«Не в капусті й не лелека»: як розповісти малюкам про народження дітей

«Не в капусті й не лелека»:  як розповісти малюкам про народження дітей

Про сексуальне виховання батьки задумуються лише тоді, коли дитина приходить із різними «незручними» запитаннями — про статеві органи, різницю між дівчатками та хлопчиками або про появу дітей на світ. І попри те, що це цікавить кожну дитину в 3–6 років, мало хто з дорослих готується до цих розмов. І знаєте, як розвиваються події найчастіше? Малюк цікавиться, у нього/неї виникають абсолютно нормальні запитання, але мама чи тато не готові до них, тому або не відповідають зовсім, або відволікають дитину розмовами про щось інше. Усе це дає зрозуміти маленькій людині, що на цю тему краще не говорити й не запитувати, бо дорослі реагують зовсім інакше, ніж на запитання про космос, автомобілі чи природу.


Звісно, батьки не зобов’язані бути спеціалістами в області сексології (хоча питання щодо появи на світ дітей — зовсім не про секс) і мають право не знати, як відповідати на складні запитання малюків. Але в нагоді завжди можуть стати книги, які варто придбати ще до того, як дитина почне говорити. Друковані видання, відеоролики, мультики про народження дітей, наше тіло/фізіологію — прекрасні помічники в такій справі. Єдине зауваження: перш ніж читати або показувати будь-що дитині на цю тему — прочитайте чи подивіться це самостійно. По-перше, зробите висновок, підходить це доньці чи сину (відповідно до віку, розвитку, цінностям вашої родини), а, по-друге, ознайомтеся з контекстом і будете готові до додаткових запитань.

Книга Анни Герцог «Не в капусті й не лелека», яка нещодавно вийшла друком у видавництві «Талант», прекрасно підходить для наймолодшого віку дітей — від 2 до 6 років. І класно, якщо ця розповідь із яскравими малюнками буде під рукою, коли вперше прозвучать «непрості» питання. Проте можна не чекати цього моменту й запропонувати почитати книгу — усі діти різні, і насправді не всі з них можуть зініціювати таку розмову. Причин багато — сором’язливість, негативний досвід у цій темі (хтось із дітей чи дорослих уже міг щось прокоментувати), відсутність інтересу в даний момент, отримання інформації з інших джерел. Ідеально, якщо ви чекаєте дитину й хочете підготувати до цього старших.

Анна Герцог дуже коректно й делікатно через розмови батьків із дітьми дає відповіді на запитання: чи можна запланувати стать дитини, чому лише жінка може завагітніти й народити маля, що таке секс і яка різниця між «кохати» й «займатися коханням», що таке ерекція, як відбувається запліднення, які основні етапи розвитку дитини в утробі матері.

Читаючи родинні діалоги з книги «Не в капусті й не лелека», ви можете дуже делікатно донести корисну й цікаву інформацію до малюків. Не бійтеся, що це «зарано». Менші діти більш готові до таких розмов із батьками й до відповідей про власну фізіологію, бо вони ще не отримали посил, що «це соромно», «такі розмови — табу», «це не прийнято обговорювати», «це ганебно, нікчемно, брудно». Досвід розвинених країн підтверджує, що молодь, яка з дитинства отримувала інформацію про своє тіло, сексуальність, інтимні стосунки, ставиться до статевого життя більш відповідально — починає його пізніше, з людиною, яку добре знає й обов’язково використовують контрацептиви.

Пам’ятайте, що статеве (сексуальне) виховання — це не розмови про секс чи статевий акт. Це розмови про більш важливі речі — гігієну, фізіологію, розуміння своїх і чужих кордонів, вміння говорити «ні», попередження насилля, безпеку, зміни в тілі під час пубертату, контрацепцію і здоров’я. І починається воно з народження. Адже перші табу батьки найчастіше прищеплюють своїм дітям змалечку. Наприклад, коли немовля вивчає своє тіло і знаходить геніталії. У цей момент мама чи тато прибирають руки малюка, даючи зрозуміти, що ця область заборонена, що є в ній щось недобре. Вдруге цікавість до статевих органів з’являється в півтора-три роки. Батьки лякаються, але в цьому нічого страшного немає. Так маленька людина усвідомлює приналежність до тієї чи іншої статі, проходить першу ідентифікацію себе як «дівчинки» або «хлопчика».

Якщо ж ви не дасте відповіді на ці запитання своїм дітям, коли їх це цікавить, то отримувати сексуальну освіту вони підуть на вулицю, до однолітків та в інтернет. У якій формі і яку інформацію вони там дізнаються — не знає ніхто.

Ще один важливий момент: якщо дитина прийшла до вас із запитаннями, це значить, що ви для неї авторитет у цій темі, і вона сподівається отримати чесну і відверту відповідь. Тому ніколи не ігноруйте запитання, не кажіть «Виростеш — дізнаєшся», не вигадуйте відповідь, не уникайте теми: це найпростіший спосіб втратити довіру дитини. Намагайтеся розповісти все максимально спокійно та правдиво — відповідно до віку вашого малюка. Якщо бракує слів або ви не знаєте, що відповісти, — чесно в цьому зізнайтеся. Скажіть, що вам потрібно підготуватися й увечері або завтра ви відповісте. Й обов’язково виконайте свою обіцянку! А книга Анни Герцог «Не в капусті й не лелека» стане в нагоді! Приємного читання і відповідального батьківства!


Читати: Що читати молодим мамам: радять блогерки та журналістки
Читати: Майя та її мами. Книжка, яка спричинила скандал у Львові
Читати: Непрості дитячі книжки: про війну, втрату, безпритульність, секс і любов без обмежень

Юлія Ярмоленко
Секс-педагог, автор програм з сексуальної грамотності, член Асоціації сексологів і сексотерапевтів України. Автор просвiтницького проекту “Сексiнфорiя”. Уже кiлька рокiв проводить у школах заняття з попередження насильства, правил гiгieни, контрацепцiï, здорового способу життя, безпеки пiд час статевого життя. Популяризатор iдеï впровадження сексуальноï освiти в школах.
https://www.facebook.com/yarm.yuli

11 thoughts on “«Не в капусті й не лелека»: як розповісти малюкам про народження дітей

    Залишити відповідь