Груди для чайників, або Чому я не даю дитині пустушку

– Чи впливає розмір та форма грудей на наявність та кількість молока?
– Як часто годувати дитину?
– Що робити, якщо на соску тріщина?
– Чи треба зціджувати молоко?
Ще з добрим десятком подібних питань стикається кожна мама, опинившись у пологовому будинку. Особливо мама, що народила свою першу дитинку.


Добре було б, якби на такі питання давав відповідь лікар. Але з власного досвіду знаю, що навряд чи хтось у пологовому буде тобі пояснювати й показувати, як правильно прикласти дитину до грудей, як боротись із припливом молока в перші 3 дні й т.д. В таких випадках уся надія або на власну маму, або на консультанта із грудного вигодовування, або ж на «мамські» форуми. В користі останніх я особисто дуже сумніваюсь, адже часто там відстоюють абсолютно протилежні думки, до того ж люди без спеціальної освіти.


«Грудне вигодовування: секрети і секретики» – справжня енциклопедія молодої мами. Я вважаю, що ця книга має бути у кожної недосвідченої мами, а також мами, яка востаннє народжувала ще за царя Гороха:). Бо спілкуючись зі своєю мамою і обговорюючи, зціджувати чи не зціджувати, давати соску чи ні, я зрозуміла, що за 15 років багато чого змінилось в догляді за малятами в Україні.


До створення книги долучились такі спеціалісти:


Ксенія Соловей – перинатальний психолог, консультант з лактації, організатор Центру підтримки грудного вигодовування «Молочні ріки»;
Тетяна Гавриленко – педіатр;
Миродара Єрко – психолог, мама чотирьох дітей.


Відразу скажу: я цю книгу перечитувала тричі. Першого разу під час вагітності. Другий раз у пологовому. Виявилося, що теорія не практика, і за кілька місяців вагітності з моєї голови вивітрились усі знання, що я туди терпляче засовувала:) Саме тоді почалось застосування знань на практиці. І втретє книгу я повністю не перечитувала, лише передивилась сторінки, які відповідали моїй ситуації того часу. Чесно, я впевнена, що не раз буду заглядати до неї. Адже можливі якісь там лактаційні кризи, а в півроку ще прикорм пора буде вводити у раціон дитини, а потім колись припинити ГВ і т.д.


Про що ця книга?


Згідно з книжкою, три основні кити успішного годування – це правильне прикладання, часті годування вдень, обов’язкові нічні годування. Саме це потрібно, щоб малюк був здоровим, швидко ріс та розвивався. Книга надає неабияку моральну підтримку та впевненість у своїх силах! Що, безсумнівно, робить її цінним довідником на все життя.


Тут ви знайдете цікаву і корисну інформацію про:

  • окситоцин та пролактин;
  • 15 причин, чому не потрібно купувати пустушку;
  • мастит і лактостаз, як їм запобігти та як їх лікувати;
  • те, що робити, коли дитина відмовляється від грудей;
  • методи контрацепції при ГВ;
  • харчування та вживання медичних препаратів під час ГВ;
  • годування двійні та трійні та багато іншого.
  • те, як адаптуватися жінці до нових умов і не гребувати своїми потребами.

До речі, «Грудне вигодовування: секрети і секретики»  – лише друга в незалежній Україні книга про ГВ українською мовою.


Плюси книжки


+ професіоналізм авторів (текст не з гуглу від маловідомого гуру, а до нього докладати зусиль перинатолог, педіатр та психолог, у яких до того ж є власні діти);
+ простий та зрозумілий виклад інформації;
+ знання реалій України (на відміну від тих же Сірсів);
+ в кінці для зручності розміщено довідник та показник;
+ кольорові фото з прикладами правильного прикладання;
+ інтегральна обкладинка, якісний білий папір.


Мінуси книжки


– Мало інформації про те, як пережити перші 3 дні лактації і перейти від молозива до молока;
– немає інформації про молоковідсмоктувачі;
– мало практичної інформації про харчування мами на час лактації.


Кому читати: мамам і татам-початківцям.


Читати:Що читати молодим мамам: радять блогерки та журналістки
ЧитатиГрудне вигодовування: секрети і секретики
ЧитатиЧитачі рекомендують. Бібліотечка молодих батьків


Олена Голік

Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com

13 thoughts on “Груди для чайників, або Чому я не даю дитині пустушку

    Залишити відповідь