Книги Харарі стали відкриттям для багатьох людей — тиражі розлітаються, як гарячі пиріжки. Від сьогодні нову книгу цього автора «21 урок для ХХІ століття» вже можна придбати. Оглядачки блогу Yakaboo були одними з перших, хто її прочитав. Вони вже готові поділитись враженнями.
Оглядачки
Аня Дудко
Новачок в жанрі нон-фікшену. Завжди думала, що його пишуть ті, xто любить повчати. З розряду: «якщо вмієш — робиш, якщо не вмієш — навчаєш, як робити» 🙂
Юля Прохорович
Книги Харарі — це той випадок, коли від нон-фікшену отримуєш значно більше, ніж чекав! Цікави теми, нестандартні питання та вражаючі прогнози.
Юля Дутка
До нон-фікшену, якщо це не якась класна біографія, я ставилась доволі скептично, хоча добре систематизовані дослідження завжди вабили. Виявляється, у моєму житті просто не було Харарі. Як же мені його бракувало.
Вийшов за межі Homo Sapiens та прямує до рівня Homo Deus
Юля Дутка. Ювал Ной Харарі – історик та письменник, родом з Ізраїлю, знаковий спікер на TED, а ще постійний колумніст найстарішої та найповажнішої ізраїльської газети Haaretz.
Харарі опублікував шість книг, три з яких вже перекладені українською: «Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього» (2014), «Homo Deus. Людина божественна: За лаштунками майбутнього» (2017) та «21 урок для XXI століття» (2018).
Найновіша — щось на зразок містка між людиною минулого та божественним одкровенням теперішнього. Харарі вивчає взаємозв’язки, майстерно систематизує і узагальнює. Його слово — мов та зоря, яка вказує шлях тому, хто загубився і розгубився, у розбурханому морі сучасного суспільства у століття змін.
Що на нас чекає вже завтра
Юля Прохорович. Мене дуже зацікавила думка автора щодо розвитку технологій. Всі рішення будуть прийматися алгоритмами, тобто штучним інтелектом. Про нас буде відомо усе: що ми полюбляємо, які наші думки і бажання, що відбувається у нашому тілі та розумі!
Ось, наприклад, якщо організм людини починає захворювати, то це стане одразу відомо, чіп зчитає цю інформацію і відправить нам сигнал! Але не тільки нам, а й ще страховій. І ми повинні будемо одразу йти до лікаря, а якщо проігноруємо, то будемо нести за це відповідальність! Уявляєте?
Взагалі я ще не зустрічала настільки відвертої розмови щодо соцмереж, майбутньої роботи, релігії та політики. Тут ви знайдете цікави припущення про те, що чекає на нас вже завтра та про те як знайти своє місце в швидкоплинному світі.
Але неприємно було в котрий раз усвідомлювати, що нами вміло маніпулюють – компанії, політики, медіа… Великі ресурси кинуті на розгадку сутності людини. Чим більше стане відомо, тим більше намагатимуться залізти до нас у голови та серця!
Жодна газета не позбавлена упереджень і помилок, однак деякі газети чесно докладають зусиль, щоб виявити правду, тоді як інші є машинами для промивання мізків. Якби я жив у 1930-ті роки, мабуть, мав би більше підстав довіряти New York Times, ніж Правді чи Der Stürmer.
Освіта чи пристосування до епохи змін?
Аня Дудко. Автор в кожному розділі своєї книжки наголошує: світ змінюється неймовірно швидко. Те, що було актуальним знанням вчора (ба! навіть сьогодні!) завтра не буде варто нічого.
Дуже приємно було знайти в книжці відлуння власниx думок: сучасна система освіти, побудована на заучуванні однієї і тієї ж самої інформації безнадійно застаріла.
Сьогоднішні школярі повинні не просто отримати якусь інформацію. Вони повинні навчитись знайти її самі, навчитись обробляти її і робити критичні висновки.
Те, що зараз дає школа, можна знайти у Вікіпедії чи онлайн лекціяx. Інформації стає дедалі більше, і головною проблемою стає не отримати її, а відфільтрувати і знайти саме потрібну.
Ми можемо навчати наших дітей англійської і китайської, мовам програмування, але не можемо бути впевненими, що це комусь ще буде потрібно, коли їм стукне 20-30 років.
Автор пропонує давати дітям не знання, а інструменти. Навчити так званим чотирьом “К”: критичному мисленню, комунікації, колективної роботи і креативності.
Чи стане «21 урок…» корисним для України
Юля Дутка. Несподівано у «21 уроці…» Україні приділено чимало уваги. Попри те, що Ізраїль живе у стані постійного військового конфлікту, якому не видно кінця-краю, Харарі акцентує на іншій гарячій точці, доволі далекій від нього — неоголошеній війні на Сході України.
Нині українці скаржаться, що Путін успішно обдурив численні західні медіа щодо дій Росії в Криму й на Донбасі. Однак у мистецтві обману він навряд чи достойний тримати свічку біля Сталіна. На початку 1930-х років західні журналісти й інтелектуали вихваляли СРСР як ідеальне суспільство тоді, коли українці й інші радянські громадяни помирали мільйонами від штучного голоду, влаштованого Сталіним.
Харарі пояснює, як вдалось без бою захопити Крим і натякає, чому таке зухвальство перед носом у мирної та пишномовної Європи не покарали. Він каже, що ніякого походу на Київ бойовиків з фейкових республік не буде, прогнозує повільне затухання, коли агресор нарешті зрозуміє, що ця валіза без ручки ніколи не була йому потрібна, а тільки добряче попсувала карму. Агресор не думатиме про мільйони людей, яких залишив без домівок і не рахуватиме тисячі, які поклали життя за його забаганку кинути народу кістку про “адін народ”. Зрештою, глобалізація з часом постирає національні відмінності й знищить кордони, але це буде аж ніяк не так.
Аня Дудко. Мене завжди цікавило, чи читають політики нон-фікшн. Не “Чоловіки з Марса, жінки з Венери” авжеж. Але чи регулярно вони вивчають роботи сучасниx істориків, політологів, юристів. Іноді здається, що українські політики цим явно не переймаються. Все що пропонує Xарарі для окремої людини, так само можна застосувати для цілої держави. Країни вже не можуть робити ставку на щось єдине. Україна не може існувати лише на засадаx національної ідентичності, чи розвитку лише однієї ланки виробництва. Ми, як і будь-яка країна, не можемо дозволити собі бути лише країною землеробів, чи, наприклад, комп’ютерниx технологій, чи важкої промисловості.
Ми не можемо відокремлювати себе від решти світу ні за якими показниками: релігії, національності, теxнологій.
Вибрані цитати
«Постійні тільки зміни».
«Об’єднання інформаційних і біотехнологій загрожує базовим сучасним цінностям свободи і рівності. Будь-яка відповідь на технологічні виклики має містити глобальне співробітництво. Однак націоналізм, релігії й культура розділяють людство на ворожі табори й створюють величезні труднощі для співпраці на глобальному рівні».
Кому варто прочитати
Аня Тим, то не xоче жити за нав`язаними шаблонами. Тим, xто xоче жити власними думками
Юля П. Усім, хто хоче розуміти, які глибинні процеси відбуваються сьогодні у світі.
Юля Д. Тим, хто хоче хоча б уявити, куди прямує наше нестримне століття.
Схожі книжки
Юля Д. Схожими за стилем однозначно є інші книжки Харарі: «Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього» та «Homo Deus. Людина божественна: За лаштунками майбутнього».
Юля П. Серія книг Ювала Ноя Харарі.
Аня Можна спробувати почитати, авторів, якиx вважають популяризаторами науки. Наприклад, Річарда Докінза
1 322 thoughts on “#ЧитаємоРазом: Ювал Ной Харарі «21 урок для ХХІ століття»”