У Києві прочитають цикл лекцій про фантастичну літературу

Літературна майстерня “Бартлбі і компанія” започатковує цикл лекцій, присвячений жанру фантастики. Автор курсу та лектор – літературознавець Михайло Назаренко. Цикл із 8 лекцій розпочнеться 17 січня. Лекції про космос, фантастику ХХІ століття, утопії, антиутопії та дистопії, про Станіслава Лема, братів Стругацьких, Урсулу Ле Гуїн та інших проходитимуть раз на тиждень.

Фантастика ХХ–ХХІ століть настільки багата і різнорідна, що, здавалося б, годі охопити її основні вектори – але ми спробуємо. Наукова фантастика, фентезі та їхні незліченні різновиди в літературі, кінематографі, коміксах: чим були ці жанри, чим вони є і куди рухаються. І ще одне важливе питання: що з цього досвіду може і має перейняти сучасна українська культура.

АВТОР КУРСУ І ЛЕКТОР

Михайло Назаренко – літературознавець, критик, прозаїк, перекладач. Під редакцією і з коментарями Михайла Назаренка виходили переклади книг Джона Краулі, Террі Пратчетта, Артура Конан Дойла, а також графІчні твори Ніла Геймана і Алана Мура. У 2006–2013 роках Михайло Назаренко був головою журі літературної премії «Портал». Разом із Тетяною Кохановською вів у журналі «Новый мир» колонку «Украинский вектор» (2011–2012), присвячену сучасній українській літературі в історико-культурному контексті. Монографія «Реальность чуда (о книгах Марины и Сергея Дяченко)» (2005) стала фіналістом-дипломантом «АБС-премії». У 2007 році Михайло Назаренко отримав заохочувальний диплом «Єврокону» за збірку оповідань і повістей «Новый Минотавр». У 2008 році був відмічений нагородою «Срібний кадуцей» фестивалю «Зірковий міст» у номінації «Критика, публіцистика і літературознавство» за цикл статей про передісторію фентезі «За пределами ведомых нам полей». У 2010 році повість «Остров Цейлон» була відмічена премією Б. Н. Стругацького «Бронзовий равлик». У 2014 році Михайло Назаренко отримав премію імені Нори Галь за переклад оповідання Джона Краулі «Миссолонги, 1824».

ПРОГРАМА:

17 січня / 19:00
«Садок вишневий» і «яблуні на Марсі»

Тема космосу переживає часи піднесення і занепадів – із чим це пов’язано? Що шукають фантасти в інших світах – щось принципово інакше і незбагненне чи дзеркало, як твердив герой «Соляріса»? Яке бачення людини і Всесвіту пропонує фантастика ХХІ століття? Чи потрібна космічна тема українській літературі – тут і зараз? Марсіани Велла, Бредбері та Гайнлайна, космічні війни Дока Сміта і Едмонда Гамільтона, «історії майбутнього» від Айзека Азімова до Джорджа Мартіна, «нова космічна опера» Дена Сіммонса і Йена Бенкса, кінофантастика від «Плану 9» до «Аватару» і «Прибуття» – і це ще не все.

24 січня / 19:00
Внутрішній космос і як у ньому не загубитись

На початку 1960-х років англомовна фантастика звернулась від глибокого космосу до внутрішнього світу людини, до підсвідомості й колективного несвідомого. НФ нарешті побраталась із модернізмом і постмодернізмом – і змогла зобразити кризове буття людини ХХ–ХХІ століть. Ентропійні арабески Джеймса Балларда, паранойяльні світи Філіпа Діка, культурологічні ігри Роджера Желязни, Семюела Ділені, Йена Макдональда – і ті закапелки «внутрішнього космосу» українців, куди тільки починають заглядати наші фантасти.

31 січня / 19:00
Утопія, антиутопія, дистопія: в якому майбутньому ми (не) хочемо жити

Утопії, «місця, яких немає», виникають неминуче і регулярно. І так само неминуче являють свій жахливий зворотній бік. Велика традиція антиутопій ХХ століття від Замятіна до Бредбері зовсім не вичерпала можливості жанру. На наших очах замість «світів, у яких хотілося б жити», і «світів, у яких жити страшно», виникають складніші, а отже, і достовірніші моделі майбутнього, про яке можна сказати одне: воно буде не таким, як ми його уявляємо. Від перенаселеної землі Джона Браннера до кіберпанківського «мурашника» Вільяма Гібсона – і в нетрі посткіберпанку Ніла Стівенсона, не минаючи класики кінематографу («Метрополіс», «Блейдраннер» і далі). Анти/утопії працюють як детектори сподівань і фобій – тож погляд на українські твори, написані в цих жанрах, зможе багато що сказати про стан і перспективи нашої культури.

7 лютого / 19:00
З розчаруванням, але не безнадійно

Станіслав Лем, брати Стругацькі, Урсулу Ле Гуїн – найбільш інтелектуально та естетично спроможні фантасти нашої доби, ключові постаті польської, російської та американської фантастики 1960-х років, значення яких з часом лише зростає. Наскільки ми їх знаємо і чим вони актуальні для нас? Що відбулося з їхніми творами при перенесенні на кіноекран?
«Бог існує час від часу, і періоди його відсутності досить великі».
«Думати – не розвага, а обов’язок».
«В наших відмінностях – наша краса».

14 лютого / 19:00
Фентезі потойбіч відомих нам полів

Фентезі, на відміну від НФ, легко прижилося в українській літературі і на довгий час витіснило ледь не всі інші форми фантастики. Чому так сталося і чи потрібне воно сьогодні? Та й врешті – що таке фентезі?.. Славетні, але порівняно мало відомі у нас імена, які формували жанр: лорд Дансейні і Джеймс Бренч Кебелл, Гоуп Міррліз і Мервін Пік, а також Пол Андерсон, Пітер Бігл, Річард Адамс, не кажучи вже про Роберта Говарда і Дж. Р. Р. Толкіна. Доля фентезі в кінематографі: чи було життя до Пітера Джексона?

21 лютого / 19:00
Сучасне фентезі: не Дж. Р. Р. Толкін і не Дж. Р. Р. Мартін

«Володар перснів» і «Гра престолів» були бестселерами задовго до екранізацій. Обидва твори змінили не лише жанр, а й західну літературу і культуру загалом. Проте є інші, можливо, не менш важливі шляхи, якими йде фентезі. А прокладають їх Джин Вулф, Джон Краулі, Роберт Голдсток, Гай Гевріел Кей, культові Террі Пратчетт і Ніл Гейман – та перспективні автори початку нового століття. Який досвід ми можемо в них перейняти?

28 лютого / 19:00
«А все через те, що гвіздка бракувало!» Альтернативна історія і чому ми в ній живемо

Яким був би світ, якби історія пішла іншим шляхом? В які часи виникає інтерес до альтернативних історій? Які ключові «точки біфуркацій» у різних культур? Чому лише останнім часом «альтернативки» почали з’являтись на екрані (серіал «Людина у Високому Замку»)? Що кажуть історичні фантазії Джека Фіннея, Ніла Стівенсона, Конні Вілліс не лише про минуле, але й про сучасність? І, врешті, яка роль «альтернативок» у формуванні суспільної свідомості сучасних України та Росії? Війна йде не лише у просторі, але й у часі.

7 березня / 19:00
Поза межами визначень: що нам робити з фантастикою

Фантастика є важливим культуротворчим, а отже і націєтворчим чинником. Уявляючи можливе і абсурдне, бажане і небажане, перспективи і глухі кути, вона дозволяє вибудовувати традицію і моделювати шляхи в майбутнє. Йдеться не лише про фантастичну прозу, але й поезію, драму, кіно, живопис і такий синтетичний вид мистецтва, як комікси. Про все це – в останній лекції циклу, а особливо ж – про графічні романи Алана Мура, Ніла Геймана, Шона Тена та інших майстрів.

Курс складається з 8 лекцій. Зустрічаємося щовівторка о 19:00 у великому залі Дому Майстер Клас за адресою:
вул. Б. Хмельницького, 57-Б.

Інформацію про вартість лекцій та реєстрацію шукайте за посиланням.

Читати: Плаский світ Террі Пратчетта: як не заблукати і не звалитися за Край

Читати: Макс Фрай: вершитель із 20-річним стажем

Читати: Час — це сила: 10 цитат до дня народження Наталії Щерби