Як втихомирити маленьких диктаторів: рецензія на книгу «Я! Я! Я! Як перевиховати егоїстичну дитину (або її батьків)»

Відповідальне батьківство – тема, що особливо хвилює і тих, хто вже має дітей і тих, хто лише готується до цієї ролі. Ми живемо в час неймовірних можливостей, і кожен прагне для своїх нащадків найкращого. Перед нами та нашими дітьми відчиняється безліч дверей. Однак існує сила, яка може позбавити наших дітей не лише уяви, енергії і наполегливості, а й здатності жити насиченим, повноцінним життям. І ця сила має назву егоцентризм. Проблемам здорового егоїзму присвячено книжку Емі Макріді «Я! Я! Я! Як перевиховати егоїстичну дитину (або її батьків)» (Наш формат, 2018, пер. Валерія Глінка).

Перші роки життя вся увага прикута до дітей, але з роками ми забуваємо делегувати їм певні свої обов’язки. Кожне наступне покоління прагне полегшити життя своїм чадам. І часто це доходить до того, що батьки починають робити все за своїх дітей.

  • Ви виконуєте всі забаганки дітей, навіть якщо маєте заперечення?
  • Діти відмовляються допомагати з хатніми справами?
  • Ви не можете зайти до магазину, щоб не купити їм хоч щось?
  • Ви пропонуєте підкуп чи винагороду, коли хочете, щоб діти на щось погодилися?

Тоді є привід задуматися і почати змінюватися самим. Емі Макріді, мати двох синів та авторка книги, не лише розкриває поняття егоцентризму, пояснює його згубний вплив на ціле суспільство, а й надає цілий перелік інструментів та методів (всього 35), що допоможуть налагодити гармонійні стосунки у сім’ї. Головною перевагою цієї книги є функціональність. Кожен метод розписаний доступно, з поясненням, в яких ситуаціях його варто застосовувати.

Також Емі відразу дає відповіді на найпоширеніші запитання щодо кожного інструменту. 

Прочитавши книгу, ви дізнаєтеся:

  • як правильно реагувати на надто високі вимоги дітей;
  • як правильно заохочувати та чи похвали не буває забагато;
  • як делегувати дітям певні обов’язки, навчити їх самостійності;
  • як можна дати можливість дітям діяти та вчитися на власних помилках;
  • як навчити дітей взаємодіяти з іншими, перестати вважати себе “пупом” Землі й розуміти справжні свої потреби, а також своїх рідних;
  • як навчити бути незалежним від соцмереж, а також фінансовій грамотності.

«Вибачайте, дітки, ви не більш особливі, ніж будь-хто на цій планеті, але це і добре. Що ж означає не бути особливим? Це означає бути собою» – головний посил авторки.

Звичайно, здорова доля егоцентризму потрібна всім, і про це також варто пам’ятати. Однак філософія «отримати все найкраще без зусиль» призводить до сумних наслідків. Діти не здатні відчувати захват від того, що всі їхні старання принесли бажаний результат, задоволення від вдалого завершення роботи або ж просто не можуть відчути сповна насолоди від моменту щастя, заради якого вони працювали. Ті, хто заражений егоцентризмом, вважають, що світ обертається довкола них. Вони очікують, що для них усе робитимуть. Якщо вони нещасні, значить зі світом щось не так, адже кожна хвилина їхнього життя має бути  незабутньою.

Для того, щоб уникнути такого сценарію для своїх дітей, потрібно попрацювати батькам. Завдання батьків – не лише одягнути й нагодувати, а й навчити жити в суспільстві, досягаючи успіху самостійно. Саме тоді майбутнє доросле життя дитини може бути повноцінним.

Прийоми з книги Макріді допоможуть налагодити стосунки з дітьми, а також зроблять впевненішими у власних силах як батьків, так і дітей. 

«Підготувати дітей до реального життя – це взагалі має бути головною темою дитинства, коли ми допомагаємо їм вирости і розкрити весь їхній потенціал».

Книга буде цікавою і корисною як батькам зовсім маленьких дітей, так і підлітків, а також всім тим, хто працює з дітьми: вчителям, психологам, соціальним працівникам тощо. Не підходить лише тим, хто не готовий на практиці втілювати рекомендації у життя. 

Також рекомендую звернути увагу на книги Анни Бикової «Самостійна дитина або як стати «лінивою мамою» та Мері Шіді Курсінки «Виховання надзвичайної дитини».

Юлія Малета
Історик за освітою та затятий книголюб. Шукаю щастя у дрібницях і хороша книга - одне з них. Люблю романи, що змушують замислитися над важливими питаннями. Обожнюю якісний нон-фікшн. Фанат дитячої книги та гарних ілюстрацій. Веду книжковий блог в інстаграм: @maleta_yuliya

14 thoughts on “Як втихомирити маленьких диктаторів: рецензія на книгу «Я! Я! Я! Як перевиховати егоїстичну дитину (або її батьків)»

    Залишити відповідь