«ЧЧ: Читати.Четвер» з Дмитром Бунецьким: про «Реконера» Брендона Сандерсона

Фото: fridamania.ru

Ви ж знаєте, як я люблю підліткову фантастику. Від «Пороха з драконових кісток» Аренєва до «Монстролога» Янсі. Від «Смертних машин» Ріва до «Рельсоморья» Мьевіля. І ось в цю тусовку потрапив ще один іменитий письменник, який відомий тим, що в передісторії влаштовує якийсь локальний (або глобальний) армагеддон, а потім змушує своїх дивних героїв все розплутувати.

Йдеться про модного останнім часом Брендона Сандерсона, який влаштував нестандартну магічну зомбі-вечірку в «Елантрісі», створив алломантів (уявляєте, вони ковтають метал і чаклують) в «Рожденном туманом» і влаштував пару-трійку революцій. Зараз Сандерсона чомусь різко взялися перекладати – я не особливо розумію чому. Так, його світи прекрасні, але самі книги виходять трохи пріснуваті.

І ось з’являються «Реконери». Класична підліткова фантастика. Текстовий комікс – правда, все, що він описує, легко уявити.

У «Сталевому серці», першій частині циклу, після того, як над Землею з’явилася Напасть (якась невідома е-е-е субстанція? Сутність? Штука? Гази? Ніхто не знає), в люди почали з’являтися надздібності. І невеликі слабкості, такий собі криптоніт. Тільки замість того, щоб об’єднатися разом і рятувати Всесвіт, як личить всім комікс-героям, вони вийшли за рамки людського і поневолили світ. Дія відбувається в Роз’єднаних Штатах Америки, в місті Ньюкаго, де 18-річний Дейв намагається помститися могутньому Епіку, якого невідомо як вбити, за смерть батька. Класика, як я вже говорив.

Штамп на штампі. Але ось-ось – і проглядає тонкий стьоб. Трохи іронії. Груба, але показова риса головного героя – у нього ідіотські метафори.

Ідіотські й круті, як смертоносні алігатори-ніндзя. І сюжетні повороти, які трохи виходять за рамки стандарту. Трохи – але цього вистачає.

Плюс кінематографічність опису. За відчуттями «Реконери» чимось віддалено нагадують комікс Марка Міллара «Супермен. Червоний син» (ну ви зрозуміли, він впав в СРСР, до речі, в Україні, і очолив ЦК КПРС). З домішкою «Диких карт», ще одного текстового коміксу, який писали й Мартін, і Желязни. Схожий гумор. Схожі повороти сюжету. І пара-трійка цілком прикольних персонажів, серед яких, наприклад, Епік, здатний тримати в темряві ціле місто. А шматок цього самого міста перетворений в сталь силами іншого Епіка. Загалом, холодно, похмуро – і революція. Все як ми любимо.

Читайте завжди.

Джерело: Facebook Дмитрия Бунецкого 

Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com

4 thoughts on “«ЧЧ: Читати.Четвер» з Дмитром Бунецьким: про «Реконера» Брендона Сандерсона

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a online game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these Second Life articles and blogs

  2. 626748 126534Good post. I learn something more challenging on different blogs everyday. It will always be stimulating to read content material from other writers and practice slightly something from their store. Id prefer to use some with the content material on my weblog whether you dont mind. Natually Ill give you a link on your internet blog. Thanks for sharing. 965946

Залишити відповідь