Жанр українського нон-фікшну тільки починає розвиватися, але, як не дивно, уже маємо гарні приклади тематичних книжок навіть із бізнес-тематики. Чи ви досі думаєте, що успішного українського бізнесу не так багато і насправді немає про що писати? Тоді можемо вас переконати: прикладів вдалих бізнес-моделей і підприємницьких ідей, авторами яких є українці, низка.
У нашій добірці про те, як робити бізнес в України та що треба, щоб розвивалася вітчизняна економіка взагалі-то 7 книжок: одна історія відомого банку, книжка «технологічні стартапи на мільйон», два видання про успішні вітчизняні бренди й компанії; праця про управління компаніями, де основний капітал – це люди та ще по одній про те, як нарешті «зрушити українську економіку з місця» і як це вдавалося робити українцям (і не тільки) у часи Російської імперії. Хто знає, а раптом за тиждень із книжками про українське підприємництво та економіку ви захочете заснувати свій бізнес.
Маєте картку ПриватБанку, а може і не одну? Звикли до швидкого і доступного онлайн-сервісу і ніколи не проміняєте таке обслуговування на послуги від іншого банку-конкурента? Тоді ця книжка точно має бути і у вашій приватній бібліотеці.
Пам’ятаєте про націоналізацію Привату у грудні 2016-го, коли клієнти банку панікували «а що буде із моїми грошима»? Так от: вся ця історія із Приватом стала знову актуальна після нещодавнього судового рішення про начебто незаконність його націоналізації. І поки Національний банк готує апеляцію (простою мовою: буде опротестовувати таке рішення першої судової інстанції в апеляційному суді), якраз час дізнатися, як ПриватБанк став тим, ким він є зараз. «Книжка розповідає про ключові моменти двадцяти п’яти років розвитку ПриватБанку – від 1992 до 2016 року. У її основі – сорок ексклюзивних інтерв’ю, архівні матеріали й відомості інсайдерів. Це перша незалежна книжка про відому українську компанію», – йдеться в анотації до видання.
Автори-журналісти – Андрій Яніцький, екс-редактор економічного відділу інтернет-видання LB.ua, а нині керівник Центру вдосконалення економічної журналістики Київської школи економіки і Грехем Стек, британський журналіст-детектив – не полінувалися і навіть підготували на початку книжки цілий розділ із ключовими дійовими особами цієї Приват-історії. А, читаючи книжку, ви, певно, здивуєтеся, що такі імена як Сергій Тігіпко, Вєрка Сердючка, Павло Лазаренко теж на сторінках цього «детективу». За жанром це публіцистика, тому доволі легко читається, а друковане видання зараз доступне одразу двома мовами: українською та російською. До речі, ви знали, що ПриватБанк часом називають найбільш інноваційним банком світу?
Ми часто зачитуємося прикладами успіху західних брендів і, думаємо, що такий розвиток подій чомусь зовсім не можливий на українському ринку чи із вітчизняною компанією. Звісно, успіх Apple i Nike ми не повторимо, але тут важливе інше: вже зараз на світовому ринку працює низка успішних компаній із українськими засновниками, які щодня завойовують більшу популярність користувачів і залучають чималі інвестиції у власний розвиток.
Отже, у цій книжці ви знайдете історії успіху українського бізнесу часів незалежності: Prom.ua, Jooble, MacPaw, Rozetka.ua та ін. «Нове покоління українців… Яке воно? Більшості з його представників не виповнилося й сорока, проте на їхніх рахунках — мільйони доларів, а створеними ними продуктами користуються люди в усьому світі. Джерело їхнього капіталу — не батьки-олігархи й не поцуплені на держпосаді гроші, а технології. Depositphotos, Genesis, Jooble, Grammarly і десяток інших IT-компаній — саме вони сьогодні є гордістю країни, її обличчям, яке не хочеться ховати, за яке ніколи не буде соромно», – саме так анонсує зміст книжки видавець. Але IT-бізнес не має меж, додає автор — журналіст Тимур Ворона, шеф-редактор і співвласник видання «MC Today. Онлайн-журнал о предпринимательстве», — клієнти українських компаній живуть у всіх куточках Землі. Але історії успіху українських підприємців в IT-сфері відрізняються від типових розповідей «як заробити перший мільйон» від західних компаній. Це не зовсім історії Форда і Безоса: вони більше про те, як вчорашні студенти одразу після отримання диплому зайнялися власним бізнесом і… отримали результат! Чи знаєте ви, що засновник фотобанку Depositphotos із загальною вартістю $100 млн. Дмитро Сергєєв до створення сервісу пройшов шлях від торгівельного бізнесу і нічних клубів у 90-х, а перший мільйон, який згодом вклав у наступні інтернет-проекти взагалі заробив на біржі, що торгувала трафіком?
За форматом книжки до кожної із таких історій подається фаховий коментар людини ззовні — як, до прикладу, голова спостережної ради Української асоціації міжнародних інвесторів Андрій Колодюк у розділі про компанію MacPaw (створює програмне забезпечення для комп’ютерів Apple, на хвилиночку) нагадує, що «запорука успіху — продукт, який працює і правильно вийшов на ринок». Легкий стиль викладу і оригінальна верстка видання знайде прихильників і серед широкої аудиторії читачів: а раптом хтось із її читачів завтра може вигадати нову ідею українського стартапу?
Якщо часом здається, що про успіх українських компаній та брендів можна говорити тільки в контексті IT-галузі, то це просто неповна картина українського підприємництва. Бо вдалі бізнес-моделі побудовані українцями і в інших галузях та сферах. Про успішні бізнес-проекти із точки зору брендингу йдеться у книжці журналіста Богдана Ославського.
Перед вами серія інтерв’ю, виданні у форматі книжки, де ідейні натхненники бізнесів/організацій/брендів розповідають, як створювалися їхні компанії, продукти та як досягалися такі результати. Серед героїв книжки ви знайдете такі найменування, як !FEST, FEDORIV, Tabletochki, Українська правда; Український Католицький Університет, Форум видавців, Центр сучасного мистецтва «ДАХ» та ін. «Засновники брендів розкривають власні стратегії розвитку, розповідають, як вони виходили з кризових ситуацій і що дозволило їм вирізнитися з-поміж конкурентів. Історія кожного бренду супроводжується відвертим інтерв’ю із засновником, що розкриває його як особистість», — зазначено в анотації до видання.
У кожному розділі попереду інтерв’ю читач зможе детальніше ознайомитися із самим брендом у авторському викладі його розвитку. До прикладу, тут ви дізнаєтеся, що в Українському католицькому університеті немає державного замовлення, але понад половину студентів навчаються фактично безкоштовно, а засновник Центру сучасного мистецтва «ДАХ» Влад Троїцький на початковому етапі займався театром одночасно з бізнесом і якоюсь мірою завдяки бізнесу. Цікаві історії успіху, не правда ж? Наступного разу, коли поїдете, до прикладу, до Львова на Форум видавців чи випити місцевої наливки у кнайпі поруч із площею Ринок, згадайте, що за кожним із цих брендів стоїть життєва історія та ідея, в успіх котрої сміливо вірили і це допомогло їй реалізуватися.
Видання є таким собі умовним продовженням попередньої книжки про успішні вітчизняні бренди та розповідає десять історій про вдалий розвиток підприємницьких проектів. Але цього разу видання «Дискурсуса» зосереджується на малому та середньому бізнесі. Автори книжки — письменник, журналіст Олег Криштопа та журналістка Христина Бурдим по черзі розповідають історії успіху зі списку: мережа «23 ресторани», механічні пазли UGEARS, бренд крафтового пива VARVAR, Селиська сироварня на Закарпатті, меблі із дерева WOODWERK. «Історії героїв книжки «10 успішних компаній. Нова якість підприємництва в Україні» чудово ілюструють, як можна побудувати якісний та прибутковий бізнес в наших реаліях, попри війну, спадок “совка” та інші проблеми», — йдеться в анотації.
Скажу одразу, не всі ці найменування відомі звичайному українському обивателю. Та і подача тексту у порівнянні з книжкою «10 успішних українських брендів» дещо відрізняється: йдеться уже не про формат інтерв’ю як такий, а більше про ґрунтовний матеріал з історіями компаній на основі таких розмов (хоча цитати в самих текстах присутні). В якійсь мірі це додає виданню осмисленості у подачі бізнес-історії кожного проекту: як все починалося, етапи розвитку, коли вдалося дотягнутися до успіху та ін.
До речі, засновники компаній між рядків дають читачу поради, на які, як на мене, варто було б звернути увагу всім, хто задумується про маленьку кав’ярню за рогом чи навіть власний handmade-бренд. Отже, про що йдеться? Враховуйте регіональні особливості, успіх приходить не відразу (а щось вдале взагалі часом починається із невдачі), маленька деталь часом одразу змінить цінність вашого продукту на ринку, ринку вашого товару може взагалі не бути, але висока його якість важлива завжди, сформулюйте візитну картку та стилістику компанії, всі геніальні ідеї є простими за своєю суттю — неповний список речей, які знайде вдумливий читач на сторінках книжки.
Це книжка уже для тих, хто трохи детальніше розуміється на питаннях підприємництва та тому, як працює корпоративне спілкування всередині будь-якої організації та компанії. Підприємець і громадський діяч Валерій Пекар пише, що книжка підготовлена «практиком для практиків» і називає у передмові до книжки менеджерів та управлінців її основою аудиторією. Що цікаво: усі важливі тези одразу ж виносяться «на поля» як цитати та виділяються оригінальною версткою, що дуже спрощує розуміння основних термінів речей, що вживаються у тексті.
Отже, уже з перших сторінок Пекар пропонує самоідентифікуватися читачу (та ідентифікувати своє оточення) за парадигмами мислення і з’ясувати, чи «все так добре у вашому домі» із порозумінням, як здавалося раніше. Також тут ви знайдете пояснення про те, як через ці парадигми будувати комунікацію (або якщо говорити простою мовою) — спілкуватися мовою своєї цільової аудиторії. Найперше, вас здивує опис світів, у яких живе людство через розуміння кольору: бежевий (найпростіший), фіолетовий (культ, єднання), червоний (сила, влада, перемога, его), синій (порядок), помаранчевий (успіх), зелений (гармонія), жовтий (незалежність, свобода), бірюзовий (високі психологічні та соціальні технології). Через етапи життя людини та розвитку суспільства Пекар описує людську поведінку за кольорами та, каже про те, що дружба — то із фіолетового світу і саме її здобуло людство через «проживання» кожного зі попередніх світів. «У природі виживає не найдужчий, а найбільш пристосований», переконує В.Пекар.
Сама книжка народилася із лекцій автора для бізнес-аудиторії, тож хай вас тут не лякають словосполучення на зразок «інтегральна динаміка», «організаційні зміни в компанії» чи «парадигми мислення». Хоча видання написано доволі доступною мовою і буде цікавим як звичайному працівнику корпоративного світу, так і будь-якій освіченій людині. І якщо ви коли-небудь чули вислів «у кожного своя правда», то знайдете тут пояснення, що це дійсно так і чому. Спойлер: картина світу для різних людей різна!
Якщо у попередніх книжках із цього списку ми намагалися з’ясувати, як сміливці будують бізнес в Україні та за її межами, то це видання розглядає питання у комплексі: як зробити так, щоб українська економіка працювала за годинником, а фрази про «зубожіння» та «покращення вже сьогодні» залишилися в архівах історії (не буквально, але саме так мені вдалося її зрозуміти).
Назва книжки відсилає до подій Революції Гідності і ставить лозунг економічного зростання країни одразу на обкладинку — побудувати економічне диво на українському ґрунті. «Україна нині має шанс стати прикладом не лише в тому, як відстоювати демократію, а й як нею користуватися для підвищення добробуту», — пише старший економіст аналітичного центру CASE-Ukraine, головний експерт групи «Податкова і бюджетна реформа» Реанімаційного Пакету Реформ Володимир Дубровський у умовному вступі на початку книжки. У самому виданні автор не тільки намагається пояснити проблему сталого економічного зростання в Україні, а й на прикладах говорить про причини та наслідки звичок, стереотипів та ілюзій жителів України. У правильності таких ілюзій вони часто переконані і які, відповідно, стають перешкодами для розвитку продуктивної економіки, констатує економіст. Так, самі розділи мають дуже промовисті назви, до прикладу, «Звички та переконання, які “мажуться на хліб”», «Чому капіталізм “по-українськи” не працює», “Чому ж закон досі поза “законом”»?.
Передмову до книжки, до речі, написав інший відомий вчений-економіст Олександр Пасхавер, а саме видання орієнтоване на широке коло читачів, але може бути цікавою і для фахових спеціалістів. Дещо академічний стиль викладу насправді може відлякати читача, але краще беріть олівець і записник та вдумливо читайте розділ за розділом. «Конкурентний відбір забезпечує розподіл капіталів між людьми відповідно до їхніх підприємницьких талантів», — наголошує автор. Думаю, ваше уявлення про економіку зміниться, як тільки буде перегорнуто останню сторінку праці В.Дубровського.
Якщо вважаєте, що будувати бізнес зараз — надскладне завдання, тільки уявіть, як це відбувалося ще якусь сотню років тому. Без інтернету, сучасних засобів зв’язку і модерного устаткування. Жахнутися можна, хіба ні? Про те як розвивалася інвестиційна привабливість українських земель вже в ХІХ столітті, які фактори впливали на розвиток бізнесу у другій половині XIX ст. в Російські імперії, до складу якої тоді входила значна сучасної території України, у своїй книжці «Простір можливостей. Україна в добу заліза та пари» пише кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Інституту історії України Національної академії наук Тетяна Водотика.
Саме період другої половини XIX ст., вказано в анотації до видання, був часом колосальних економічних і соціальних зрушень: природні ресурси, доступна робоча сила та інфраструктура, що стрімко розвивалась, перетворили ці території на простір можливостей для перспективних інвестицій. Загалом видання має чотири розділи: епоха змін; нові можливості, старі звички; люди нової доби; залізний спадок. «У тій добі заліза та пари мають витоки тренди глобального економічного розвитку, “вписаність” у європейську/світову економіку, образи “житниці” та простору можливостей», — вказано у вступі до видання. Наприклад, цікаво буде дізнатися, що такий звичний для нас буденний похід в кінотеатр на початку ХХ століття, тоді виглядав дещо інакше. Так, у ті часи кіно було технічною новинкою і добрим способом заробити і, як не дивно, цю інноваційну розвагу, пише історикиня, в українські міста привозили іноземці — німці, поляки, чехи, євреї.
«Обличчя епохи визначали люди, які були готові скористатися новими можливостями й перспективами», — наголошує авторка у розділі «Люди нової доби». Спитаєте, яка мораль цієї історії? Завжди можна знайти сферу чи галузь для розвитку власного бізнесу: варто тільки попрацювати над ідеєю. Як бачите, український бізнес розвивається у світовому/ європейському контексті не тільки зараз, бізнес робили наші земляки ще сто років тому. Правда, потім їх трохи завадили загальновідомі історичні події. На завершення: книга буде цікавою усім, хто цікавиться історією та розвитком підприємництва на українських землях.
472 thoughts on “Сім книжок про те, як робити бізнес та розвивати економіку в Україні”