Надихаюча, кольорова, інтерактивна — дитяча книжка “Непосидючка, який любив бігати” про біг, родину та друзів сподобалась багатьом юним читачам. Після прочитання багато хто з них попросив у батьків бігові кросівки, а деякі родини почали бігати усі разом! Авторка книжки, Олеся Кешеля-Ісак – журналістка, письменниця, перекладачка і пристрасна любителька бігу. Вона входить до двадцятки українців, які пробігли всі шість найбільших марафонів світу. У інтерв’ю Yakaboo Publishing вона розповідає про секрети виховання активної особистості та нові пригоди Непосидючки.
Книжка, заснована на реальних подіях
Відкрию секрет: письменники завжди пишуть про себе і всі їхні герої мають прототипів. Інакше історія не вийде цікавою. Часом мені навіть буває страшно: а раптом хтось впізнає себе і образиться? Але така вже у нас, письменників, робота: писати про те, що ми бачимо і як ми це бачимо.
Я створила “Непосидючку”, спостерігаючи за власними дітьми. Вони змалечку беруть участь у всіх наших сімейних активностях, в тому числі спортивних. Якось я помітила, як важливо для них бути номером один, «стати на п’єдестал», перемогти. Проте золота медалька не має стати головною метою в житті. Як марафонець я знаю: найціннішим є той шлях, який ти проходиш до фінішу, а не сам фініш. То ж я вирішила написати таку історію для своїх дітей.
Від народження мої діти, Марк і Алісія, – непосидючі. Вони не цікавляться саме бігом. Вони просто люблять гратися і я всіляко стимулюю їхні захоплення. Адже не всі сучасні діти вміють гратися: часом дивуєшся, що багато хто з них може годинами просиджувати в телефонах, проте не знає, що робити, наприклад, з м’ячиком.
Поради: як прищепити дітям “спортивні цінності”
Для персонажа ж Мами я використала власний досвід у спорті. Я теж пройшла всі ці етапи від намагання перемогти всіх до усвідомлення, що біг і взагалі любительський спорт має зовсім інші цінності.
Порада 1: Будьте поруч
Виходьте з дому, ідіть в ліс, в поле, в парк, туди, де можна відключитися від телефону і комп’ютера, грайте з дітьми в ігри, ганяйтеся за ними, показуйте їм красу природи. Ви для того і стали батьками, щоб навчити їх жити «реальним життям». Це ваша робота. Ви тоді батьки, коли ви граєтеся з ними, а не тоді, коли купуєте дорогі подарунки. Я знаю, що це складно. Але бути батьками – нелегко. Ви не зможете зацікавити дітей ані спортом, ані чимось іншим, якщо самі власною персоною не будете поряд з ними.
Порада 2: Знаходьте час для розмови
Коли я писала книжку, я писала її більше для самих дітей. Бо розуміла, що батькам часом не вистачає слів, щоб пояснити дітям, що саме можна вважати поразкою, а що перемогою, якою цінною є дружба, як важливо поважати захоплення батьків і підтримувати одне одного в родині. Знаю, як часто нам, батькам, хочеться, щоб наші діти були правильними, успішними, ідеальними, як у книжках чи фільмах. Але ж і ми неідеальні. І діти наші просто такі, які вони є. Не треба їх ламати. Ми як батьки дуже багато говоримо зі своїми дітьми. Часом ми можемо не розуміти причини їхніх вчинків. Бесіда – найкраще джерело інформації.
Порада 3: Будьте завжди на боці дитини
Говоріть з дітьми і намагайтеся їх підтримувати. Тоді вони довірятимуть вам. Навіть, коли стається щось «не таке», я завжди завершую розмову словами: «Діти, я хочу, щоб ви знали, що ми з татом завжди у всьому вас підтримаємо. Навіть якщо ви зробите щось зовсім нехороше, ви можете на нас розраховувати. Ми завжди будемо за вас».
Реакції читачів “Непосидючки”
Часом мені приходять повідомлення у Instagram чи Facebook такого змісту: «Моя донька (син) попросили купити кросівки для бігу і зареєструвати їх на забіг». І я прямо танцюю. Це дуже приємно. Я ціную кожного свого читача і читачку. Не забуваймо, що діти мають великий вплив на батьків. Тож сподіваюся, багато хто вже бігає сім’ями.
Але моя книжка не лише про біг. Там закладений набагато глибший меседж: це історія про те, як важливо вміти зробити вибір, як розпізнати, що для нас головне, а що – другорядне. Як навчитися займати активну життєву позицію. Я не закликаю всіх бігати. У моєму ідеальному світі люди просто активні. У всьому. Вони вміють критично мислити, не піддаються впливу інформаційних технологій, вміють контролювати свої амбіції та емоції і головне – чути своє серце. Як це робить малий персонаж моєї книжки, Тео. Він почув, що сказало йому його серце у такий відповідальний момент у його житті. Він прийняв дуже доросле рішення. І я пишаюся ним так само як пишається ним його мама!
“Непосидючка 2.0”: про що буде нова книжка
Нова книжка буде точно. Непосидючка дуже хоче розповісти своїм читачам, які його полюбили, про їжу. Він потрапить у дуже цікаві пригоди, з яких винесе новий досвід і збагне, чому важливо розуміти, що і для чого ти їси. Він поділиться з читачами кількома рецептами, навчить їх, як користуватися кухонними приладами і у нього з’явиться ще один вірний друг. Хочете почитати про нові пригоди Непосидючки? Тоді я поспішу їх дописати.
