1868 рік. Патентується прототип друкарської машинки. Один із його авторів — Кристофер Шоулз, американський винахідник, який згодом також винайде розкладку QWERTY. Але поки що він разом із двома іншими винахідниками пробує створити першу комерційно успішну модель друкарської машинки. І в ній він використовує клавіші піаніно.
В патенті на розробку було вказано, що машинка матиме 21 клавішу; але прототип, який зберігся, містив тільки 11, цього було достатньо, щоб показати сам принцип дії. Натискання клавіш піаніно чудово запускало механізм в роботу. Втім, розробка була не дуже зручною: користувач не міг побачити, що написав (друк відбувався знизу сторінки, відвернутий від користувача); деякі числа планувалися бути відсутніми, наприклад 0 і 1, бо їх мали замінити літери I та O. До того ж, вона забагато важила. Один зі знайомих Шоулза спочатку інвестував у проєкт, але коли побачив його прототип наживо, був невдоволений, і наступні 10 років змушував Шоулза постійно переробляти машинку. Винахідники загрузли в боргах, перш ніж змогли привести розробку до ладу.
Притомна модель друкарської машинки, вже з такими клавішами, до яких ми звикли, коштувала $125 і з’явилася у 1874 році. Її масовим виробництвом зайнялася компанія з виготовлення зброї Remington, тож і машинка мала назву Remington 1. Спочатку нею мало хто цікавився: друковані листи вважали неемоційними і неособистими. Та згодом попит сформувався, і ось уже в лавах перших покупців друкарської машинки був видатний письменник Марк Твен. А далі все стрімко пішло розвиватися. У 1878 році Шоулз запатентував QWERTY. В середині 1880-их ринок був уже жвавим, з’явилася низка професій, яка обов’язково передбачала вміння друкувати на машинці.
Що ж, зараз часи змінилися, ми давно звикли друкувати, навіть більше, ніж писати. Але все ж цікаво, що було б, якби друкарські машинки так і залишилися з клавішами піаніно. Чи почали би наші тексти звучати, як музика?
8 thoughts on “Чому в перших друкарських машинках були клавіші з піаніно”