Від Великого Вибуху до ДНК — екскурсія світом від Білла Брайсона

У старшій школі одним з улюблених предметів у мене була астрономія. Навчання в гуманітарному класі ще не означає, що вам не цікаво, як воно усе там влаштовано. Незмірно величезний макросвіт, який годі уявити, крихітний мікросвіт з абсолютно своїми законами, а між ними — мільярди й мільярди років з безліччю подій, і лише деякі з них залишили по собі згадку. Зазвичай із таким складно розібратися, якщо ви не схильні до точних наук. Білл Брайсон зібрав усі основні відомості про те, як влаштовано світ, переклав їх на звичайну мову і додав дрібку гумору — і ось перед вам «Коротка історія майже всього на світі».

Наука для ненауковців

Білл Брайсон не має наукових ступенів, не проводив роки досліджень у лабораторії і не викладає в університеті. Зате він хороший журналіст, що дозволило йому створити «Коротку історію…» цікавою й насиченою фактами водночас. Уся творчість Брайсона спрямована на те, щоб популяризувати науку і зробити її доступною та зрозумілою кожному. Наприклад, одну з його книг про Великобританію, «Notes from a Small Island», британці визнали одним з найкращих відображень британської ідентичності. У «портфелі» Брайсона — понад 20 книг про історію, мову та подорожі. І «Коротка історія…» — це також легка і захоплива подорож крізь час і простір і доволі сильно нагадує записки з подорожі.

Всесвіт, або Туди і Звідти

Перше, що вам необхідно знати, перш ніж починати читати «Коротку історію майже всього на світі» — це те, що вона зовсім не коротка 🙂 Це майже 500 сторінок дрібним шрифтом без ілюстрацій. Однак не варто лякатися — книжка дуже легко читається, ніби й не збірник наукових фактів з усіх галузей, а просто дружна розмова зі знайомим, котрий розповідає кумедні випадки з практики, історію мандрів і різні цікавинки.

Книга поділена на шість розділів, кожен із яких присвячено окремій темі: космос і виникнення Всесвіту, Земля та її будова, мікросвіт та його цілковито окремі закони, викопні рештки та як їх знаходять, виникнення життя на планеті і, звісно, історія людей. Білл Брайсон не обмежується просто викладом фактів, хай і в легкий для сприйняття спосіб. Він розповідає про те, як люди дізналися той чи інший факт із життя планети, як розвивалися наукові теорії і чому перші дослідники часто стикались із нерозумінням колег. Як не дивно, більшість видатних відкриттів спочатку залишалися в тіні, аж доки хтось інший не робив їх повторно (часом — через багато десятиліть), однак і тоді слава не завжди діставалася першовідкривачеві. І речі, які зараз здаються нам очевидними, бо відомі зі школи, свого часу сприймалися як нісенітниці, а ось інші фантастичні теорії часто знаходили багатьох прихильників (як ось думка, що кратери на Місяці — сліди життєдіяльності особливого виду комах…).

Брайсон — американець, проте довгий час жив у Британії, і це відчутно з його стилю оповіді. Він розповідає про перипетії наукових досліджень і відкриттів з гумором і часто хорошою іронією на адресу самовпевненості як людей минулого, так і сучасників. Та й просто наукові факти часто подані так, що неможливо не посміхатися, читаючи таке:

У Франції хімік на ім’я Пілатр де Розьє перевіряв займистість водню, набираючи його в рот і дмухаючи на полум’я, тим самим довівши дві речі: водень і справді є легкозаймистим, а брови не обов’язково мають бути частиною обличчя.

***

Вуглець — лише 15-й за поширеністю елемент, з доволі скромними 0,048 відсотка у масі земної кори, але без нього ми б загинули. Атом вуглецю відрізняється від інших безсоромною нерозбірливістю у зв’язках. Це справжній гульвіса атомного світу, що чіпляється до безлічі інших атомів (включно із подібними до нього) і міцно тримає їх, вибудовуючи тривалі молекулярні ланцюжки, — вибрик природи, незамінний для створення білків і ДНК.

***

Але якщо йдеться про поверхню [океанів], дослідження також мають випадковий характер. Коли 1994 року з корейського вантажного судна під час шторму в Тихому океані за борт змило 34 тисячі хокейних рукавичок, які розпливлися від Ванкувера до В’єтнаму, це допомогло океанографам відстежити рух течій точніше, ніж будь-коли раніше.

Українською книга вийшла у видавництві «Наш формат», в перекладі Олени Замойської, якій вдалося передати легкий і гумористичний стиль Брайсона на 100%.

Що у підсумку?

«Коротка історія майже всього на світі» дійсно охоплює майже усі галузі науки – від молекулярної біології до квантової фізики, від палеонтології до тектоніки плит. Брайсон провів справді колосальну роботу – передивившись купу архівів і досліджень, провівши безліч інтерв’ю у різних куточках планети, він зібрав під однією обкладинкою усі сучасні знання про те, як усе працює, що цікаві пересічній людині. Так що усім, хто цікавиться наукою, але не хоче заглиблюватися в нудні факти й незрозумілі терміни, книга гарно розставить усе по поличках. А оскільки об’єм у неї чималенький, вам гарантовано не один цікавий вечір і навіть не один тиждень 😉

Що ще почитати

Тим, кому буде мало цієї цеглини, варто звернути увагу ще на книжку «Та ви жартуєте, містере Фейнман!» Річарда Фейнмана та на «Історію світу в 10 ½ розділах» Джуліана Барнса.