Підсумки року видавництв. Анетта Антоненко: все. 2017 завершено

Останні книжки з друкарні вже прямують до книжкових крамниць, плани всі виконані – залишилось хіба що технічно завершити-закрити рік.

Ну і до Бейрута навідатися з колегами на книжковий ярмарок…

Цікавим був рік. Не скажу, що спокійним. Ну, а як інакше – адже новий роман Любка Дереша «СПУСТОШЕННЯ» був очікуваним лонгселером.

Я вже звикла, що з кожним роком роботи стає більше, й тому спасає лише системне планування. Публічність для мене стала ще більш далекою, але я за цим не сумую. Я взагалі не сумую ні за чим. Моя схильність до самоаналізу і нищівної самокритики дає гарні результати. Маю гарну рису і пишаюсь нею – якщо в мене щось не виходить, то проблеми шукаю виключно в собі. Медіа-рейтинги – це все швидкоплинне, а робити треба ТЕ, ЩО МАЄШ РОБИТИ (Любко Дереш от таке мені сказав, коли я почала нервувати щодо вчасного виходу його роману).

Медіа, як завжди, були уважні до моїх книжок. І не тільки до книжок. Цього року в мене вийшла неймовірна кількість інтерв’ю, коментарів тощо. Світу стало цікаво читати, що я думаю, читаю, прагну, кого люблю…Навіть розділ блогу на сайті започаткували, аби іноді перечитувати і впорядковувати міркування. До речі, в роботі допомагає добряче. Щастило мені цього року на розумних співрозмовників, й тому матеріали виходили цікаві.

Читачі спілкувалися відвертіше і ділились враженнями. Іноді емоції зашкалювали. Але це завжди приємно!

Із неймовірним натхненням і драйвом видавництво готувалося до виставок: «Книжковий Арсенал» у травні й Форум видавців у Львові у вересні. Результати обидвох порадували і надихнули на нові креативні ідеї. Що з цього «проросте» в дії вже можна буде оцінити в квітні 2018.

Моя команда мене не підводила ніколи, й того року вона яскраво це продемонструвала, – адже навантаження зросли майже вдвічі, а все як і завжди працювало, мов годинник. До команди долучився новий редактор Євген Плясецький, з яким я почуваю себе спокійно і впевнено. Це – мої «тили» і саме вони уможливлюють мою свободу і розвиток видавництва в майбутньому.

«Знахідкою» цього року вважаю нового дизайнера Вадима Карасьова. Він привніс новий свіжий погляд і осучаснив мої книжки.

Я люблю працювати з позитивними, внутрішньо дисциплінованими людьми. І морально чесними. Адже віддаю багато своєї енергії і мало кого пускаю в свій особистий світ «внутрішньої еміграції». Але вже якщо хтось і пробився/достукався до мене, то для тих я – і мама, і тато, і  подружка, і в ряди-годи спонсор в скрутні часи (і не обов’язково фінансовий)…

Про сайт, соціальні мережі, Інтернет

Люблю і «живу» в Інтернеті майже цілодобово.

Цього року я не планувала робити різких рухів, переробляти карту сайту, дизайн.

Основним річним завданням 2017 було перевірити роботу сайту на «стресостійкість», надійність роботи інтернет-магазину. Як професійний ІТ-ішник у минулому житті я добре знаю, що програмний продукт – це як живий організм, і порушити його роботу просто, а відновити функції дуже складно. І саме тому в 2017 році акцентувалась увага на акціях,  механізмі звітів і акумулювались зауваження, що треба поліпшити і виправити. Також увага була сконцентрована на збільшення обігу інтернет-магазину. За 11 місяців 2017 року обіг (у грошовому і кількісному (книжки)) збільшився майже втричі порівняно з 2016. Результат дуже обнадійливий. Тож і надалі цей напрямок ми посилюватимемо.

До кінця 2017 року я готую концепцію змін на сайті на основі ретельного моніторингу подібних видавничих сайтів. Тож очікуйте оновлення сайту в 2018 році з новими цікавими функціями.

Забракло часу оновити інформацію на профілях Вікіпедії, Facebook, Twitter, Linkedin, Google+, почати працювати з Instagram і каналом YouTube. Там ми на рівні 2016 року. Плани перенеслись на 2018 рік.

Активізація цього напрямку роботи щодень потребує більше часу і сил. Наразі я не готова делегувати ці повноваження новій людині (бо й  сама люблю і вмію це робити), але це питання часу. Щойно все упорядкується, то буду шукати «рідну душу», яка так само буде любити/творити/надихати моє улюблене «дитинча».

Про проект Всеукраїнська волонтерська акція «Озвучимо книжки для незрячих»

Ідея проекту виникла емоційно під час передачі книжок у подарунок до Центральної спеціалізованої бібліотеки для людей із вадами зору імені М. Островського.

Ідея проста і прозора. «Видавництво Анетти Антоненко» звернулося до небайдужих українців з пропозицією долучитися до благодійної акції та озвучити понад 20 творів сучасних українських і зарубіжних авторів, які видано у видавництві, і передати аудіокнижки до 68 спеціалізованих бібліотек для людей із вадами зору.  Серед авторів, тексти яких «зазвучать», — Любко Дереш, Євгенія Кононенко, Остап Дроздов, Ісабель Альєнде, Дідьє ван Ковеларт, Ерік-Емманюель Шмітт.

Акція охопила всю Україну, і до кінця 2017 року буде озвучено 36 книжок і передано до бібліотеки. Акція триватиме, поки в тому буде потреба.

Про книжки

2017 року ми «народили» 25 книжок, стабільно наповнюючи наші серії, які так подобаються читачам.

Серед них:

• Ісабель Альєнде «Японський коханець» у перекладі Сергія Борщевського,
• Ерік-Емманюель Шмітт «Концерт пам’яті янгола» у перекладі Івана Рябчія,
• Суттєво оновили наповнення і дизайн серії «Колекція театральна». Наприкінці року вийшло 3 нові книжки в новому дизайні. Серія стала нумерованою.

• придумали назву своїй успішній серії, яку видаємо разом із видавництвом «Ніка-центр», «Колекція. 2 кольори»:Даґ Ейстейн ЕНДШЬО «СЕКС та РЕЛІГІЯ від балу цноти до благословенної гомосексуальності»,Тимо АЙРАКСИНЕН «ЩАСТЯ. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає»,Ерік СМАДЖА «СМІХ. Біологія, психіка, культура».
• норвезький філософ Ларс Фр. Г. Свенсон «Філософією самотності» (у співпраці з видавництвом «Ніка-центр») в перекладі Софії Волковецької порадував своєю новою книжкою й українських читачів,
• закінчили фундаментальну робота над 4-томним виданням творчої спадщини Хуани Інес де ла Крус (1651–1695), однієї з найцікавіших іспаномовних письменниць XVII ст. Вийшла третя книжка «Світогляд» і «Вибрані твори»,
• знаний журналіст Остап Дроздов своїм новим романом «№2» продовжив успішну ходу в сучасну українську літературу. З презентаціями автор об’їздив найвіддаленіші куточки України, а книжка стала абсолютним лідером продажу інтернет-магазину видавництва.

Інтрига 2017 року

Новий роман Любка Дереша «Спустошення» таки побачив світ у вересні і «схуд» (перший варіант рукопису налічував понад 2000 сторінок) до 476 сторінок. Читачі дочекалися свята.

Подія 2017 року

ПРЕМ’ЄРА ПРОЕКТУ «ТОМ НА ФЕРМІ»

17, 18 лютого /Мистецький Арсенал; 19 лютого /Львівський театр імені Лесі Українки

з нагоди якої приїхав автор Мішель Марк Бушар, а ми видали цю п’єсу в серії «Колекція театральна».

Том на фермі. У Києві та Львові презентують виставу про толерантність

Про нагороди видавництва і творців

• «Видавництво Анетти Антоненко» і перекладач Ярослав Губарев отримали премію Баскського інституту Etxepare і Laboral Kutxa за переклад твору «Мемуари корови» Бернардо АЧАҐА, написаного баскською мовою,
• Сергій Борщевський, перекладач з іспанської мови, став лауреатом  Літературної премії імені Василя Мисика за перекладні поетичні твори видатної мексиканської письменниці XVII сторіччя Хуани Інес де ла Крус,
• Марися НІКІТЮКіз книжкою «Безодня» отримала «Глиняного кота» за  найяскравіший прозовий дебют,
• Марися НІКІТЮК в номінації АРТ отримала відзнаку журналу Cosmopolitan.

Проекти 2018 року

Їх дійсно багато, і писати про них – справжнє задоволення!

Ми отримали право на видання «найсвіжішого» роману Ісабель Альєнде «Там, за зимою» (Isabel Allende, Más allá del invierno). Світовий реліз роману відбувся в червні 2017, а ще в квітні ми його  вже читали і купували права. Не приховую, що це дорого, дуже дорого для українського видавничого ринку. Але Я ТАК ХОЧУ видати цю книжку…

Роман упевнено в лідерах November’s Amazon Best Books, відзначений преміями CA Latino Legislative Caucus, Latino Spirit Award, Achievement in Literature (USA, 2017), Premio Sicily (Italy, 2017).

«Ліризм і геніальний задум. Ця книга просто просякнута тим, що означає поважати, захищати і любити». Publishers Weekly

І звісно, що перекладати буде Сергій Борщевський. Цією книжкою ми продовжимо знайомити українського читача з чилійською письменницею, ім’я якої поряд із великими майстрами жанру «магічного реалізму» – Габріелем Гарсія Маркесом, Хорхе Луїсом Боргесом, Хуліо Кортасаром, Маріо Варгасом Льйосою.

Стартуємо ми в лютому двома канадськими авторами. Імена їх малознані українському читачеві, але, ЧИТАЧІ, просто довіртеся мені і моєму смаку! Я переконана, що вам сподобається.

У жанрі, який я окреслила минулого року і який я так люблю  ̶  психологічний реалізм,  ̶  я запропоную наступні книжки.

Домінік Фортьє «Книжкова обитель» (Dominique Fortier, Au péril de la mer).

Водночас роман і щоденник, неймовірна шана книжкам  і тим, хто їх створює.

Роман відзначений багатьма преміями:

2016 – премія Генерал-губернатора Канади з літератури

2016 – Перше місце Премії книготорговців Квебеку

2015 – Книготорговці радять: вибір 2015 року

2015 – Вибір «Нам подобається» від Archambault

2015 – Вибір «Удар серця» від Renaud-Bray

Кім Тхуї «RU» ( Kim Thuy, RU)

«Ru» – має значення як у рідній мові Кім, так і в її другій мові, що стала рідною, – французькій: в’єтнамською «Ru» означає «колискова», французькою – «струмочок». І це досконала назва для цього невеликого, однак сильного роману. За допомогою прози, що дарує втіху й наче співає, «Ru» пробивається крізь час, підхоплює і несе за течією – це річка чуттєвих спогадів, що набуває на силі, і класична іммігрантська історія, захопливо розказана по-новому.

«Зразковий автобіографічний роман… Головні події падіння В’єтнаму змальовані делікатними штрихами і подані крізь щоденне життя жінки, яка мусить віднайтися в іншому місці. Трагічна подорож, описана проникливим, чутливим і ідеально стишеним голосом». – Цитата з відгуку журі літературної премії Генерал-губернатора Канади.

Нагороди і відзнаки:

2015 – перемога у конкурсі телепрограми «Canada reads»

2011 – Гран-прі  конкурсу «littéraire Archambault»

2011 – відзнака за мультикультурність міжнародного літературного конкурсу Монделло (Mondello prize)

2010 – Гран-прі «Grand Public Salon du livre» в номінації «есеїстика/документалістика»
2010 – нагорода Генерал-губернатора Канади у номінації «франкомовна белетристика»

2010 – Гран-прі «RTL-Lire» Паризького книжкового ярмарку.

2013 – номінантка конкурсу «Man Asian Literary Prize»
2014 – номінантка Дублінської літературної премії (International IMPAC Dublin Literary Award)

2012 – номінантка на нагороду за перший роман «Amazon.ca»

2012 – номінантка літературної премії Ґіллера від «Scotiabank»

2012 – номінантка літературної премії Генерал-губернатора Канади у номінації «переклад»

Як бачите моя «слабість» до франкомовних країн не згасає.

У 2016 я писала: «Можливо, у 2017-му Ерік-Емманюель ШМІТТ порадує нас ще чимось новим…». Порадував. Новою (як завжди крутою) книжкою «La vengeance du pardon». Чотири історії, чотири новели… І це перфектно! Не обіцяю, що от вже буде українською в 2018, але раджу читачам мати на прикметі.

Перекладач Іван Рябчій  із новим франкомовним проектом ─ Nancy Huston,  L’Empreinte de l’ange. Між мною і перекладачем точилася жорстока дискусія з якої книжки виводити автора на український ринок. Перемогла я, бо «натиснула авторитетом», а вирішувати чия правда – то вже вам, читачам.

Мою одну з улюблених серій «Колекція. Культура. Класика» поповнить наступна книжка Кларісе Ліспектор «Любовні марення» (Clarice Licpector, Laǫos de família).

Це тільки невелика кількість планів та ідей. «Видавничий портфель» практично тріщить і роздувається кожного дня.

Із українських авторів теж маю що запропонувати.

Тимофій Гаврилів здав у роботу новий роман. Жанр дуже складний. Роман у новелах «Червнева злива» Тимофія Гавриліва портретує людей, які розповідають історії – про дорослішання, дружбу, втрату гідності й пошук себе, злочини, вʼязницю, Майдан, кохання, війну. Роман вийде навесні.

Погрози Марисі Нікітюк, здається, справдяться, і я нарешті отримаю в січні рукопис. «Боні і Женя грабують шлюх» ─ таку назву має перший роман письменниці і режисера Марисі Нікітюк. «Це історія про покоління 30-літніх і розгублених людей» (від автора).

Є ще кілька ідей, проте наразі вони ще не трансформувались у проекти.

Наша «спільна» любов із видавництвом «Ніка-Центр» набирає нових обертів.

Наративний Non-fiction. Ну як без нього…

Активно наповнюється серія «Колекція. Два кольори»:

• Д’єго Калб, Ана Морено «СОН. Наука сну, або Пробудження після неспокійної ночі» побачить світ уже в січні, переклад з іспанської,
• Арі Турунен «Алкоголь. Соціальна історія», переклад з фінської,
• Паоло Россі «Їсти. Соціальна історія їжі», переклад з італійської.

А щодо позасерійних  видань:

• Вольфґанґ Шивельбуш «Речі і люди. Есей про споживання», переклад з німецької,

• Арі Турунен «Забуті історії міст», переклад з фінської.

Звикайте до цих обкладинок. (Нарешті ми навчилися робити обкладинки «про запас» до виходу книжки!)

Це лише частина моїх видавничих планів.

На перше півріччя 2018 року.

Далі буде…

Сталими залишилися мої книжково-життєві принципи.

Тож знову окреслю їх (і для себе також).

Тільки вперед. Не озиратися! Думати, жити, працювати, дихати тут і тепер. Не поспішати… або поспішати повільно. Мета моя таки космічна, проте «Видавництво Анетти Антоненко» завжди прагнутиме обирати вишукану literary fiction найвищого ґатунку.