в пам’яті після того, як закриваєш книгу. З атмосферним описом Англії кінця XIX століття, точними, приправленими гумором зауваженнями про соціальні коди, роль чоловіків, місце жінок, художників, видавців, роман сподобається підліткам, прихильникам історичних романів, любовних історій, феміністичної літератури.
Цитата
«Перечитуючи свої записи, я усвідомлюю, що може скластися враження, ніби я жила геть сама у дитячій серед жаб і мишей. Що ж, це було не так уже й далеко від істини. Мене рідко кликали до вітальні. Матінка належали до тих людей, які вважали, що дитина могла щонайбільше тішити око, але в жодному разі не дратувати слух. А в ті часи (я народилася в 1870 році) таких було чимало.»
