Новий роман Сергія Жадана «Інтернат» вийде за 2 тижні

Четвертий роман Сергія Жадана «Інтернат» виходить 21 серпня у видавництві «Meridian Czernowitz». Наразі його можна попередньо замовити на сайті Yakaboo. 

Про книжку

Війна завжди приходить несподівано. Просто посеред розумієш, що чуєш звук пострілів та бачиш вогонь у вікні, і звичний хід днів безповоротно порушується. Тепер настав час боротися за власне виживання та вирішити, за якими барикадами доведеться опинитися.

Саме такий вибір доведеться зробити Павлу, до чийого будинку наближається лінія фронту, яку потрібно переступити…

Чому варто купити книгу «Інтернат» Сергія Жадана?

«Інтернат» — глибокий та захопливий роман, який відбив бачення автора життя в зоні АТО, його драму проблеми вибору та самоідентичності, національної психології та патріотизму, радикальних поглядів та ліберальної байдужості.

Це не роман-епопея, яка покликана стати панорамою того, що відбувається на Сході України. Це локальна історія одного звичайного шкільного вчителя — його прагнень, мотивації та цілей перед небезпекою, коли за лічені години може помінятися історія і твоє місце в ній. Вона також про цілий регіон, який вже звикли вважати окремим, але все одно продовжують за нього боротися.

Роман «Інтернат» став третьою книгою Сергія Жадана після «Життя Марії» та «Тамплієрів», яка стосується теми військових дій в зоні АТО, яка так сильно хвилює автора.

Сергій Жадан про роман для видання InKyiv: «Це реакція на події дворічної давнини. В романі йдеться про січень 2015-го. Хоча герой постійно заглядає в події 14-го — так чи інакше все починається ще там. Тому, так чи інакше, історія виростає з „Луганських щоденників“. Але крім суто хронологічного відтворення з „Луганських щоденників“ виростає й інша тема — тема цивільної людини, „людини без рушниці“, яка перебуває в зоні війни. Мені цей аспект від початку подій на Донбасі був страшенно важливий та болючий — роль і місце кожного з нас в умовах конфлікту, що назріває. Тому що ось ми всі звикли оперувати терміном „місцеве населення“, говорити про „настрої місцевого населення“, „вибір місцевого населення“, проте саме місцеве населення в більшості таких розмов просто позбавлене голосу, виступає — іноді цілком свідомо й добровільно — пасивним дистанційованим свідком подій. Ось це і є одна з тем цієї книги — як нам іноді бракує голосу, від якого ми добровільно відмовляємось.»

Читати: Дайджест тижня: читання для серпневої спеки