14 травня виповнюється 150 років від дня народження Василя Стефаника. Ювілей письменника святкують без пафосу: театральний перфоманс, показ фільму «Камінний хрест», виставки та читання. Зібрали цікаві події та несподівані факти про українського новеліста №1.
У цьому році в Україні відзначають три ювілеї: Агатангела Кримського, Лесі Українки та Василя Стефаника, до творчості якого набагато менше уваги, ніж до авторки «Лісової пісні».
Так, сьогодні у Києві відбудеться перфоманс «Найліпше з мойого серця» на основі новел та листів Стефаника. Всього у доробку письменника 72 новели та 456 листів. На сцену літнього театру «Мушля», що у Маріїнському парку вийде письменниця Оксана Забужко, актори Ірма Вітовська, Андрій Ісаєнко, Юрій Дяк.
До перфомансу глядачів очікує презентація проєкту «СтефаникOnline» — це таймлайн життя письменника, який жив на зламі століть. Епізоди біографії Василя Стефаника покажуть за допомогою інтерфейсів відомих мобільних додатків.
15 травня у київському Довженко-центр заплановано перегляд фільму Леоніда Осики «Камінний хрест» (1968), створеного за однією з найвідоміших новел Василя Стефаника. Після фільму учасників очікує дискусія про художні засоби єдиної екранізації творів Стефаника.
1. У школі потерпав від булінгу
З нього знущалися учні та вчителі через те, що він був із селянської сім'ї, байдуже, що заможної. Ось як описував Стефаник шкільні роки: «не одну сльозу... зрібним рукавом обтирав». Попри глум він успішно здав іспити і вступив до університету.
2. Міг стати лікарем
Стефаник навчався на медичному факультеті Ягеллонського Університету в Кракові. Але замість зосередженого студіювання книжок з медицини, він надав перевагу літературному та громадському життю Кракова. «Вийшло діло без пуття», — писав письменник.
3. Був послом до австрійського парламенту
У 1908 році селяни обирають Стефаника послом від радикальної партії до австрійського парламенту, де він понад 10 років захищав права селян. Стефаник жодного разу не виступав у парламенті - політики здавалися йому нікчемними пустословами. Але Стефаник любив виступати з промовами на народних вічах. Коли керівництво Радикальної партії заявили про прихильність до соціалістичної ідеології - залишає цю політичну силу. Письменник був делегатом ЗУНР на історичному підписанні Акта Злуки 22 січня 1919 року.
4. Писав лише новели
Стефаник був майстерним новелістом. Сім'я часто зранку зустрічала його сплячим на столі біля стосику з трьох-чотирьох аркушів нової новели.
5. Сам виховав трьох козаків
Ольга Гаморак - єдина дружина Василя Стефаника. Вони разом училися в Дрогобицькій гімназії, листувалися і знаходили одне в одному добрих приятелів. Але спочатку Василь мав почуття до сестри Ольги - Євгенії, якій писав любовні листи, а Ольгу просив позичити гроші. Але з часом ситуація змінилася і пропозицію Стефаник зробив Ользі. Вони одружилися 26 січня 1904 року у Львові. Шлюбними батьками на їхньому весіллі були Іван Франко і Северин Данилович. Весільний бенкет відбувся в готелі «Ванда». Шлюб тривав 10 років - Ольга померла від хвороби легень. Після смерті дружини сам виховував трьох синів, яким став за тата і за маму.
6. Мав «літературний» роман з Ольгою Кобилянською
Стефаник і Кобилянська (на фото) поважали літературу одне одного, завжди спілкувалися на рівних. Ходили чутки, що у них роман. Але ймовірніше, що їхні почуття обмежувалися палким листуванням, що нагадує справжнісінький любовний роман. Чуттєвий, пристрасний та з елементами еротизму.
7. «Камінний хрест» — не новела
За жанровими ознаками цей твір є оповіданням, але подібно до інших творів письменника його часто називають новелою. Сам автор називав твір студією, тобто художнім дослідженням внутрішнього світу головного героя.
8. Його іменем названа регіональна премія
Найвища в Івано-Франківській області відзнака в галузі літератури, мистецтва, архітектури та журналістики, що присуджується місцевим авторам, названа іменем Стефаника.
9. Першим директором музею Стефаника був його син
У садибі письменника у 1941 році було відкрито літературно-меморіальний музей, директором якого став син — Кирило. Цікаво, що у Русині Снятинського райну Івано-Франківської області музей розташований у двох будівлях: літературний музей та музей-садиба. Інший син Стефаника - Семен був депутатом Верховної Ради УРСР 7-го скликання, а пізніше і Верховної Ради СРСР 2—6-го скликань. Третій син класика - Юрій Стефаник — теж став письменником, журналістом та літературним критиком. Він автор численних статей про життя та творчість батька, а ще — книжки «Моїм синам, моїм приятелям». Більшу частину життя прожив у Канаді.
10. Відмовився від радянської пенсії
У 1933 році письменник написав відмову від радянської пенсії – так протестував проти Голодомору та репресій. Стефаника підтримав митрополит Андрей Шептицький, який платив на той вже класику «церковну» пенсію. Отримавши першу виплату, Стефаник пішов у банк і попросив видати гроші дрібними монетами. Письменник роздавав мідяки жебракам і просив помолитися за померлих від голоду українців.
