В течение многих лет высказывания Лины Костенко не устают цитировать и переводить на разные языки. Что не удивительно, учитывая их острую актуальность, точность и волнительность. Звание классика украинской литературы нисколько не портит писательницу, она свободная и сильная, ей не нужны государственные награды и признание сильных мира сего. Она заставляет каждого задуматься о значении словосочетания «быть человеком», своем месте и роли на Земле. Предлагаем несколько цитат, которые как нельзя лучше это демонстрируют.
«Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас».
«Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста».
«Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти у її очах. Жінка втрачає на інтелекті, лише коли вона кохана. Так що бажано підтримувати в ній цей стан».
«Вічна парадигма історії: за свободу борються одні, а до влади приходять інші. І тоді настає лукава, найпідступніша форма несвободи, одягнута в національну символіку, зацитькала національним пафосом, вдекорована атрибутами демократії».
«У нас на кожну проблему можна лягти й заснути. Прокинутись через сто років – а вона та сама».
«І жах не в тому, що щось зміниться, — жах у тому, що все може залишитися так само».
«Людина лише тоді по-справжньому дорожить життям, коли в неї є щось несумірно дорожче за власне життя».
«Коли починається смерть культури, настає культура смерті».
«Очевидно є люди, не талановиті до любові. І їх дедалі більше».
«У своєму житті треба залишати місце й для свого життя».
«Я не люблю нещасних. Я щаслива. Моя свобода завжди при мені».
«Нерівня душ — це гірше, ніж майна».
«Висновок з цього один: якщо тебе хтось душить, треба його адекватно вкусити».
13 thoughts on “Моя свобода всегда при мне. 13 цитат-советов Лины Костенко”