Плаский світ Террі Пратчетта: як не заблукати і не звалитися за Край

Ілюстрація: Scheibenwelt. (c) Sara Aubron

Сер Теренс Девід Джон Пратчетт, він же — Террі Пратчетт, один з найпопулярніших нині англійських письменників. Спільний тираж його книг давно перейшов 50-мільйонну межу, сам сер Террі був посвячений в лицарі, і все це — незважаючи на те (а, можливо, і саме завдяки тому), що Пратчетт безжально висміював світ, його людей і звичаї, які вони самі собі вигадали — через “пласку” призму. У чому ж секрет?


Історія найпопулярнішого циклу Террі Пратчетта “Плаский світ” розпочалася ще у 1983 році. Спочатку це була звичайна пародія на фентезі, з невдахою-чарівником, дивними артефактами і магією, яка працює, як їй заманеться. Згодом історій стало значно більше, а разом з ними — і персонажів, окремі лінії переросли у цикли, світ ожив. У книгах Пратчетта є жарти фактично про все: від Голлівуду до філософії, від страхування до науки. Вони непомітно вплітаються в загальну (завжди — дуже динамічну) історію, стають її органічною частиною — до ваших послуг славнозвісний британський гумор.

Дехто каже, що Пратчетт — це як Вудхауз, Джером та Адамс разом, проте ні, Пратчетт — це Пратчетт.

Його історії захопливі, смішні і ніколи не бувають “порожніми” — ось ти читаєш про чергову магічну пригоду, переживаєш, смієшся, а наступної миті тобі відкривається істина, злегка, мимохідь, і, ніби нічого такого і не сталося, історія продовжується собі далі.

 

Терри Пратчетт
Фото: cuk.ch

“І все-таки, черепаха рухається!..”


Плаский світ — він і справді плаский, як би банально це не звучало. Диск, що стоїть на спинах чотирьох слонів, які спираються на панцир черепахи А’Туїн. А’Туїн пливе в космосі за лише йому (або їй, науковці і чарівники Плаского світу досі б’ються над цим питанням) відомим маршрутом. У Пласкому світі є магія, і, власне, саме вона є рушійною силою всього. Проте чимось Плаский світ дуже нагадує інший, Круглий, і то тут, то там виринає щось схоже на криве віддзеркалення…

Серія “Плаский світ” нараховує 41 роман, 5 оповідань, 4 атласи, 10 довідників і 1 куховарну книгу.

Останній роман було видано вже після смерті Пратчетта, у 2015 році, тож серія закінчилася досить раптово. Проте кожна книга у ній — цілком самостійна і завершена за сюжетом. Не загубитися у цьому розмаїтті допомагає порядок читання, і підходів до нього є два: хронологічно, тобто, за часом написання і виходу книги, або за підциклами — історії, які об’єднує спільний головний персонаж.

Рінсвінд — той самий чарівник-невдаха, на голову якого сипляться усі нещастя світу, проте якимось чином він цей світ постійно рятує. Його головне правило: біжи. Абсолютно у будь-якій ситуації втеча — це найкраще рішення, і Рінсвінд у цьому майстер.

— О-о. А как ты думаешь, в этом лесу есть что-нибудь съедобное?
— Да, — горько отозвался волшебник. — Мы.

Відьми — звісно, магія в Пласкому світі підкоряється не лише чоловікам, а й жінкам, причім у них зазвичай значно краще виходить. Відьми Пратчетта — класичні гостроносі бабусі в гостроверхих капелюхах, які не впустять нагоди відпустити в’їдливий жарт.

Нянюшка Ягг заглянула под кровать — на тот случай, если там вдруг спрятался мужчина. Никогда не знаешь, где повезет.

Смерть — у Пласкому світі — чоловічого роду. Його зовсім немає потреби боятися, адже він просто робить свою роботу. Водночас Смерть дуже любить спостерігати за людьми в марних спробах зрозуміти їхню логіку і почуття. А ще він ЗАВЖДИ РОЗМОВЛЯЄ ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ.

– Я всегда хотел знать, – горько проговорил Ипслор, – что в этом мире есть такого, из-за чего стоит жить?
Смерть обдумал его вопрос и наконец ответил:
– КОШКИ. КОШКИ – ЭТО ХОРОШО.

Міська гвардія — найбільше місто Плаского світу — Анк-Морпорк — звісно ж, не може обійтися без охоронців правопорядку. Те, що їхній командир любить випити, капітан — наслідний принц, а серед капралів є перевертень, гном і троль, зовсім не означає, що роботу свою вони виконують погано. Просто досить специфічно.

Он капитан, черт побери. Офицер. Для офицера такое препятствие не проблема. У офицеров имеется старый, многократно проверенный способ решения подобных проблем. И способ этот называется “сержант”.

Міські служби — головний герой цього циклу Мойст фон Ліпвіг — пройдисвіт, проте і йому доводиться відповідати за свої витівки і або йти за ґрати, або займатися міськими службами: поштою, залізницею, казною.

О, господин фон Липвиг! Я всю жизнь мечтала работать за прилавком Почтамта! Моя бабушка всему меня обучила, нас даже кормили лимонами, чтобы натренировать выражение лица!

Позациклові — декілька романів Плаского світу не входять до жодного підциклу, але, можливо, саме з них варто розпочати знайомство з цим світом. Приміром, роман “Піраміди” розповідає про цивілізацію в Пласкому світі, що ховала своїх царів у пірамідах… а потім вони прокинулися. У “Дрібних богах” бог Ом намагається повернути собі паству, тому що зараз у нього лише один віруючий. І це при тому, що в його країні повно храмів і навіть справно діюча інквізиція. Роман “Правда” найбільше сподобається журналістам, редакторам і усім, хто їм співчуває, адже він — про першу в Анк-Морпорку газету. І це — єдина на сьогодні книга Пратчетта, перекладена українською. Проте існує вона лише в електронному варіанті.


Що ще?


Звісно, у портфелі Террі Пратчетта — не лише історії про Плаский світ. Якщо список в понад 40 книг вас лякає, спробуйте щось менш об’ємне.

Для любителів котів “Кіт без прикрас”. Іронічна книга, яку з півслова зрозуміють усі власники пухнастиків. І саме з тією часткою самозакоханості, яку щодня випромінюють коти.

Для любителів наукової фантастики“Страта” і “Темна сторона сонця”. Ніякого фентезі і магії, ніяких іронічних посмішок. Тільки фантастика і будівництво нових світів.

Для любителів нон-фікшну — серія “Наука Плаского світу”. Одного дня чарівники Плаского світу випадково створили… Круглий світ. Більш нічого не залишалося, крім як спостерігати за його розвитком. Разом з Яном Стюартом і Джеком Коеном Террі Пратчетт розповідає, як влаштовано наш всесвіт і чому саме так. А ще він допомагає повірити в магію.


Сер Террі продовжує жити і після своєї смерті. Його ім’я увічнено в коді, а ще є ідеї назвати в його честь нещодавно відкрите небесне тіло. Але найважливіше — залишаються його книги, саркастичні, жорстокі і водночас добрі і сповнені магії і віри. Плаский світ завжди радий туристам, тож уперед! Це буде незабутня мандрівка!


Читати: 10 фактів про королеву гуманістичної фантастики Урсулу Ле Ґуїн

Читати: Відьмині таємниці

Читати: «ЧЧ: Читати. Четвер» з Дмитром Бунецьким: про стару добру фантастику


Катерина Гавриш

Катя Гавриш
Редактор і книжковий маніяк. Отримала диплом видавця, але життя вперто тягне мене в IT, тому нині техписьменник. Вірю, що читання книг — найпростіший шлях до безсмертя. Обожнюю подорожі на мотоциклі за відчуття свободи. І ще котів, бо вони точно прибульці з інших планет чи вимірів і щось знають. Мрію відвідати Єхо і Плаский світ — як не вві сні, то хоча б у наступному житті.
http://facebook.com/kate.gavrysh

49 thoughts on “Плаский світ Террі Пратчетта: як не заблукати і не звалитися за Край

    Залишити відповідь