«Двері у міжчасся» та «Крамниця забутих мап» відкривають пригодницьку серію «Таємних щоденників Улісса Мура» (АССА, 2018), створену італійським письменником П’єрдоменіко Баккаларіо (Улісс Мур – не тільки один із героїв романів, а й псевдонім автора), яка налічує півтора десятка підліткових книжок.
Італієць про Британію
П’єрдоменіко Баккаларіо має поважний титул одного з найбільш продаваних дитячих письменників у світі. Тут секрет простий: легкий, а захопливий сюжет, добре виписані персонажі, цікаві локації та завжди є місце для подвигу. Шкодую, що серії про Улісса Мура не було у часи мого дитинства, бо вибір між Астрід Ліндгрен та Фенімором Купером – трохи замало для читацького щастя. Так, думаю, цих письменників можна поставити на один щабель, бо неможливо відірватись.
Відомо про письменника небагато, лишень те, що народився він в Акві-Терме (П’ємонт) на півночі Італії та виріс серед лісів, що любить подорожувати, та завжди із задоволенням повертається додому. Крім того, обожнює гасати на велосипеді та гуляти зі своїми трьома собаками.
Чому для свого найбільшого циклу він обрав як місце дії Британію? Спробуймо з’ясувати.
Стара вілла
Вілла Арго на узбережжі вабить мешканців містечка Кілмор-Ков у Корнуоллі. Колись там жив дивак Улісс Мур з дружиною, а тепер величезний будинок пустує. Буває на території тільки садівник Нестор, який доглядає за квітами. Він прагне, щоб у будинку знову лунав сміх, зрештою, власник заповідав, щоб його вілла перейшла сім’ї зі щонайменше двома дітьми. Тож родина Ковенентів підходить за всіма параметрами: у подружжя пара підлітків-близнюків Джейсон та Джулія.
Для малих вілла одразу перетворюється на пригоду, цікавезне дослідження з багатьма невідомими. От тільки часом моторошно, у старому будинку багато протягів, а Джейсону постійно вчуваються кроки на горі. Хто ж оце там ходить? Ніби немає нікого. А ще близнюки хочуть з’ясувати, що ховається за дивними старезними дверима, ключів від яких ніхто не бачив.
Дітлахи купаються у морі, розпитують старого Нестора про минуле вілли Арго та насолоджуються життям, ще не підозрюючи про те, як несподівана знахідка – якийсь шматок паперу – урізноманітнить їхній побут на канікулах.
Трійця друзів і чотири ключі
Кажете, близнюків тільки двоє… Вітайте їхнього товариша Ріка – місцевого хлопчину, який невдовзі заприязнився з малими Ковенантами. Він – син моряка, кмітливий та самостійний, такий завжди стане у пригоді. Здається, він небайдужий до Джулії – шкільної чемпіонки з гімнастики. Друзів об’єднує бажання досліджувати віллу Арго та знайти розгадку дивних дверей. Здається, все веде до тих дверей. Немовби, сам Улісс Мур дає підказки.
Дружба у «Таємних щоденниках» – та справжня безкорислива, про яку кожен мріє в дитинстві, дехто навіть досягає, але не завжди вміє зберегти у дорослому житті. Коли береш відповідальність не тільки за себе, а й за тих, хто може на тебе розраховувати – такий собі мушкетерський «один за всіх і всі за одного». Тут кожен з друзів керується цим мото. Саме дружба цієї трійці стала фундаментом для сюжету, у який хочеться поринути.
Двері, старіші за віллу
Оскільки перша книжка серії називається «Двері у міжчасся», думаю, не буде спойлером те, що старі двері – з секретом. І коли наша люба трійця знайде до них ключі, почнеться велика пригода, яка плавно перетікатиме з одного тому в інший. Фантастичний прийом, який змушує одразу хапати наступну книжку (шкодувати, що українською їх поки тільки дві) і хвилюватись, а що ж там далі…
Ми дізнаємось більше про загадкову постать Улісса Мура, про його витончену дружину, про захоплення старими мапами та моделями кораблів, про багатющу бібліотеку, присвячену забутим мовами, і про таємний друїдський грот на узбережжі, який часом сяє уночі. Крім того, розраховуйте на екскурс стародавнім Єгиптом і під палючим сонцем, і у вечірніх сутінках. Стільки всього, що й не перелічити…
Післясмак
Головних героїв хочеться мати за друзів, та найбільше мені все ж сподобались адекватні негативні персонажі. Не зло заради зла, не психопати, які прагнуть крові, а такі середньостатистичні підступні корисливі люди, яких не бракує у світі. «Таємний щоденник Улісса Мура» вчить реалій, а не лякає відьмами й упирями – тим, що ніколи нас не спіткає.
Книжка не тільки про пригоди, а й про дружбу, довіру, підтримку та спільність у досягненні мети. Вона більше про вміння слухати та співпрацювати, ніж про погоню за артефактами. Тож раджу батькам, які підбирають бібліотеку для свого юного читальника, звернути увагу на цю серію, вам теж сподобається.
Схожі книги
Джоан Ролінґ «Гаррі Поттер», серія Саллі Ґрін, яку відкриває «Напівлихий», Наталія Матолінець «Варта у Грі», Володимир Арєнєв «Порох із драконових кісток».
10 thoughts on “Ключі для подорожей в часі: серія «Таємні щоденники» Улісса Мура”