В соцмережах тільки й спогадів, що про подорожі до часів коронавірусу, а в приватних розмовах — обговорення, куди поїхати, як тільки кордони між країнами нарешті відкриються. Складайте план подорожі не з пультом від телевізора, а з захопливою книжкою про подорожі в часі — «Terra Ucrainica. Історичний атлас України і сусідніх земель», яка підійде до 25 пункту осіннього бінго.
За латинською назвою Terra Ucrainica ховається оригінальна машину часу про те, як змінювався стиль життя мешканців України та ближнього зарубіжжя за понад дві тисячі років — від античності і до сьогодні. На читача чекають скіфські походи, можливість заснувати Київську Русь разом з варягами чи видобуток нафти на Бориславському нафтовому родовищі, роботу якого так майстерно описував Іван Франко.
Мандрівка епохами та революціями
Команда ентузіастів — істориків та дослідників давнини в рамках проекту «Likбез.Історичний фронт» — об’єдналися та створили історичний атлас про Україну на зразок тих, що вже здобули чималий успіх у західних читачів. Автори розповідають історію не тільки мовою фактів, цифр, але й картографії. Все про те, як змінювалася територія нашої країни та ким були ті, хто завойовували та захищати її землю.
В історичному атласі до кожної з карт подається текст-пояснення про епоху, яку вона зображує. Вже за кілька хвилин знайомства з книжкою можна нагадати топонім походження назви «Україна» та дізнатися, що незаселена територія Дикого Поля утворилася на півдні Русі ще у XV столітті через напади військ кримських хана. І, очевидно, це має трохи віддалений стосунок до подій фільму за романом Сергія Жадана «Ворошиловград».
Ключові тенденції епохи прослідковуються в тематичних цитатах фахівців. Відомий історик Орест Субтельний зазначав: «якщо природа виявилася лагідною з Україною, то цього не скажеш про її історію». Така фраза зараз сприймається як легка іронія.
Окремою цінністю для сучасників стане останній розділ «На дорогу свободи» з картами подій Революції Гідності в центрі Києва, збройної агресії Росії на Сході України та подій в Криму навесні 2014-го. Наче ті події відбувалися лише вчора, а вже стали історією.
Козаки заробляли як уміли
Автори описують різні історичні епохи. Чи ви знали, що одним із способів заробітку козаків був грабіж? І, як зазначають автори атласу, тодішня влада Великого князівства Литовського намагалася якось це приборкати. В результаті, спрямувала їхню енергію на захист південних кордонів держави від кримських татар.
Уже потім була їхня «легалізація» у вигляді офіційної військової сили як частини литовського війська. Вам це нічого не нагадує?
Я бачу паралелі з історією легалізації самоорганізованих військових батальйонів на початку війни на Сході України. Спочатку самоорганізувалися, потім — стали офіційною військовою силою і частиною офіційної армії та, відповідно, української історії.
А в козаків все розвивалося як за геометричною прогресією: зі зміною держав на політичній карті світу частина козаків перейшла служити польському королю і отримала статус реєстрових (типу офіційних військових, як за сучасними мірками), інша — вирішила бути самі по собі й створили Запорізьку Січ. Очевидно, кому які умови краще підійшли. Втім, це був лише початок нового періоду — така собі давня українська версія сучасної Blackwater — однієї з найбільших приватних військових компаній США.
Потім з’явилася нова держава під назвою «Військо Запорозьке» зі своїми правилами і порядками та неоднозначний договір гетьмана Богдана Хмельницького з Москвою. Вже за часів російської імператриці Катерини II частина козаків отримали російське дворянство і відійшли від справ, інша — просто розформована.
Даруйте за таку осучаснену інтерпретацію, але як людина, що щиро любить історичну літературу, скажу: подібна розповідь на уроках історії могла б зробити історичну науку популярнішою за блокбастери.
Читач, готуйся!
Карти наочно показують як з’являються і зникають держави, їхнє населення та кордони, а одна епоха еволюційно змінює іншу. Таке поєднання текстового та візуального контенту доступно роз’яснює українцям найскладніші суспільно-політичні процеси.
Єдине зауваження: автори дещо заплуталися в портреті читача: це видання для загальної чи все таки підготовленої аудиторії. Звісно, легкий стиль викладу — беззаперечний плюс книжки, але окремі історичні терміни і поняття все ж варто було б додатково прояснити.
Наприклад, що таке «ойкумена», чи про що йдеться, коли говорять про зарубинецьку культуру. Хоча автори й передбачити список рекомендованої літератури для допитливих читачів, які хочуть заглибитися в українську історію.
Дмитро Яворницький
Історія запорізьких козаків
Автор комплексного дослідження укранського козацтва опублікував свою роботу, перебуваючи на засланні в Ташкенті. В першому томі висвітлюються питання кордонів, соціально-економічного устрою та відносин з сусідами.
Брама Європи
Історія України від скіфських воєн до незалежності
Професор Гарвардського університету Сергій Плохій опублікував «Браму Європи» в 2016-му. Історик зібрав схвальну критику по обидва боки океану та отримав за фундаментальну працю Шевченківську премію. Плохій філігранно досліджує міни уповільненої дії на географічній та ментальній мапі України.
