Перш, ніж ми перейдемо до самого огляду, ось вам парочка цікавих фактів. По-перше, близько чотирьох тисяч років людина вперше задумалася про природу реальності. І до сих пір не може довести собі, цей світ є ілюзорним чи реальним. По-друге, те, що

Пишу з планшета і в п'ятницю, але без нової книжки вас не залишу. Користуючись нагодою передаю привіт з Горішніх Плавнів, тут здорово, але трішки дивно, про що я потім розповім. Лев Гроссман, "Чарівники" («Волшебники»). Наскільки огидний серіал (хоча підбір акторів, варто сказати, непоганий) настільки

Почну, мабуть, з самореклами. Отже, якщо ви не знаєте, що робити ввечері в п'ятницю, кинули пити і тинятися, і хочете доторкнутися до сучасної футурології, яка маскується під фантастику, то: 19.00, вулиця Чигоріна, 59. Мистецька книгарня NEBO. Лекція про постсингулярну фантастику, на якій

Сьогодні, у зв'язку з раннім виходом, буде ледачий випуск рубрики. Лінивий, бо на годиннику пів на шоста ранку, через півгодини мені виходити, а потім ще і їхати, тому мова піде про книжки, які, в принципі, можна читати в подібному стані.

Думаю, ні для кого не є секретом, що зараз наукова фантастика переживає справжнє відродження. Головним чином тому, що писати белетристику почали самі вчені, яких вже оглушили різноманітні вибухи в вакуумі. Так з'явилися геніальні речі на зразок «Квантового злодія» Ханну Райяніємі, «Вогнепади»

Нещодавно один православний священик, який сидить на ФБ, написав довгий пост, в якому порівнював "Володаря перснів" Толкіна і "Гру престолів" Джорджа "Я вб'ю навіть тих персонажів, яких не показав вам" Мартіна. Основна думка була такою: Толкін був досить поміркований у

Це чарівно! Це чудово! Це прекрасно! Це, мабуть, одна з найкращих книг, яка потрапляла мені в руки за останній час. І, водночас, я чітко розумію, що багатьом вона не припаде до смаку.

Сьогодні я буду говорити про насильство і віддаватися ностальгії. Ви помітили, наскільки сильно змінився світ? Як говорив Ейб Сімпсон, «то були п'ятдесяті і весь світ був нашим смітником». Ставлення до людей було приблизно таким самим. Так само як і ставлення

Десь в минулому році я писав статтю про варіанти розвитку держави. Ну там, полідержава, влада суперкомп'ютера, демархія (лотерея замість виборів), повна анархія. І корпократія. Та сама, від якої страждають всі киберпанки. Але в кіберпанку корпорації - необхідне зло, ознака жанру,