«Вдова» Фіони Бартон – гучний книгодебют від британського репортера року й чудовий вибір для вечірнього читання, адже психологічний трилер у лискучій обгортці англійського детективу – це завжди смачно.
Багатогранна Фіона Бартон
Письменниця кілька разів встигла кардинально змінити пріоритети своєї кар’єри: вона писала для Daily Mail, працювала редактором новин Daily Telepraph, а потім репортером The Mail on Sunday, де стала лауреаткою премії «Репортер року». А потім вирушила на Шрі-Ланку волонтером. І весь цей час у неї в голові народжувалась «Вдова».
Після «Вдови» (2016), про яку зараз поговоримо, Фіона Бартон написала ще один роман “The Child” (Дитя), який вийшов у 2017 році. У «Дитині» читачі «Вдови» побачать знайомих персонажів: журналістку Кейт Вотерс та детектива Боба Спаркса. Цікаво, коли й цей роман вийде українською.
Зараз Фіона Бартон живе у Франції і працює над третьою книгою, про яку поки нічого не розповідає.
То знають вони чи ні?
Ідея книги виросла з журналістської роботи Фіони Бартон. Чи знають дружини злочинців про ті ниці й жахливі речі, які вчинили їхні чоловіки? Вони покривають коханих монстрів чи справді нічого не підозрюють?
В історії криміналістики є про сімейні пари, які коїли злочини (і навіть тяжкі) разом. Два соціопати – чи ж не ідеальна пара? Стільки спільних інтересів. Можливо, і Джин Тейлор треба було підозрювати?
«Вдова» стала спробою показати історію зниклої дитини, розказану дружиною підозрюваного й доповнену поглядами детектива, репортерки та матері дівчинки. Думаю, фраза про те, що ви до останніх сторінок не знатимете відповіді на головне запитання: «Знала Джин Тейлор чи ні?», спойлером не буде.
Мила маленька дружина
У їхньому шлюбі Глен завжди був зіркою: хороша робота в банку, яка, звісно, мусить перерости у власний бізнес, неймовірна акуратність та гострий розум. Безамбіційна перукарка Джин тихенько тулилась у його тіні. Вона виходила заміж надто юною, щоб стати самостійною. Але добре розуміла, що його «дурощі» до добра не доведуть.
І зараз, коли Глена вже немає, вона не тільки тужить за ним, а й відчуває неабияке полегшення. У будинку на неї всюди чигають тіні «ідеального чоловіка», який так і не зміг реалізувати її бажання стати матір’ю. Що ж, тепер вона вільна. І, можливо, навіть винесе сміття з хати й дасть ексклюзивне інтерв’ю.
Огидний злочин і одержимість материнством
Коли бралася за «Вдову», у голові кілька разів пронеслася фраза з реклами серіалу «Закон і порядок»: злочини на сексуальному ґрунті вважають найогиднішими. У цій книзі ми побачимо цілу мережу, викохану педофілами: фантазії, порнополіграфія і все те, чим так багатий інтернет. І кілька разів збиватимемось зі сліду, бо підозрюваних ставатиме все більше й більше.
Чи все ж малу викрало подружжя, яке не може мати власних дітей… Хоча і їм буде важко пояснити раптову появу дворічної дитини.
Двояке враження
Попри свої беззаперечні плюси – незвичне розгортання сюжету, оповідь від різних осіб, цікавий розвиток дії та добре прописаних персонажів – «Вдова» залишає неприємний осад. Знаєте, з нею, як із «Лолітою», – не можна сказати, що книга не варта уваги, але радити історію педофіла… видається чимось неприродним.
Дуже раджу «Вдову» шанувальникам психологічних трилерів, які змушують мозок закипати, а ще тим, хто за детективи без крові. І тим часом категорично не раджу читати «Вдову» молодим батькам, які можуть узяти сюжет аж надто близько до серця.
Читати: Монстри не на канікулах. Підбірка страховиськ для зимового бінґо
Читати: Новинки лютого. 90 книжок від українських видавництв
12 thoughts on “Жити з чудовиськом і мовчати – «Вдова» Фіони Бартон”