Діаманти принцеси Монако. Уривок із книжки “Блиск і полум’я”

23 січня виходить з друку друга книжка видавництва Yakaboo Publishing – «Блиск і полум’я. Біографія діамантів» американської письменниці Рашель Берґстін. Масштабне культурологічне дослідження вивчає одержимість суспільства діамантами як символом достатку і респектабельності. Шикарні бали, королі та їхні дами серця, становлення світових ювелірних брендів, зірки Голлівуду і магнати дадуть зрозуміти, чому «діаманти − це назавжди». Ми пропонуємо прочитати уривок із книжки про діаманти однієї із найкрасивіших жінок минулого століття – Грейс Келлі, американської акторки та принцеси країни Монако.

Рашель Берґстін − американська письменниця і редактор. Автор бестселера Women From the Ankle Down: The Story of Shoes and How They Define Us, який розкриває провокаційну історію жіночого взуття. Регулярно публікується у виданнях New York Times, The New York Post, The Awl, Slice, Bloomberg View, Slate DoubleX, HelloGiggles and The Dirty Durty Diary тощо. «Пишу про взуття, діаманти та інші речі, якими люди одержимі» − так Рашель розповідає про себе. «Блиск і полум’я. Біографія діамантів» стала другою книжкою письменниці, і другою, яка вийшла у Yakaboo Publishing.

Уривок із книжки

«Блиск і полум’я. Біографія діамантів»

******

1953-й — рік прем’єри в кінотеатрах фільму «Джентльмени віддають перевагу білявкам» — був дуже вдалий для діамантів. Того ж літа принцесу Єлізавету коронували, і це всіяне діамантами святкування привернуло увагу публіки далеко поза межами Британської імперії. Того ж року сенатор Джон Ф. Кеннеді — «золотий хлопчик», відомий своєю вродою і знаменитою родиною, — освідчився Жаклін Бов’є, стильній темноволосій молодій жінці такого ж шляхетного походження. Її помітили в унікальній обручці Van Cleef & Arpels, із квадратним смарагдом і діамантом у 2,88 карата по центру: обидва камені оточував букет менших діамантів огранки «маркіз» і «багет». Звісно, це не був типовий солітер, а незвичайний стиль персня свідчив про високу майстерність автора. Майбутня перша леді стала довічною клієнткою Van Cleef & Arpels і часто надівала їхні вироби на різні заходи, які відвідувала з чоловіком.

Коли Мерилін Монро вийшла заміж за Джо ДіМаджіо 1954-го, після бурхливих залицянь той подарував їй «перстень вічності», виготовлений із тридцяти шести діамантів огранки «багет». Це весілля спричинило ажіотаж, але його і близько не порівняти з тим галасом, який здійнявся взимку 1956-го, коли зірка фільмів «У разі вбивства набирайте М» і «Заднє вікно», Ґрейс Келлі, зробила несподіване оголошення: вона заручилася з Реньє ІІІ, князем Монако. Завдяки майбутньому весіллю вона мала здійснити неймовірний стрибок — від королеви Голлівуду до справжньої княгині. Звісно, прихильники були вражені й захоплені тим, що одну з їхніх улюбленець ощасливили такою унікальною можливістю; до того ж це лестило одержимим королівськими амбіціями американцям. Келлі, що походила із заможної й шанованої філадельфійської родини і котру — принаймні за тією версією про її походження, яку поширювали медіа, — батьки колись вважали найменш перспективною зі своїх дітей, трималася перед пресою з гідністю й поблажливістю королеви. Вона зізналася, що, коли вперше побачила князя Раньє, нічого особливого не відчула, але наступного разу — в домі її батьків у Філадельфії — все вже було по-іншому (кохання «з другого погляду», як вона переможно зіронізувала). Принц освідчився Ґрейс у новорічну ніч 1955-го, спитавши перед цим дозволу в її батька.

Вона охоче показувала подарунки, отримані від Реньє: золотий браслет-ланцюжок, із якого звисала монета Монако, а також рубіново-діамантовий перстень Cartier, пишний символ їхніх заручин.

А зрештою, може, не такий і пишний. Провівши цілий січень на очах преси і похизувавшись своєю обручкою, у лютому Ґрейс Келлі з’явилася на публіку вже з іншою каблучкою, — підміна відразу впадала в око. Новий перстень, також Cartier, не помітити було неможливо: діамант-солітер огранки «смарагд» вагою 10,47 карата виступав на платиновій основі, а з обох боків від нього красувалися менші «багети».

У статтях з’явилися короткі згадки про нову яскраву прикрасу майбутньої княгині;Washington Post надрукувала уточнення під назвою «Ґрейс має два персні», в якому журналісти пояснювали, що князь «замінив» першу обручку своєї нареченої попри те, що перша не губилася.

Просто тепер Ґрейс стала щасливою власницею двох каблучок. Не було таких аксесуарів, які виявилися б надто екстравагантними для світської левиці, а за сумісництвом кінозірки та княгині.

Тож якщо новина про жінку з двома обручками на заручини Cartier і викликала в певних колах подив, то прихильники Келлі сприйняли це просто як наступний етап у житті гідної заздрості білявки.

Доки тривала підготовка до весілля, князь Реньє дарував своїй нареченій дедалі більше нових ювелірних виробів: весільний набір (парюр) Van Cleef & Arpels, до якого входили кольє, перстень, сережки і браслет, виготовлені з білосніжних діамантів і натуральних перлин. Упродовж року цей ювелірний дім став «офіційним постачальником Князівства Монако», і княгиня Ґрейс долучилася до когорти тих жінок, котрі, як і Уолліс Сімпсон чи Жаклін Кеннеді, ніколи більше не відчували нестачі у вишуканих прикрасах.

Певний час лише вона і князь Реньє знали правду про нову обручку на заручини і те, чому цю ідеально красиву рубіново-діамантову прикрасу довелося так швидко замінити. Але згодом ця історія таки стала надбанням громадськості: як з’ясувалося, невдовзі після освідчення князь Реньє усвідомив, що припустився жахливої помилки. Поїхавши до Сполучених Штатів і познайомившись із заможними та знаменитими друзями своєї обраниці, він, звісно, помітив їхню пристрасть до великих яскравих діамантів. Можливо, батьки Келлі теж охоче потвердили його підозру, що, коли заходило про коштовності, то, за американськими стандартами, розмір мав значення; що більший був діамант — то краще. Князь, як особа без особливих грошових обмежень, одразу ж сконтактував із Cartier і замовив традиційніший — і ще дивовижніший — романтичний діамант. Пара негласно здійснила заміну і не відчувала особливої потреби комусь це пояснювати. Хай там як, дні Келлі в Голлівуді добігали кінця. Невдовзі після заручин вона оголосила, що «Світське товариство» («High Society») студії MGM — римейк-мюзикл «Філадельфійської історії» («Philadelphia Story»), в якому Келлі зіграла персонажа Кетрін Гепберн, а естрадним виконавцям Бінґу Кросбі та Френкові Синатрі випали ролі її залицяльників, — стане її останнім фільмом. New York Herald Tribune, дізнавшись про це, назвав стрічку «прощальним подарунком, який зробить велику послугу вітрині Tiffany».

Граючи роль світської левиці Род-Айленда, Ґрейс Келлі мала всі підстави з’явитися на екрані у власній діамантовій обручці. Не всі голлівудські акторки грали у своїх коштовностях, але деякі успішніші зірки, як-от Мей Вест (відома завдяки кіноперсонажеві на прізвисько «Діамантова Ліл») і Джоан Кроуфорд робили саме так. Позаяк це була також епоха Меґґі Еттінґер, Келлі демонструвала свою обручку і на рекламних фото до фільму. Скоріше за все, в цьому випадку кіностудія нічого не мала проти; в MGM чудово усвідомлювали — попри те, що публіка любила й оригінальну «Філадельфійську історію», а обидва актори — партнери Келлі по знімальному майданчику теж були знаменитостями, саме врода і шарм головної акторки привертали дедалі більшу увагу до «Світського товариства». Перстень символізував чимало речей. Не останньою чергою він нагадував про те, що Голлівуд от-от втратить одну зі своїх найяскравіших зірок. Це був останній шанс для публіки помилуватися майбутньою княгинею Монако в той спосіб, у який вони колись її полюбили, — через великий екран.

Читати: Найкращі друзі дівчат. В Україні виходить книжка про діаманти