75 стратегій на 200 сторінках? Стати супермамою? Дайте мені цю книжку, негайно! #ЧитаємоРазом: Супербатьки

«Супербатьки» – повний посібник з виховання, побудований на дотриманні 75 досить простих, однак по-справжньому ефективних правил. Три мами-авторки блогу Yakaboo перевірили теорію «Супербатьків» на практиці й вже готові поділитися результатами.

Продовжуємо розповідати про найцікавіші книжки для батьків разом із тегом #МамиЧитають ?


Оглядачки

21_9_03

Ірина @irinyurchмама-книголюб. Вірю в те, що книги відіграють велику роль у формуванні особистості – не тільки маленької, а й дорослої ?

Наталія @ilatanka: читака й мама в декреті. Багато читаю про виховання, щоб віднаходити те, що мені імпонує й надихає ставати ще більш щасливою мамою. Так! Я вірю, що щаслива мама = щаслива сім’я = щаслива дитина.

Юлія @julia_prokhorovych: неідеальна матуся маленького хлопчика-шилопопика ? Шукаю тишу в книжках, особливо люблю читати у ванні з піною та при свічках (просто це єдине місце, де мама може усамітнитися.. ?)


 

Фото: Наталії Клименко
Фото: Наталії Клименко

Актуальність або як стати супермамою?


Наталія: ідеальних батьків не буває, але якій мамі не хочеться стати для своєї дитини най-найкращою? Супермамою! Мабуть, про це мріють усі люблячі мами. Тож хіба ми з Іриною та Юлею могли пройти повз книжку, яка обіцяє 75 успішних стратегій виховання? Звісно, ні. До речі, не лякайтеся слова «стратегії», насправді це швидше підходи до виховання чи принципи, як-от «Супербатьки спершу змінюються самі» або «Супербатьки ставляться до дисципліни як до навчання, а не як до покарання». Підходи, про які пише Еріка Райшер, видалися мені близькими або знайомими. Так, більшість із цих порад я вже десь чула-читала, але мене підкупили приклади – їх багато, і вони дуже наглядні. Узагалі книжечка складається з коротких розділів, які напрочуд швидко читаються. Я навіть незчулася, як прочитала її за два вечори.

… ідеальних батьків не існує, а прагнення ними стати породжує лише почуття розчарування й невідповідності. Супербатьки роблять помилки. Робити помилки – це природно, до того ж це дає батькам можливість сформувати власну модель поведінки та привчити дітей до того, як чесно і відповідально реагувати в тій чи іншій ситуації.


Ірина: 75 стратегій на 200 сторінках? Мінімум теорії, максимум прикладів? Стати супермамою? Дайте мені цю книжку, негайно! Щось таке сталося в моїй голові, коли я почула про книжку психолога Еріки Райшер.

Бажання виховати самостійну, особистість з власною думкою підштовхує порпатися у різноманітних теоріях. Шукати «інструкції», розбиратися в тому, як же правильно вчиняти і що таке це «правильно». «Супербатьки» – свого роду підручник, який відповість на безліч нагальних питань. Що таке емпатія і як використовувати її у вихованні? Як прийняти свою дитину такою, якою вона є? Що робити, якщо дитина вередує, а поведінка залишає бажати кращого? Чи варто позначити межі або дати повну свободу? Про все, що хвилює сучасну маму практично щодня. З приємним бонусом – наочними прикладами і керівництвом до дії. Саме цим і зачепила мене книжка Еріки Райшер, оскільки все це – невіддільна частина будь-яких теорій. Що сказати\зробити, як вчинити\пояснити, про що думати\турбуватися.

Книжка може стати настільною, вона складається з коротких розділів – читати можна будь-як. Зовсім не обов’язково студіювати «від палітурки до палітурки».


Юлія: усі відповідальні та люблячі батьки намагаються шукати відповіді на свої питання, які виникають під час виховання діточок. Постійно хвилюються: «Чи правильно я роблю? А може треба поводитися інакше?» На допомогу приходить психолог Еріка Райшер – автор книги «Супербатьки. 75 успішних стратегій виховання».

Великою перевагою цієї книги є те, що всі стратегії (іншими словами методи виховання) представлені максимально зрозуміло й коротко. А найважливішим, на мою думку, є те, що Еріка підкріплює свої поради результатами наукових досліджень! Також вона наводить дуже багато прикладів того, як можна застосувати певну стратегію.


21_5_03

Які стратегії впроваджуватиму?


Наталія: не буду писати про всі «стратегії», які я вже впроваджую чи планую, бо доведеться переказати майже всю книжку. Розповім про деякі підходи, які імпонують найбільше.

Супербатьки застосовують емпатію. Так, про емпатію або співпереживання сьогодні говорять дедалі більше фахівців – Джон Медіна, Деніел Сіґел, Тіна Брайсон тощо. І це чудово, бо я вірю, що емпатія – справді дієвий спосіб розвивати гармонійні стосунки не тільки з дітьми, а й із чоловіком, тому намагаюся її всіляко застосовувати. А от авторка ще раз мені нагадала, що «… емпатія не змушує вас щось змінювати чи докорінно виправляти ситуацію», бо мені інколи хочеться не тільки поспівпереживати, а й запропонувати рішення. Крім того, у книжці є сила-силенна прикладів того, як правильно застосовувати емпатію.

Сонечко, я знаю, що ти засмучуєшся через те, що треба відкласти зустріч із Томом. Мені також не подобається чекати, коли я хочу зробити те, що давно хотіла (емпатія). І, разом із тим, не забудь, будь ласка, про наше правило закінчувати хатні справи перед тим, як зустрічатися з друзями.

Супербатьки ставляться до дітей як до маленьких дослідників і науковців. Дитина розлила молоко, розмалювала диван або намагається скиглити? Це просто чергова шкода чи ні? Авторка нагадує, що діти пізнають світ, і доволі часто роблять шкоду з найкращих міркувань.

Наступного разу, коли ви матимете справу з проблемною поведінкою дитини, намагайтеся побачити в ній експеримент, який має на меті отримання корисної інформації про те, як працюють речі (у світі або у вашій родині), і реагуйте відповідним чином.

Супербатьки не використовують руйнівні фрази. Авторка нагадує, що варто уникати таких фраз, як «Ти зводиш мене з розуму!», «Що з тобою не так!», «Ти поганий хлопчик / дівчинка!», «Краще б ти…, інакше…». Вони можуть спрацювати «сьогодні», а «завтра» стануть токсичними для ваших взаємин із дитиною.

Намагання викликати в дитини почуття провини, сорому чи страху може мати негативні наслідки, адже ці стратегії не зосереджуються на справжній проблемі (поведінка), замість того переконують дитину, що вона сама є проблемою.

А взагалі в книжці дуже багато цікавих порад, які хочеться спробувати: емоційний тренінг, метод «розвороту», позитивний дотик і метод «риштування» тощо.


Ірина: більшість стратегій «мої», але хотілося б відзначити кілька найважливіших нагадувань і нюансів для роздумів.

Супербатьки спершу змінюються самі. Пам’ятаєте відоме прислів’я про те, кого ж потрібно виховувати передовсім? Ця стратегія наочно доводить правильність цього судження.

Пригадайте деякі аспекти поведінки своїх дітей, які вам хочеться змінити. А тепер проаналізуйте свою роль у них і запитайте себе: Яким чином я вплинула на цю ситуацію? Як я поводилася? Якою була моя реакція?

Супербатьки привчають дитину до дисципліни в родинному колілі. На мій погляд, одна з найактуальніших глав для будь-яких батьків. «Не плач, ось дівчинка зараз з тебе сміятися буде!», «Чого ти кричиш? Що про тебе люди подумають?»… «Який же неслухняний хлопчик!» – додають перехожі… Чому вчиться дитина в такій атмосфері? Дисципліни? Правильній поведінці? Ні, ні і ще раз ні.

Наступного разу  під час виховного процесу переконайтеся, що ваша розмова з дитиною відбувається віч-на-віч. Якщо ви знаходитеся в людному місці, пошукайте тихе місце щоб поговорити з дитиною. Це дасть їй змогу краще чогось навчитися.

Супербатьки пояснюють можливий перебіг подій. Чи думали ви про те, що ненав’язлива розмова може істотно змінити дитяче рішення або ж допомогти дитині зробити самостійний вибір?

Пояснення можливого перебігу подій – це передавання батьками своїх знань і досвіду дітям, причому дорослі не наполягають на тому,щоб діти робили такий самий вибір.


Юлія: мені імпонують майже всі наведені стратегії, але найбільше мене зачепила дуже проста і зрозуміла – «Супербатьки повинні бути спокійними і виваженими». Усі ми це розуміємо, але інколи контролювати й розпізнавати свої почуття нелегко. Часто дорослі приходять додому роздратованими через роботу або після «захопливої» поїздки міським транспортом, і можуть переносити свої почуття на дітей. На жаль, так часто трапляється, а потім у відносинах починається тріщина… Тому необхідно слідкувати за своїм станом, відпочити, посидіти хвилинку в тиші, а потім йти спілкуватися зі своєю малечею.

Дозволяючи гніву чи розчаруванню брати над вами гору, ви тільки загострюєте конфлікт, який може мати довгострокові наслідки у ваших із дитиною стосунках.


Що не сподобалося в книжці?


Наталія: я дізналася цікаві інсайти з книжки, які точно спробую на практиці. Однак дещо мене дратувало – постійні посилання до наступних-попередніх розділів, а ще повтори одних і тих самих або дуууже схожих підходів іншими словами (Порівняйте: «Супербатьки роблять те, що кажуть» і «Супербатьки завжди послідовні»; «Супербатьки поважають думку своїх дітей» і «Супербатьки ставляться до дітей із повагою, увагою й добротою»). Інколи в мене виникало враження, що ми з авторкою товчемо воду в ступі. Насправді кількість «стратегій» можна було б удвічі скоротити – і це не вплинуло б на інформативність книжки. Крім того, маю зауваження до перекладу. На жаль, помітила деякі помилки: «в якості прикладу» (замість «як приклад»), «стануть їм у нагоді» (замість «стануть їм у пригоді»), «більше 30% батьків» (замість «понад 30% батьків») тощо.

Ірина: одразу видно, книжку намагалися максимально спростити і систематизувати – все для зручного і легкого читання. Чи вийшло? Постійні відсилання до інших стратегій не тільки дратували, а й збивали. Поради перегукуються – це прекрасно, одна теорія тісно пов’язана з іншою. Але така кількість згадок «одного в іншому» ускладнювала читання.

Юлія: інколи мені хотілося більше дізнатися про метод, а інформації не вистачало. Тим паче постійні посилання на інші методи часто збивали мене з думки. Поки я шукала посилання (в одній стратегії може бути до 5-ти посилань), я вже забувала з чого взагалі починала ?


21_6_03

Післясмак


Наталія: попри деякі зауваження, про які я згадувала вище, книжка мені загалом сподобалася. Можливо, авторка не перевернула моє уявлення про виховання, але точно підкинула багато практичних порад. Тож коли мій син підросте й намагатиметься влаштовувати істерики, відмовлятиметься взуватися, кричатиме, погано поводитиметься в гостях…, я згадуватиму, як мають реагувати супермами. Сподіваюся, що це мені допоможе ?

Ірина: у будь-якому разі – книжка заслуговує на увагу. Навіть якщо ви не знайдете нових методів виховання, зверніть увагу на «старі», розставите акценти та пріоритети. Наочні приклади – це стовідсоткова фішка «Супербатьків», вони точно будуть корисними. Розібратися в ситуації, «приміряти» методи на собі, проаналізувати свої слова і вчинки. І найголовніше, не забувати – супербатьки не боятися помилятися і вчитися, змінювати себе і розвиватися разом з дитиною.

Юлія: дуже приємний і надихаючий! Круто мати під рукою такий невеликий путівник по вихованню і знати, що в будь-який момент у тебе є куди поглянути та швидко дізнатися думку психолога щодо певної ситуації. Звісно, цієї книги може бути замало і для більш глибокого вивчення проблеми необхідно буде шукати інші джерела.


Фото: Ірини Юрченко
Фото: Ірини Юрченко

Топ 3 цитат


Наталія:

Стосунки – ніби танець. Якщо один партнер змінює темп чи рухи, партнер має підлаштовуватися під нього. Насамеперед це стосується дітей. Тому наступного разу, коли вам захочеться, щоб діти менше скиглили та уважніше слухали, пам’ятайте: щоб змінити поведінку власних дітей, ви повинні почати із себе.

Виконання обіцянок призводить до того, що дитина значно рідше перевіряє батьківські межі та випробовує батьків на витривалість.

Замість того щоб казати «але» у відповідь на сприйняття чи почуття дитини намагайтеся замінити його словосполученням «разом із тим» (також непогані варіанти «та» або «також»). Кажучи «разом із тим», ми маємо на увазі, що обидва способи сприйняття ситуації є можливими, і це зводить до мінімуму конфлікти щодо «кращого» чи «»більш правильного» варіанту.


Ірина:

Супербатьки знають, що вибачення не підривають їхній авторитет як батьків, а демонструють впевненість, чесність і відповідальність.

Перш ніж виправляти проблемну поведінку дитини, проаналізуйте власну, можливо, вам вдасться знайти певний зв’язок.

Діти, чиї батьки дають їм більше самостійності, протягом тривалого часу зберігають добрі стосунки з батьками і схильні сприймати батьків із позитивного боку.


Юлія:

Відчувати гнів чи розчарування, коли діти бешкетують, – це природно, не варто лише імпульсивно реагувати на ці почуття. Ви можете злитися, та при цьому не кричати й не втікати, а відповідати спокійно і виважено.

Супербатьки знають, що вибачення не підривають їх авторитет як батьків, а демонструють впевненість, чесність і відповідальність.

Більшість вчинків дитини, що нагадують «погану» поведінку, насправді є звичайним дослідженням і експериментом.


Кому варто прочитати


Наталія: батькам, які хочуть розвивати гармонійні стосунки з дітьми.

Ірина: батькам, яким потрібні конкретні приклади застосування різних теорій виховання.

Юлія: батькам, які шукають відповіді на запитання щодо правильності виховання своїх діточок.


Кому не варто читати


Наталія: батькам, які вже прочитали про виховання десятки книжок.

Ірина: батькам, які читали книги Людмили Петрановської й Анни Бикової – ви вже знайомі із цими «стратегіями».

Юлія: усім варто, адже ви неодмінно знайдете щось цікаве для себе.


Схожі книжки


Наталія: «Секрети мозку. 12 стратегій розвитку дитини» Деніела Сіґела та Тіни Брайсон

Ірина: «Тайная опора» Людмила Петрановская

Юлія: «Лінива мама. Завдання для розвитку» Анна Бикова


Читати: #ЧитаємоРазом: Самостійна дитина, або Як стати «лінивою мамою»

Читати: #ЧитаємоРазом: «Лінива мама». Завдання для розвитку


Придбати книжку в Yakaboo

Катерина Молочко
SMM в Yakaboo.ua, книголюб та автор проекту Best Books https://vk.com/b__books. Читаю лишень книжки з певною загадкою (детективи) або важкі психологічні твори (трилери), загалом усе те, що Джої заховав би у морозилку. Вірю, що поганих книжок не існує, є просто не та цільова аудиторія.
https://katemolochko.wixsite.com/blog

9 thoughts on “75 стратегій на 200 сторінках? Стати супермамою? Дайте мені цю книжку, негайно! #ЧитаємоРазом: Супербатьки

    Залишити відповідь