«Твін-Пікс» ХХI століття або місто-привид на краю Америки

«Людині, як не крути, властиво пристосовуватися»

Перед нами ідеальний новий світ? Світ без війни та насильства. Світ, де сусіди привітно махають рукою зі свого дворика, а діти наминають за три щоки полуничне морозиво без побоювань за своє здоров’я. Світ, оповитий пеленою процвітання і добробуту. Ви думаєте це дурні мрії?

Що ж, тоді вам пряма дорога в Облудні Сосни — місце, у якого немає дороги назад.


Суміш Кінга та утопії


 Блейк Крауч — американський письменник-фантаст, який підкорив серця мільйонів читачів з усього континенту. Ідея написання трилогії починається зі старенького диванчика і хітового серіалу «Твін-Пікс», який став натхненником Крауча.

Але справжню популярність автор знайшов після однойменної екранізації «Вейнворд Пайнс» (фанатам суворо забороняється до перегляду — враження в багато разів прісніші).


Так що ж приховує в собі мирне містечко?


Трилогія схожа на якусь драбину, на якій з кожним кроком прокидається все більший інтерес.

Перша частина знайомить нас з агентом секретної служби США Ітаном Берком. Після автокатастрофи Ітан прокидається в лікарні маленького містечка штату Айдахо. Втративши на час пам’ять, агент знайомиться з моторошною медсестрою, до божевілля дивним лікарем і підозрілим поліцейським.

Після втечі з лікарні, Ітан поступово згадує про мету його подорожі в Айдахо: відшукати зниклих колег. Тепер до цього завдання у Берка додалося ще одне – вибратися з моторошного містечка і повернутися додому до родини. Але гірка правда буде в тому, що виходу з цієї пастки немає. І це тільки початок бомбічної епопеї.

Боротися чи змиритися з даністю?


Все тільки починається


Переказувати сюжет наступних частин я не хочу, тому що ця історія як кіндер-сюрприз — якщо знати, що всередині, вся магія втрачається. Друга книга «Облуда» дає несподіваний поворот, де на очах з містичного трилера перетворюється в загадкову антиутопію з суперечливими лиходіями.

Крауч бере читача за руку і проводить через свій світ — останній населений пункт на Землі. Ітан займає місце поліцейського в Соснах і великий будиночок, де мирно триває його життя в люблячій сім’ї.

Однак є речі, які не дають спокою герою: діти відсторонені від батьків і ніколи не розповідають про шкільне життя. Для них це — табу.

Місто оточене огорожею з колючим дротом і снайперами. А ніхто з жителів не пам’ятає, як потрапив сюди. Ітан вирушає на пошуки правди й головного кореня зла. Навіть ціною свого життя.


А ось кінцева частина «Останнє місто» стане саме головним пластом до якого ми, читачі, добиралися, гризучи нігті вечорами від приголомшливих закінчень кожного розділу й загадкових початків наступних. Ітан Берк врешті буде шукати правду усіма способами. Однак, правда буде зовсім не на користь жителів містечка — останніх жителів.

Облудні сосни — останнє місто людської цивілізації, остання надія. А питання між тим залишиться відкритим навіть після завершення трилогії: що ж для нас буде кращим: незнання і щасливе життя або боротьба за правду ціною власного блага?


Замість підсумку: трилогія «Сосни» — сучасне і спрощене трактування ідей Оруелла «1984» і Хакслі «Який чудесний світ новий!».


Чудовий вибір для тих, хто:

  • фанат динамічної оповіді та відсутності «води»;
  • любить проживати історію разом з героями (три книги — хочеш — не хочеш, а оселишся з ними поруч);
  • починає знайомство з жанром антиутопії, але боїться класичних творів;
  • просто втомився від життєвої рутини й готовий до пригод в Облудних Соснах.

Схожі книжки


Тема антиутопії зовсім не нова і, відповідно, літератури подібного жанру цілком достатньо. Стовпами виступають відомі «1984» Джорджа Оруелла, «Який чудесний світ новий!» Олдоса Хакслі та «Ми» Євгена Замятіна.

А якщо ви не готові до мови Оруелла і світу Хакслі, то я пропоную взятися за «лайтові» книжки, що не менш прекрасні за смисловим навантаженням і легкі в своєму викладі. Тут у нас і «451 за Фаренгейтом» Рея Бредбері, і «Людина, що біжить» Стівена Кінга (особисто від себе дуже раджу).


Читати10 книг-антиутопій, в яких вам би не захотілося жити
ЧитатиУкраїнська антиутопія. Жанр-профілактика суспільних захворювань

Тоня Старовойт
Книжный инста блогер, будущий журналист и преданный фанат Кинга. Открыта для любых жанровых знакомств: от классической классики до фэнтези; от психологии до любовных романчиков. Отдельное место в моем сердце прочно занято Маленьким Принцем и трэшовым Палаником. Верю в счастливый случай, книжную магию и победу добра над злом.
https://www.instagram.com/ts__books/

10 thoughts on “«Твін-Пікс» ХХI століття або місто-привид на краю Америки

    Залишити відповідь