Ніколи знову. День пам’яті і примирення – щоб згадати тих, хто загинув у війні, і зрозуміти, яким же важливим є мир. Хоча ця дата стосується насамперед Другої світової війни, у літературі чимало сильних творів і про конфлікти менших масштабів. У нашій добірці ви знайдете і романи, і розповіді, засновані на реальних подіях, і мемуари, і портрети епохи.
Класичні романи про війну
Еріх Марія Ремарк та Ернест Гемінґвей – визнані майстри літератури про війну, які, проте, зображають її романтично, її боїшся, але не настільки, щоб тікати світ за очі. Серед українських авторів варто звернути увагу на прозу Олеся Гончара, зокрема на роман «Людина і зброя».
Роман розповідає про солдатів Першої світової війни. Хлопчаки раптово мусили стати вбивцями, днювати і ночувати в окопах, запускати снаряди і ухилятись від них. Вони загартувались, зачерствіли, але так і не змужніли, залишившись підлітками. Вони бачитимуть смерть постійно і самі спричинятимуться до неї. Ховатимуть союзників та не жалітимуть противників. Трагедію війни пом’якшуватимуть жарти тих, кому важко сміятись, але інакше легко збожеволіти. Пауль Боймер уціліє, та чи зможе повернути собі життя – щоб воно було хоча б таким, як до війни? Чи ця рана ніколи не загоїться…
«Прощавай, зброє» – історія кохання на тлі війни, у якій можна розгледіти і самого автора, тому що це і він, і водночас не він. Роман вважається одним із найсильніших творів про війну в американській літературі, недарма Гемінґвей переписував кінцівку 27 разів, щоб сказати саме те, що прагнув. Сухуватий телеграфний стиль створює правдивий репортаж – читач мовби сам бачить те, що відбувається. Він стає свідком героїзму і всепоглинаючого болю, разом з персонажами кохає і кидається в атаку, а потім допомагає виносити поранених, бо не може інакше. Хоч ця війна не прийшла до нього додому, та він не залишиться осторонь.
Реальні жертви гібридної війни
«Позивний “Бандерас”» – екранізований екшн та бойовик, надзвичайно динамічний роман, що розповідає про полювання на російського крота – таємничого шпигуна Манекена, досі не розкритого, тому особливого підступного та небезпечного. Колишній працівник СБУ Антон Саєнко опиняється біля рідного села Веселого, вишукуючи диверсанта. Його команда контррозвідників прикидається саперами, щоб вирахувати ворога. Поряд із розслідуванням Саєнко “Бандерас” зустрічає шкільне кохання та кращого друга з минулого, які залишились жити там, де лунають обстріли.
«Точка нуль» – збірка коротких есеїв з передової, де мобілізований письменник був 10 місяців. Артем Чех змальовує події 2015-2017 років, свідком яких був. Його відверті розповіді про сучасних українських військових, які, звісно, відчувають і біль, і страх, і навіть зневіру, але не ламаються, вони – не невразливі командоси, яких люблять показувати в американських бойовиках, і не бідолахи, яким не вдалось «відкосити». У кожного з них своя причина бути тут і вистояти. Письменник показує і тих, хто працює в тилу: волонтерів, рідних, які підтримують своїх героїв.
Крижаний подих холодної війни
Гонка озброєнь, щоб пограти м’язами перед противником, і тонка грань, після якої від Землі може не залишитись нічого. Час напруження та величезних витрат на оборону, щоб тримати весь світ у неспокої.
Альтернативна антиутопічна історія прибульця Супермена – як би склалась його доля, якби ракета з малюком впала не на території Канзасу, а десь у ріллю колгоспу в УРСР? Яким би став супергерой, вихований українськими селянами? Зроблю підказку: він став би наступником Сталіна, і з часом тоталітарна іржа підточила б його спраглу справедливості душу. Союз далі скочувався б у вир постійного терору. Разом з Суперменом комунізм будує Дивожінка Діана. Противники теж класичні: Бетмен (у новому образі) та геніальний Лекс Лютор.
Шпигуни – непомітна, але часто критично важлива військова одиниця. Роман пулітцерівського лауреата переносить в епоху жорстокого протистояння США та СРСР. Автор взяв за основу історію Альфреда Толкачова – фахівця з зв’язку, який відкрив таємниці радянського ППО, що дало Штатам велику перевагу. Людина проти системи – що вона може зробити самотужки? Чи може гвинтик змусити все посипатись? Виявляється, що й зусилля одного достатньо, якщо стане рішучості йти до кінця.
Відгомін війни
Війна змінює кожного, хто має до неї стосунок. Когось робить цинічнішим, когось вразливішим, когось загартовує, когось нищить, комусь дарує шанс почати все знову, для когось закриває всі двері. Далі поговоримо про книжки, які можна окреслити словом «післявоєнне».
Батько Гаррі Паркера – НАТОвський генерал, тож не дивно, що син вибрав для себе військову спеціалізацію. Чоловік воював у Афганістані та Іраку і втратив обидві ноги. «Анатомія солдата» – його реабілітація, праця, яка повернула чоловіка до життя та допомогла пережити та перегорнути сторінку. Її оповідачі – неживі предмети, кожен з яких додає історію до картини війни. Військові, мирні жителі і терористи – у цьому творі вони такі близькі, такі живі. За крок до трагедії, за крок до зцілення. А що ж до Гаррі Паркера – то з ним все гаразд, він студіює мистецтво і пише картини, як завжди мріяв.
Комо – мальовниче озеро в Альпах на півночі Італії. Головний герой приїхав сюди писати в розкішній резиденції. Він налягає на елітний алкоголь, фліртує і зовсім не пише, бо не буває тверезим. Він жодного разу не згадує війну, яка пошматувала Югославію і втопила її у крові, війну, яка назавжди розсварила сусідів і ніколи не забудеться. Його італійська гульня – спроба втекти від спогадів, трохи пожити життям, якого не матиме на батьківщині. Він не хоче повертатись до руїни, та хто б хотів…
На реальних подіях
Книжки, написані на реальних подіях, мають неймовірну силу: вони лякають куди більше, ніж будь-яка вигадка, надихають вони в рази сильніше, тому що хтось вже це робив, тому що хтось вже зумів.
Американський журналіст Ніл Баскомб написав захопливий роман про те, як нацистам не вдалось створити супербомбу Гітлера. Інакше Друга світова війна могла мати геть інше завершення. Науковці та зброярі були близькі до прориву, об’єднавши зусилля, та британським спецслужбам і норвезьким воякам вдалось завадити цьому. Спецоперація, яка не була масштабною облогою, але мала чи не найсильніший вплив на перемогу союзників. У романі Ніла Баскомба жодного вигаданого героя, документальні свідчення та спогади складають цілісну історію.
Історія спортсмена Луї Замперіні – історія незламного духу. Американський легкоатлет-олімпієць під час Другої світової став військовим льотчиком. Він потрапив у полон до японців, які жорстоко знущались, мучили голодом та спрагою бранців, постійно принижували. Та Замперіні не здався, не зламався і зрештою вцілів, він навіть знайшов у собі сили потім простити. Тихоокеанському театру бойових дій у літературі приділяють не так багато уваги, тому ця книжка особливо цінна. А ще в неї емоційна екранізація.
На Аскольдовій могилі поховали їх… Битва під Крутами – героїчна сторінка визвольних змагань 1917-1920 років і неймовірно трагічна, адже сили були вкрай нерівними – патріотично налаштованих українських студентів було надто мало проти більшовицької навали під проводом Муравйова – це те, що ми пам’ятаємо з уроків історії. У романі «Крути 1918» більше барв та сюжетних поворотів: тут і кохання двох юнаків до однієї дівчини, і підступ, і зрада того, в кому не сумніваєшся. Захистити Батьківщини, зберегти любов – хоч і ціною власного життя.
Пронизлива історія кохання, яка почалась у концентраційному таборі. Лалі Соколов та Гіта Фурман зустрілись, коли в полоненої єврейки стерся порядковий номер, чоловік мав його поновити. Така робота – таврувати приречених на смерть. По різні боки, розділені походженням та ідеологією, але закохані. Вона вижила, він її не забув. Вони зустрілись знову і побрались. Разом зустріли золоту річницю весілля… Попри всі перешкоди, які наготувала для них Друга світова війна. Цю історію, в якій любов перемагає, на схилі віку авторці розповів сам Лалі.
Потужна воєнна публіцистика
Головна мета публіцистики – розповісти історію та викликати сильну емоцію, так, щоб ця історія ніколи не забулась. Публіцистика говорить словами очевидців, показує, що вони бачили, що відчували і як змогли вижити.
Документальна книжка нобелівської лауреатки розповідає про горе матерів, сини яких не повернулись живими в Афганістану. Вони повернулись у цинкових трунах, які потрібно було одразу віддати землі. Радянська влада, яка вже втрачала силу, все ж втрутилась у війну, якої не потребувала – і для тисяч юнаків це стало фатальним. «Цинкові хлопчики» – історія матерів, які хочуть знати правду, які хочуть знати, за що загинули їхні сини. За цими голосіннями не чути голосу автора і, може, так воно і краще.
Перемир’я після Першої світової тривало недовго – якихось двадцять років. У Європі наростало відчуття загрози – як це проявлялось, розкажуть двоє істориків, які дослідили безліч архівних документів, спогадів та свідчень. Зі «Змови диктаторів» ви дізнаєтесь про контекст та причини того, що вчорашні союзники стали непримиренними ворогами та готовими втопити весь світ у крові. Як після поділу чужих територій почали ласим оком дивитись на сусідове. Як конфлікт у Європі охопив полум’ям весь світ. Що це було насамперед: зіткнення ідеологій чи нестримне бажання правити всім світом?
25 історій жінок війни: військових, волонтерок, лікарок та медсестер, журналісток, які змогли стояти осторонь, готові жертвувати своїм часом, спокоєм, та й навіть життям заради миру. Кожна з них мала свої причини залишити звичні справи, опанувати нові вміння та присвятити себе військовій справі чи забезпеченню надійного тилу. Для когось з них війна стала одкровенням, яка показала, на кого варто розраховувати, а з ким краще не спілкуватись. Комусь вона принесла кохання, а в когось все забрала. Вона зробила їх міцнішими та відкрила щиру суть – жінок-войовниць та хранительок.
Карателі, правосеки, два раби і розп’ятий хлопчик – найпопулярніші штампи російської антиукраїнської пропаганди, якими вона отруює свідомість своїх співгромадян і всіх, хто це дивиться. Львівський журналіст та учасники АТО Влад Якушев показує фронт таким, яким бачив на власні очі. Про перевтілення мирних вчителів та техніків, ресторанних працівників та айтішників на військових, які можуть дати перцю російським кадровим армійцям, щоб захистити Україну, щоб вберегти її незалежність. Він показує, як гартуються характери, але люди залишаються людьми, навіть попри жахіття, які їм доводиться пережити.
Війна – каталізатор «ефекту Люцифера», коли цілком адекватні за інших обставин люди вчиняють звірства: вбивства, зґвалтування, катування… Особливі обставини? Тиск війни? Славенка Дракуліч спостерігає за Міжнародним кримінальним трибуналом у Гаазі та намагається зрозуміти, що спричинило таке кровопролиття в Югославії, чому протести не пішли демократичним шляхом, а вибухнули масовим насильством. Чи конфлікт був настільки давнім і глибоким, що бракувало всього лиш іскри.
Нон-фікшн: прагнеш миру, готуйся до війни
Пропонуємо дві корисні книжки, з яких можна почати вивчення цієї теми, для читачів широкого кола.
Мері Роуч – науковиця та популяризаторка науки, яка простою мовою та з гумором досліджує різноманітні важливі теми. У «Вояках» вона аналізує психологічний аспект війни – те, що найбільше тисне на солдата та деморалізує його. Її поради допоможуть зберегти здоровий глузд та холодний розум, не панікувати та берегти сили. Підкаже й, як убезпечити себе від несподіваних нападів, хоч головний ворог солдата не ворог, а виснаження, зневоднення та ігри власного розуму. Вона підкаже, як вплинути на противника, як похитнути його віру в себе і тим самим наблизити перемогу своєї країни.
Великий флот – ознака справжньої імперії, її завойовницька міць, міжнародний вплив, адже й океан не стане завадою для армії. Військові на кораблях завойовували й колонізували, добували цінні товари та дешеву робочу силу. Британська корона, майстерні нідерландці, високотехнологічні американці – якими були і якими зараз є ці флоти. Яким буде морський бій в епоху високих технологій? Наскільки важливим є флот у політичних стратегіях морських держав – розповідає український фахівець з національної безпеки.
Військові мемуари
Спогади про війну: солдатів, полонених, військових кореспондентів, цивільних, які не брали безпосередньої участі. Пропонуємо вам ознайомитись з мемуарами тих, хто стояв на найвищому рівні – політиків, які вершили історію.
Британського прем’єра часто називають людиною, яка змінила історію. Історики погоджуються в тому, що саме йому вдалось переламати хід Другої світової війни, переконавши США долучитись, та зараз рідко згадують про те, що у часи війни він був не надто популярним політиком, адже Британія могла залишитись осторонь (насправді ні, але тоді це ще не було так помітно). Різкий у висловах та вайлуватий, Черчилль ніколи не боявся брати на себе відповідальність за рішення та вмів мислити стратегічно. Його спогади про найважчі часи Європи – не тільки цінний історичний матеріал, а й доказ того, що рішучість може змінити все.
Жан Монне – французький політик ХХ століття, один з ідеологів створення європейського об’єднання, яке переросло у Євросоюз. Комерсант з провінції Коньяк став головним постачальником зброї та всього необхідного для армії, а особливо – продовольства для знесиленої та голодної Європи, яка не могла засівати поля під час обстрілів та військових дій. Він годував військо і цивільних, тому що вмів домовлятись. Саме він запропонував Черчиллю об’єднатись з Францією у 1940 році – тому Британія не могла залишити союзника на поталу гітлерівським військам. Його вплив не такий сильний, як провідних політиків, та дозволяє бачити усю складність управління країною, надто у стані війни.
Біографії військових
Біографії – ще одне історичне джерело, яке промальовує портрет епохи через риси людей, які її творять – і неважливо герої вони, чи радше антигерої, ті, хто входять в історію, чи радше вляпуються в неї.
«Герой імперії» – біографія юного Черчилля, коли тільки робив перші кроки в політиці і працював журналістом. Коли ж він став героєм? Коли рятував британців під час англо-бурської війни, очоливши бронепоїзд, який ми б зараз назвали бляшанкою на рейках, хоча як кореспондент мав би залишитись осторонь і в жодному разі не брати до рук зброї. Коли втікав з полону і повернувся додому зі славою та детально розповів про свої пригоди. Він ще тоді показав себе як вправний стратег та командувач, хай і купки воїнів. Всі починають з малого.
Чому чоловік, який в юності мріяв малювати, захотів захопити весь світ та об’єднати його ідеологією. Дослідник аналізує життєві та політичні кроки Адольфа Гітлера та говорить про його вплив та значення постаті в історії Німеччини, Європи, та й, зрештою, всього світу. Автор відходить від бачення фюрера як абсолютного зла, зриваючи штампи та упередження, він намагається оперувати тільки фактами. Чи був Гітлер породженням епохи? То чому деякі з його ідей і досі популярні серед вузьких кіл (а деякі й навіть серед широких, що навіть не підозрюють, чиї погляди розділяють).
15 thoughts on “Читати, щоб пам’ятати: довга добірка воєнної літератури”