Поки літо і усі відпочивають, ми читаємо пізнавальну літературу та розвиваємо свої менеджерські навички (навіть якщо із підлеглих у тебе – тільки ти сам). І за цей останній місяць літа можна встигнути дізнатися, як вибирати та купувати рабів, а також що робити, коли керівник думає, що він шаман племені майя, та як діяти, коли на роботі вам постійно дають занадто багато завдань.
Треба уточнити, що поняття менеджменту широко трактується у світовій літературі, але тут ми зупинимося на тому, що це манера спілкування з людьми та мистецтво управління.
Спільне: менеджмент
У «Ask a manager» ви знайдете прикладну інформацію про те, як треба спілкуватися з людьми та найбільш типові ситуації на роботі. Ця книжка замінює консультацію із другом/мамою/психологом/HR’ом і просто та доступно пояснює, як упевнено розв’язати проблеми на роботі.
У «Як керувати рабами» більш історично направлений вектор, хоча і з такою управлінською обгорткою і цікавим гумором. Деякі управлінські поради точно будуть цікаві (а якщо захочете писати художню книжку про ті часи, то вам вони точно знадобляться).
Ask a manager
Зазвичай нам хочеться, щоб люди просто припинили нас дратувати і нам не потрібно було розпочинати з ними незручні розмови.
Ця книжка розпочалася з однойменного блогу «Ask a manager» Елісон Ґрін, у якому вона допомагала читачам у питаннях з роботою, відповідаючи на листи з проханнями допомогти. І не дивно: Елісон працювала керівником відділу кадрів, тому має досвід із найму працівників, їх звільнення та управління.
У книжці є чотири розділи: як говорити з начальником, з колегами, з підлеглими та під час співбесіди. Кожен розділ поділяється на параграфи, у яких окремо розглянуті різні випадки, усе це взято із реального життя, у деяких навіть наведені листи читачів блогу Елісон із їхніми ситуаціями.
Основна думка цієї книжки – це, як то кажуть, треба вміти говорити ротом, що важливо у будь-яких стосунках, не тільки зі співробітниками. Головне – почати розмову або з керівником, або з підлеглим, підібрати правильні слова, і розмова, яка здавалася схожою на похід Фродо зі своїм перснем до вулкана, виявиться не такою складною. А Елісон у книжці дає уже сформульовані фрази для багатьох ситуацій, з якими можна стикнутися в офісі. Ось наприклад, якщо на роботі змушують жертвувати кошти на благодійні заходи, а ви не хочете це робити, авторка пропонує чотири варіанти, як можна відповісти. Один із них: «Я вже розподілив мій річний бюджет на благодійність». Чудова відповідь! Можливо, деякі із запропонованих формулювань будуть здаватися награними або підходити тільки під американські реалії, але ніщо не заважає скоригувати їх під себе.
На диво, доволі часто відповіді на запитання авторів листів зводяться до єдиного: висловитися. Нерідко нам насправді необхідна тільки звичайна розмова.
Як на мене, ця книжка може стати настільною. Якщо виникла якась ситуація на роботі, яку ви не знаєте як вирішити, – відкриваєте «Ask a manager», читаєте і йдете брати все у свої руки.
Звісно, тут подані найбільш розповсюджені ситуації, адже всіх типових проблем на роботі точно вистачить іще на один том.
Як керувати рабами
<…> раби бачитимуть, що ви цікавитесь їхнім добробутом; це їх морально підтримає і змусить працювати сумлінніше. Адже раби думають про три речі: про їжу, роботу та покарання.
Ця книжка написана Джеррі Тонером у формі посібника з менеджменту для рабовласників від імені Марка Сидонія Фалкса – шляхетного римлянина. А от Джеррі – британець, доктор наук та керівник досліджень з античної філології у Кембридзькому університеті. Після того, як він захистив докторську, працював інвестиційним менеджером у Лондоні і керував активами на 15 мільярдів доларів. Мені здається, що це могло наштовхнути його до написання цієї книжки.
Раніше римляни думали, що раби – це не люди, і ставилися до них, як до тварин; бувало таке, що за найменшу провинність їх лупцювали до напівсмерті. Проте не варто думати, що не було законів, які хоч якось захищають рабів. Їх не можна було просто так вбивати та піддавати тортурам. А работорговці обов’язково мали вказувати на будь-які фізичні та психологічні дефекти у раба під час продажу, навіть про спробу самогубства.
Фалкс розпочинає розповідь з того, як правильно вибрати раба і потім взяти від його роботи усе, що можна. Після купівлі рабу треба дати трохи часу на адаптацію, а хазяїнові треба бути готовим приборкати його норов і зламати (звісно, якщо йдеться про раба, взятого у полон, а не вже народженого в неволі). Також говорить і про покарання та тортури. Щодо тортур, то тут цікава річ: коли траплялось таке, що рабу треба дати якісь свідчення тодішній, так би мовити, «поліції», то вважалося, що без тортур правду вони не скажуть, що тільки фізичний біль та страждання змусять сказати правду. Жорстока логіка.
Як сказав великий афінський державний діяч Перикл, коли побачив раба, який упав з дерева і зламав ногу: «Щойно він перейшов у наставники».
Фалкс постає перед читачем розумною людиною, яка думає, що навіть раб заслуговує на людяне ставлення до себе. Але подібна поведінка пояснюється тим, що добрий господар має доглядати своє господарство і не розкидатися ресурсами направо і наліво. Мені здається, не варто серйозно розглядати це як посібник для сучасних менеджерів, адже у нас все-таки не Стародавній Рим і наймані робітники працюють не за тарілку баланди й копняк. А ті поради, які можна використати, справді хороший менеджер уже й так використовує.
Висновок
Для мене у цьому батлі із величезним відривом виграла Елісон Ґрін і її «Ask a manager», але це тільки через те, що вона дала таку інформацію, яка буде дуже корисна у житті. А от «Як керувати рабами» цікавіше читати через форму подачі матеріалу, бо цікава та, з одного боку, зухвала, із книжкою приємно провести вечори.
11 thoughts on “Книжкові поради для ефективних менеджерів: керівник чи… рабовласник?”