Із настанням перших холодів уже точно розумієш, що літо повернеться нескоро. Але це – не біда. Осінь та зима – чудові пори року. Шведи, наприклад, більшу частину року живуть в холоді, що не заважає їм добре проводити час. Один із найкращих способів відпочинку – книга, а в Швеції якісної літератури вистачає. Далі – 10 книжкових підтверджень.
Ліндґрен здобула світову славу завдяки творам про Карлсона та Пеппі Довгу панчоху. Та мало хто знає, що під час Другої світової війни шведська письменниця працювала в урядовій установі, де здійснювала контроль за кореспонденцією. Ця книга – невигадана історія матері, дружини і жінки. Ліндґрен описала тогочасний побут сім’ї середнього класу. До цього письменниця додала власні роздуми про політику, війну та її вплив на людську свідомість.
Дідусь дуже любив свого капелюха і майже ніколи не знімав його з голови. Тільки перед сном. Перше, що робив дідусь вранці, – одягав капелюха. Та одного ранку головний герой помітив, що його улюблена річ зникла. Спочатку дідусь здивувався, а потім – розлютився. З цього моменту читачі поринуть у вир цікавих подій разом зі шведським пенсіонером. Дідусь прикладе максимум зусиль для того щоб знайти капелюха.
Бланш Вітман називають «королевою істеричок». Вона лікувалася у доктора Шарко. Марі Кюрі – відома науковиця, якій вдалося двічі отримати Нобелівську премію. На перший погляд, ці жінки не мають нічого спільного. Та насправді є одна риса, що їх об’єднує. І Бланш, і Кюрі прагнули зрозуміти: Бланш – природу любові, а Марі – природу радіоактивності. До всього цього додається історія дружби двох талановитих і сміливих жінок.
Ян Гаугер працює вихователем у дитячому садку. У цьому закладі живуть діти психічно хворих злочинців, яких тримають у закритій лікарні «Санкта-Психо». Поки батьки відбувають покарання, малюки проходять експериментальне лікування. Гаугер щомісяця водить дітей через підземелля на зустріч із родичами. Вихователь постійно помічає, що вночі у довгих коридорах тунелю оживає щось жахливе. Це лякає головного героя, і в той же час – зацікавлює.
Даний твір – п’єса, авторка якої обіграла трагічний сюжет Евріпіда в сьогоденні. Сучасна Медея – біженка. Жінку ніде не приймають у власній країні після того, як чоловік її зрадив. Потрясіння довело головну героїню до лікарень, де їй поставили багато різних діагнозів. Найстрашніший висновок полягає в тому, що Медея ніколи більше не зможе покохати. Втрата любові для жінки стала кінцем усього.
Оскару – 12 років. У нього немає друзів і складні стосунки з однолітками в школі. Неподалік від нього, в сусідньому під’їзді, оселяється нова сім’я – Елі з батьком. Дівчина не дуже говірка, але Оскару вдається з нею потоваришувати. Згодом хлопець помічає, що подруга на диво стійко переносить холод, напрочуд добре стрибає, а гуляти виходить тільки після заходу сонця. До того ж, після приїзду Елі поліцейські постійно знаходять трупи. Навіть 12-річний Оскар розуміє, що в цьому збігу обставин ключовий елемент – його нова сусідка.
Поліція знайшла вбитим журналіста і його знайому. Чоловік і жінка вивчали канали, через які до Швеції потрапляють секс-рабині. Головна підозрювана – Лісбет Саландер. У дівчини «темне» минуле, і деякі сліди ведуть до неї. Однак журналіст Мікаель Блумквіст вважає, що Лісбет – невинна. Саландер не може бути вбивцею, оскільки вона колись врятувала йому життя. Журналіст вирішує допомогти дівчині та провести власне розслідування щодо загибелі колег.
Одного разу Ґріпе купила на ярмарку срібний перстень із зеленим камінцем. Потім письменниця побачила зображення двох дітей на цукерниці. Після цього в Марії з’явилася ідея створити власний світ у XIX столітті. Там той самий перстень належав дружині склодува Софії, а малюки з цукерниці стали дітьми книжкової героїні. Сталося жахливе – дітей викрали. Хто і навіщо це зробив – можна дізнатися тільки зі сторінок книги.
Ця повість розповідає про любов до музики і конкретної людини. Виявляється, грати на музичному інструменті можна не тільки пальцями, а ще й серцем. А кохати можна так, щоб зазирати спочатку до людської душі, а вже потім – до очей. Людвіґу всього 12 років і він ще не знає, як показати свої почуття та довести їх правдивість. Але все, що відчуває хлопець – чистісінька правда.
Тура – мати двох дітей. Бленді – 13 років, Еріку – 10. Колись їх батько поїхав до США на роботу, але по сім’ю так і не повернувся. Діти навіть через кілька років вірять, що тато повернеться, але Тура – ні. Жінка вирішує почати все спочатку та переїжджає на маленький острів разом із дітьми. Там вони знайомляться з дивним чоловіком, який приглядає за маяком. Можливо, ця зустріч якраз і змінить життя сім’ї, але ніхто не знає, в яку сторону.
494 thoughts on “Література холодної Скандинавії: 10 книг шведських письменників”